Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва

Візер використав принцип зменшення насиченості потреб для того, щоб показати, що наступні партії товару, доступного покупцеві, змінюють попит: від задоволення до перенасиченості й навіть до огиди. Звідси при обмеженій пропозиції споживання продовжується до точки маржинальної корисності. Більш того маржинальна вартість залишається мірою вартості. Візер різко критикував теорію трудової вартості, висунув тезу про примат споживання. На основі цього твердження розглядали в якості вихідного пункту політекономіїсуб’єкта, який має певні потреби. Цим потребам надавалось вирішальне значення. Візер твердо стояв на позиціях трьох факторів і вважав, що треба починати аналіз з вивчення поєднання факторів:1)капіталу 2)праці 3)землі Візер захищав принцип втручання держави в економіку, виступав на захист приватної власності, вважав її єдиною формою, що виправдала себе.

Візеру належить закон, згідно з якимвартість виробництва є вихідною величиною від вартості продукту. Закон стверджує: дійсна вартість (корисність) будь-якої речі є недоодержані корисності інших речей, які могли бути вироблені за допомогою інших ресурсів, витрачених на виробництво даної речі. Візер виголосив тезу, що політична економія є прикладною психологією. Візер вводить поняття маржинальна корисність, тобто найменш важлива корисність замість терміну, використаного Менглером. Вартість товару він виводив із його корисності.Але при цьому вказує, що корисність товарів змінюється під впливом змінних обставин і робитьвисновок, що вартість товару грунтується або виникає відповідно до інтенсивності потреб і можливості товару задовольнити ці потреби.

Продуктивні блага – це майбутнє. Цінність їх залежить від цінності кінцевого продукту. Тому витрати виробництва отримують цінність від своїх продуктів. Пропозиція виступає протилежністю попиту тих, хто має товар.

Є. Бьом-Баверк у роботах "Основи теорії цінності господарських благ" (1886), "Капітал і прибуток" (1889 ),"Теорія Карла Маркса і її критики" (18960 та в інших дослідженнях дав розгорнутий варіант нової теорії, доповнивши її, зокрема, суб’єктивістською концепцією процента Теорія цінності та граничної корисності Є. Бьом-Баверка. Основою цінності у Є. Бьом-Баверка є корисність блага. Є. Бьом-Баверк розрізняє: просту (абстрактну) і кваліфіковану (конкретну) корисність блага. Абстрактна розглядалась ним як користь взагалі, що притаманна матеріальним благам, які є в достатній кількості. Кваліфікованою корисністю наділялись блага, запас яких обмежений і зменшення хоча б на одиницю позначається на добробуті індивіда. Найменшу користь від блага Є. Бьом-Баверк називає граничною корисністю.

Концепція прибутку Є. Бьом-Баверка. Сучасне благо – заробітна плата, майбутнє - засоби виробництва. Сучасне благо ціниться вище, ніж майбутнє. В грошовій сфері це положення є джерелом процента. Процент (прибуток) – це категорія, пов’язана з обміном сучасних та майбутніх благ, тому що це веде до розподілу одержуваних доходів у часі. З цього робився висновок, що процент виникає в результаті впливу фактору часу на вартість благ.

Теорія ціноутворення Є. Бьом-Баверка. Побудована за принципом утворення равнодійних оцінок різних пар продавців і покупців і показує, що "висота ринкової ціни обмежується і визначається висотою суб’єктивних оцінок товару двома граничними парами". Ціна на конкурентному ринку – це об’єктивна цінність. Механізм ціноутворення виключає роль праці і витрат виробництва. Єдиними фігурами системи стають споживачі (продавці і покупці). Теорія виходить з того, що запас благ обмежений, тому цінність товару залежит тільки від попиту (пропозиція еластична). Механізм урівнювання граничної корисності при обміні спирається на припущення про ціну і доходи споживача.

Поняття обміну у Є. Бьом-Баверка. Обмін економічно можливий, якщо покупець оцінює річ вище, а той, що продає – нижче тієї речі, в якій виражена ціна першої.

Альфред Маршалл ( 1842 – 1924 ) - представник кембрідської школи. Його ек. теорія побудована як на дослідженнях "класиків", так і маржиналістів. Очолювана ним школа економістів започаткувала новий напрямок в ек. теорії під назвою неокласичний.

"Принципи політичної економії" (1890 р.) Маршалла замінили в якості підручника "Основи" Мілля і з цікавістю читаються навіть сьогодні. З 1908 року з ініціативи Маршалла був введений новий курс під назвою "Економікс" (Economics).

Методологія дослідження Маршалла. В своїх дослідженнях він використовував математичні та графічні методи аналізу. Найбільшою заслугою Маршалла є створення синтетичної теорії, яка поєднала елементи теорії вартості і теорії "граничної корисності". Основним методом дослідження Маршалл обрав метод часткової рівноваги: при розгляді ситуації всі елементи, крім одного, приймаються як постійні, і ведеться спостереження змін цього елементу.

Вклад Маршалла у розвиток економічної теорії. 1)Концепція ціноутворення: Функція попиту на товар залежить від граничної корисності, ціна попиту – це грошова оцінка бажання. У Маршаллаграничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар. 2)Головний закон попиту: Попит на товар зростає при зниженні ціни і навпаки ( закон стає хрестоматійним ).3) "Еластичність попиту". Функціональна залежність попиту від зміни ціни..4) Еластичність пропозиції. 5) Ціна пропозицій. Мінімальна ціна, за яку продавець згоден продати дану кількість товару по даній ціні. Ціна пропозиції визначається виключно витратами. 6) Миттєва рівновага. Під час миттєвої рівноваги пропозиція товарів обмежується його запасом. У цих умовах раптове зростання попиту не може бути задоволене. Ціна відноситься до цього запасу і не відбувається змін в обсязі виробництва.7) Короткотривала рівновага. У дуже довгих часових масштабах ціна залежатиме від "витрат щодо підготовки" робочої сили і виготовлення обладнання, необхідного для виробництва товару". Це дозволяє вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва.8) Довготривала рівновага. У дуже довгих часових масштабах ціна залежатиме від "витрат щодо підготовки" робочої сили і виготовлення обладнання, необхідного для виробництва товару". Це дозволяє вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва.9) Ціна рівноваги. встановлюється на перетині кривих попиту та пропозиції.10) Теорія ціни -це теорія цін в конкурентних умовах. аналізує стихійне регулювання цін в умовах вільної конкуренції. Маршалл розглядає монополію як окремий випадок в умовах панування необмеженої конкуренції та механізму ціноутворення. 11) Теорія розподілу. Її суть полягає в тому, що кожний з факторів виробництва (труд, земля, капітал та підприємець) мають сторону попиту і пропозиції. Кожен з факторів використовується до моменту, коли його гранична продуктивність дорівнює його граничній вартості. Кожний фактор вир-ва має ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю і, з іншого боку, ціну пропозиці ї, яка встановлюється його граничними витратами.12) Закон спадаючої родючості землі. Розглядав як у ніверсальний закон спадаючої продуктивності і вважав, що дія цього закону охоплює не лише с\г, а має загальний характер.13) Закон заміщення. Підприємець завжди, коли це можливо, буде заміняти дорогі фактори і методи виробництва дешевшими.

Дж. Б. Кларк (1847 – 1938)- засновник амер школи. Амер. Основні твори Кларка – "Філософія багатства" (1886), "Розподіл багатства" (1899). Спираючись на методологічні принципи австрійської школи, Кларк вважав, що основними факторами розвитку економіки є технологічний і моральний;основою економіки є ізольоване господарство.

Кларк збагатив методологію економічної теорії своїм власним методом. За аналогією з теоретичною механікою Кларк виділяє три розділи в науці: універсальна ек-ка, соц.-ек. статика, соц.-ек. динаміка Універсальна економіка – дослідження загальних законів виробничої діяльності, у тому числі закон граничної корисності, спадаючої продуктивності праці та капіталу, народонаселення. Соц.-ек. статика – вивчення стану рівноваги суспільства без урахування процесу розвитку. Закони аналізуються за умов перебування організованого господарства у нерухомому стані. У такому суспільстві Кларк передбачав незмінність населення, маси капіталу, соціальної організації, техніки і потреб населення. Статичний стан, згідно з теорією Кларка, це уявна модель для з’ясування умов рівноваги у чистому вигляді. Основними законами суспільства Кларк вважав статичні закони. Соц.-ек. динаміка – розгляд змін економічних процесів та явищ у часі, причому динамічний процес вивчається як результат виключно зовнішнього впливу.

Економічні погляди Кларка. Серед ек. поглядів Д.Кларка особливе місце займають: теорія граничної продуктивності, закон "спадаючої граничної продуктивності", теорія заробітної плати.Одна з головних теорій Кларка – теорія граничної продуктивності, що грунтується на двох - теорії Мальтуса та фон Тюнена. Теорія граничної продуктивності. Розвинув вчення про фактори виробництва. На відміну від своїх попередниківКларк виділяв чотири фактори виробництва: 1)капітал у грошовій формі (приносить банкіру процент), 2)капітальні блага (породжують ренту), 3)діяльність підприємця (забезпечує йому підприємницький прибуток), 4)праця робітника (гарантує працівнику заробітну плату). Кларк стверджував, що кожен фактор характеризується специфічною продуктивністю і приносить кожному власнику дохід у певній формі. Кларк на відміну від Сея розглядав капітал не як один фактор, а як два(грошовий капітал і капітальні блага).Кларк вважав що конкуренція приводить до ліквідації прибутку. До підприємцівКларк відносив осіб, які мають достатню ділову кваліфікацію і власний капітал. Закон "спадаючої граничної продуктивності". Заснований на трактуванні закону спадаючої родючості грунту як універсальногоі, закон "спадаючої граничної продуктивності" формулюється таким чином: Якщо хоча б один фактор виробництва залишається незмінним, то додаткове збільшення решти факторів буде давати все менший та менший приріст продукції. Тобто в процесі виробництва існує закон спадаючої продуктивності праці та капіталу. Виходячи з цього Кларк сформулював закон: Цінність (вартість) продукту визначається сумою граничних корисностей його властивостей.

Дата добавления: 2015-05-23