Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки Е. Хансен, Р.Харрод, Є.Домар

Основи короткострокового макроек.-о аналізу, створені Кейнсом. полягають у тому, що ек.-а поведінка в межах усього господарства окремих агрегатних одиниць представлена у вигляді функцій з невеликим числом змінних величин, при цьому Кейнс обмежився двома одиницями виміру – грошовою одиницею та одиницею праці. Остання є 1 година праці некваліфікованого робітника. Це єдиний пункт за яким теорія Кейнса зовні подібна до ек.-ої теорії К. Маркса Кейнс запровадив в теорію ек.-ої науки математичні моделі, засновані на взаємозв’язку невеликої кількості змінних. При цьому рівновага ек-ки зводилась до рівноваги товарного ринку, грошового ринку, ринку облігацій та ринку праці.

Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.

Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англ. ек-ст, державний діяч.Кейнс народився в сім’ї професора ек-ки. книга Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей " (1936) здійснила революцію в аналізі ек-ки і зробила Кейнса одним з найблискучих та найвпливовіших економістів усіх часів. В своїх книгах Кейнс розглядав проблеми теорії ймовірності, монетарної ек-ки, наслідки мирної угоди, укладеної після першої світової війни. Проте головною його працею залишається "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Методологічні основи дослідження Кейнса.

Перш за все необхідно звернути увагу на те, що економісти до Кейнса не виділяли мікро- та макроекономічні аспекти ек-ки. Але якщо взяти до уваги умови процвітання окремих фірм, то стане зрозумілим, що вони не тотожні ефективності ек-ки в цілому. Тому можна зробити висновок, що макроек.-ий підхід не може не відрізнятися від мікроек-ки. Тому подальший розвиток ек.-ої науки вимагав наявність двох різних рівнів ек.-о аналізу. При цьому слід зазначити, що мікроек.-ий аналіз був створений неокласичною економікою, ще до Кейнса. Кейнсіанство зробило предметом аналізу ек-ку в цілому. Такий підхід одержав назву макроек.-о, а сама теорія – макроек-ка.

Причиною можливої нестабільності ек-ки Кейнс вважав коливання в рівні доходу, що обумовлені неочікуваними змінами об’єму інвестицій. Останні, якщо вони досягають небезпечної межі, не можуть бути скориговані тільки силами ринкової саморегуляції і вимагають додаткового (але такого, що не змінює ринку) втручання держави.

Кейнс розглядає два основних інструменти державного впливу на сукупний попит – фіскальну та грошово-кредитну політику. Можливість грошово-кредитного регулювання безпосередньо впливає із кейнсіанської теорії проценту. Вважаючи процент найважливішим параметром, від якого залежить гранична ефективність інвестицій, Кейнс припускав, що через банківську систему можна регулювати (знижувати) процентну ставку в довготривалій перспективі, стимулюючи інвестиційний та сукупний попит. Але якщо зростання грошового пропонування не призводить до зниження процентної ставки, тобто виникає “пастка ліквідності”, то грошово-кредитне регулювання виявиться безсилим в стимулюванні сукупного попиту і тому є неефективним інструментом подолання депресії. Свої надії на рівноважне економічне зростання і досягнення повної зайнятості Кейнс пов’язував передусім з фіскальною політикою: збільшення урядових видатків здатне виповнити недостатність споживчого та інвестиційного попиту приватного сектора економіки. Втручання держави Кейнс визнавав “єдиним практично можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих економічних форм і умовою для успішного функціонування приватної ініціативи”.

Поява концепції Кейнса закономірно викликала великий резонанс в світі та справила значний вплив на подальший розвиток ек.-ої теорії та ек.-ої політики. Послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний хар-р

1проблему динамічної рівноваги, 2 проблему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги, 3 проблему короткотривалих відхилень або циклічних коливань. Теорії, що виникли як результат подальшого розвитку теорії Кейнса, отримали назву неокейнсіанство. В США ідеї Кейнса розвивали його амер. послідовники, економісти Гарвардського університету Е.Хансен (1887-1976) та С.Харріс (1897-1974).

Розвиток неокейнсіанської теорії циклу пов'язують з іменем таких відомих економістів, як Р.Харлод, П.Самуельсон, Д.Хікс та Е.Хансена. Неокейнсіанці розглядали причинами коливальних рухів ринкової ек-ки ендогенні (зумовлені внутрішніми обставинами, ті що входять до складу самого організму) фактори, використовуючи при цьому кейнсіанські категорії "граничної ефективності капіталізму", "функції споживання" і т. д.

Велике значення у нейкейнсіанський теорії циклу має поділ капіталовкладень на автономні та похідні. До перших автори відносять такі, що викликають капіталовкладення незалежно від руху споживання або національного доходу. Серед цих капіталовкладень вони називають технічний прогрес, зростання населення, політика держави інші фактори автономного хар-р. Похідні інвестиції це такі, що пов'язані з розширенням споживання в результаті росту національного доходу. Саме цей тип інвестицій бере участь у моделі мультиплікатор - акселератор.

неокейсіанська інвестиційна теорія циклу детально викладена у роботі Е.Хансена "Ек. цикли та нац.дохід" (1958р.). Окрім зазначеного вище, Хансен визначає причини, з якими припиняється процес зростання, і початок спаду.

Дата добавления: 2015-05-23