Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини

В період розпаду феодалізму, коли в його надрах виникають передумови капіталістичного ладу, в епоху перв. нагромадж. капіталу, коли провідною формою капіталу був торгівельний капітал створюється І-ша система ек. поглядів – МЕРКАНТЕЛІЗМ.Переважною сферою діяльності у той час (XV-XVIст.) була сфера обігу; (саме від італійського слова mercante – торговець, купець походить термін). під терміном М. відома економічна політика феодально-абсолютиської держави епохи первісного нагромадження капіталу, яка відображала інтереси торгової буржуазії. М. також називається економічне вчення, метою якого було теоретичне обгрунтування М. економічної політики. М. не був ще наукою, у власному розумінні слова, тому що його основні положення – це результат не теоретичного аналізу, а простого опису спостерігаємих явищ і певною мірою їх класифікації.Об’єктом вивчення М. була сфера обігу, зокрема багатство та джерела його зростання. Основними рисами М. є: 1.багатство ототожнюється з грошима, а гроші із золотом та сріблом як з річчю2.держава вважається тим багатшою чим більше грошей вона має 3. накопич. багатства може бути збагачено за допомогою державної влади від зовн торгівлі або видобутку дорогоцінного каміння.така особливість М. об’єктивно зумовлена розвитком торгівельно-грошових відносин і зростанням потреби у грошах.

В своєму розвитку М. пройшов 2-ва етапи:

1.з XV до сер. XVI ст. – ранній М. або монетарна система

2.II половина XVI – XVII (І половина XVIII ст.) – пізній (розвинутий) м., який одержав назву мануфактурної системи.

Основними представниками раннього меркантелізму були:

в Англії – Вільям Стаффорд (1554 - 1612)

в Італії – Гаспар Скаруффі (1519 - 1584)

А представниками пізнього:

в Англії – Т.Ман (1571 - 1641) та Джем Стюард (1712 - 1781)

в Італії – Антоніо Серра та Антоніо Джевонезі (1712 - 1769)

у Франції – Антуан Монкрет’єн (1575 - 1621) та Жан Кольбер (1619 - 1683) Спільним є: дослідження багатства та його джерел; зосередж. уваги на сфері обігу; відстоювання інтересів раннього капіталу

Але якщо ранні М-істи ототожнювали багатство з грошима, то пізні – під багатством розуміли надлишок продуктів, які мають на зовнішньому ринку перетворитися на гроші; виходячи з цього ранні М-істи з метою збільшення багатства проповідували накопичення скарбів, а пізні – виступали за розвиток зовн. торгівлі, зокрема посередницької, а також були прихильниками розвитку мануф. Ідеї раннього М. грунтув. на теоріях грош. балансу, а пізнього на теорії торгов. балансу. Пізні М-істи в грошах бачили не тільки засіб накопич. (як ранні), а також засіб обігу; можна сказати, що саме вони тлумачили гроші як капітал, виступаючи за необхідність їх руху (Г – Т – Г*)Предст.ки М. займалися збиранням опису та класифікацією фактів. Категорії економічної науки в той час були ще не з’ясовані, вони визначалися поступово. Накопич. і класифікація фактів були необхідні для з’ясув. категорій.Метод слідування від конкретного до абстрактного був неминучим в період виникн. ек. науки.Значення М. полягає ще в тому, що він являє собою не тільки першу спробу аналізу сусп.-ек. відносин, що існували, а й обгрунтування ідей та політики протекціонізму.

Дата добавления: 2015-05-23