![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розробка проблем капіталізму в працях М.Вебера і В.Зомбарта
Розвиток історичного методу: стара і нова історичні школи. Стара і нова істор. Школи Еволюція німецької історичної школи: І етап стара історична школа (40-ві 60-ті рр. XIX ст.) Вільгельм Рошер (18171894); Бруно Гільдебранд (18121878); Карл Кніс (1821 1898) ІІ етап нова історична школа - перша хвиля (70 90-ті рр. XIX ст.) Густав Шмоллер (18381917); Луйо Брентано (18441931); Карл Бюхер (18771930). - друга хвиля (90-ті рр. XIX ст. перша третина XX ст.) Вернер Зомбарт (18631941); Макс Вебер (18641920) Спільне: Історичний метод дослідження. Негативнеставленнядо доктринальних положень класичної політичної економії. Несприйняття утопічного соціалізму, марксизму. Захист принципів ринкового господарювання та еволюційної форми розвитку суспільства. Визнання першості національних інтересів, дослідження національ ного господарства з урахуванням його історичного розвитку. Обґрунтування пріоритетної ролі держави у досягненні загальнонаціональної мети та соціальної злагоди Відмінне: Стара: Формувалась в умовах економічної та політичної роздробленості Німеч чини, слабкого розвитку національ ної індустрії, відсутності єдиного внутрішнього ринку тощо. Заперечувала загальні закони еко номічного розвитку та необхідність теоретичного аналізу. Підміняла економічну теорію істо рією національного господарства, надавала пріоритет емпіричному методу досліджень та фактозбиранню Нова: Формувалась в умовах економічного та по літичного об'єднання Німеччини, посилен ня робітничого руху та загострення соціальних проблем. Визнавала існування об'єктивних економічних законів, однак заперечувала їх відкрит тя шляхом логічних обґрунтувань. Полемізувала з неокласиками (австрійською школою), марксизмом; пропагувала ідеї кла сового миру та соціального партнерства. Розпалася на дві течії (консервативну та буржуазно-ліберальну)
Праці Вебера і Зомбарта Одним із представників нової істор. Школи був Зомбарт. Праці «Сучасний капіталізм», «Три політичні економії», «Німецький соціалізм». У своїх працях вчений: - розмежував поняття «господарська сис-ма» і «господарська епоха»; - дослідив еволюцію капіталізму на основі вивчення «історії духовного розвитку сучасної економічної людини»; Виокремив 4 стадії: народження, молодості(ранній капіталізм), зрілості(розвинений кап), старості(пізній). - дослідив особливості «капіталістичного духу» як рушійної сили господарського розвитку націй; У складі «кап. Духу» виділяв: - дух підприємництва; - бюргерський дух. - визначив підприємництво як прагнення до самовизначення і влади; - впровадив поняття «економічної кон*юктури»; - обґрунтував можливості еволюційного прогресу капіталізму, його мирного переростання в соціалізм; - започаткував концепцію соц-го плюралізму. Праці Вебера: «Господарська етика світових релігій», «Загальна економічна історія», «Протестантська етика і дух кап-му». Найважливіші ідеї теоретичної сис-ми: - концепція Ідеальних типів» - певних теоретичних схем; - оригінальна теорія генезису капіталізму як форми цивілізації, історико-культурного феномену, рушійною силою розвитку якого виступає раціоналізація суп-го життя; - аналіз взаємозв*язків між етичним кодексом протестантських вірувань і «капіт-им духом» як специфічним набором звичок мислення та форм господарської поведінки
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 401; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |