Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи

Об'єктивна зумовленість появи маржиналізму була пов'язана з нови­ми історичними реаліями розвитку капіталізму в 6070-ті рр. XIX ст.: глибокими якісними змінами у характері, структурі виробництва та методах управління економікоюінтенсивним розвитком ринкових відносинпереходом економіки у монополістичну стадію розвиткуякісними зрушеннями у структурі споживчих потреб, формуван­ням ринку споживачазростаючою індивідуалізацією господарського життяактуалізацією потреб у рекомендаціях щодо раціонального госпо­дарювання на мікрорівніпрогресом точних наук, математичних дисциплін на основі розвитку диференціального числення та функціонального аналізу; еволюцією гуманітарних дисциплін (філософії, психології, соціології) у напрямку подолання кризи позитивізму та формування нових парадигм. Переоцінка цінностей, усталених майже за 200 років розвитку класичної політичної економії, та формування принципово нових поглядів на основні проблеми економічної науки, методи їх дослідження та вирішення, уможливили наукову революцію, яка знаменувала перехід від класичної до неокла­сичної економічної теорії. Радикальні зміни, які відбулися в економічній науці наприкінці XIX ст., отримали назву "маржинальної революції" пов'язаної з переходом від абстрактно-наукового аналізу, заснованого на логіко-філософських категоріях, до дослідження конкретних господарських проблем на основі широкого використання граничних величин та нової теорії цінності Предмет дослі­дженн я: Раціональна поведінка окре­мих суб'єктів господарюван­ня, які прагнуть максимізу-вати свої цільові функції за умов обмеженості ресурсів Вихідний пункт ек. аналізу: Трактування індивідуальних оцінок учасників економіч­них відносин на основі су­б'єктивно-психологічного підходу Основний еконо­мічний суб'єкт; пріоритетна сфера дослідження: Споживач; сфера обміну та споживання як первинна що­до сфери виробництва Джерело формуван­ня вартості (цінності): Корисний ефект блага Методологічний інструментарій: суб'єктивно-психологіч­ний підхід; методологічний індиві­дуалізм; граничний аналіз; розмежування сукупної та граничної корисності; статичний, рівноважний підхід; ідеологічна нейтраль­ність; активне впроваджен­ня кількісних методів ана­лізу; короткостроковий аналіз Характерні ознаки маржиналізму: " Суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних процесів і явищ, дослідження та тлумачення перебігу подій на основі їх суб'єктив­ної оцінки господарюючими індивідами; Визначаючи політичну економію як розділ прикладної психології " Методологічний індивідуалізм, позасоціальний підхід пояснення економічних процесів і явищ на основі дослідження по­ведінки окремих, ізольованих індивідів " Граничний аналіз, використання граничних величин і відповідних ка­тегорій для виявлення оптимальної поведінки економіч­них суб'єктів.Визначення цінності корисним ефектом благ; розмежування сукуп­ної корисності благ і граничної корисності останньої одиниці з усього запасу чи всієї доступної індивідові кількості блага. - Принцип рідкісності, визнання обмеженості економічних ресурсів порівняно з людськими потребами В історії економічних учень виділяють два етапи маржинальної рево­люції 1-й етап (7080-ті рр. XIX ст.) Представники: В.С. Джевонс (18351882), К. Менгер (18401921), Л. Вальрас (18341910) Суб'єктивний напрям в політичній економії Характерні риси: суб'єктивно-психологічний підхід; причинно-наслідковий аналіз; визначення цінності економічних благ вихідною категорією наукових досліджень; обґрунтування теорії граничної корисності як головної умови визначення цінності товарів; визнання пріоритетності сфери споживання щодо сфери виробництва 2-й етап (90-ті рр. XIX ст.) Представники: А. Маршалл (18421924), Дж.Б. Кларк (18471938), В. Парето (18481923) Неокласичний напрям в економічній теорії Характерні риси: " відмова від суб'єктивно-психологіч­ного підходу; " заміна причинно-наслідкового мето­ду функціональним; " відмова від пошуку вихідної катего­рії та першопричини ціни; " створення єдиної двокритеріальної теорії ціни, заснованої на одночасно­му вимірі граничних витрат і гранич­ної корисності; " поєднання сфери виробництва і сфери споживання у єдину цілісну систему ек. аналізу Розвиток нового напряму економічних досліджень відбувався в межах трьох основних шкіл: " Австрійської, засновником якої був К. Менгер. Його ідеї розвивали Ф. Ві-зер та Е. Бем-Баверк, в подальшому вони знайшли відображення у працях Л. Мізеса і Ф. фон Хайєка та ін.; " Лозаннської, засновником якої був Л. Вальрас, його ідеї розвивав В. Па-рето, у цьому напрямку працювали італієць Бароне, швед Г. Кассель, амери­канець В. Леонтьєв та ін.;" Англо-американської, заснованої А. Маршаллом, ідеї якого розвивали А. Пігу, Д.Б. Кларк та ін.

Дата добавления: 2015-05-23