Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій




Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток

Леніну належить також розробка: основ вчення про соціалістичне планування,теорії відтворення.

 


Аналізуючи роль, яку відіграв марксизм у розвитку ек. науки, та наслідки практичного втілення цієї доктрини в життя, слід урахувати його складність і неоднозначність. Передовсім слід розмежовувати ек. теорію і політичні погляди К. Маркса, а також оцінку марксизму (зокрема економічного вчення) західними економістами і дослідниками в пострадянських країнах.
Щодо перших, то не треба забувати, що з самого початку виникнення марксизму він мав як палких прихильників і послідовників, так і запеклих критиків.
Те саме спостерігається і тепер. Навіть ті економісти, які високо цінують загальний теоретичний доробок Маркса, не сприймають його теорій трудової вартості, заробітної плати, додаткової вартості тощо, не кажучи вже про теорію «наукового соціалізму».
Оцінки марксизму пострадянськими дослідниками також неоднозначні. У перші роки після розпаду СРСР спостерігались діаметрально протилежні оцінки: від продовження вихваляння й абсолютизування марксизму, як за радянських часів, до численних спроб його абсолютного заперечування.
Поступово пристрасті вщухали, і нині серйозні науковці намагаються переосмислити теоретичний доробок Маркса, збагнути те позитивне й негативне, що в ньому є.
Безперечно, Маркс заклав основи нового напряму в дослідженні ек. і соціальних процесів. Західні дослідники вважають його видатним теоретиком, який спромігся синтезувати
історію, політичну економію, філософію, соціологію у створенні відповідних підходів до дослідження суспільного розвитку.
На жаль, на блискучих ек. дослідженнях Маркса надто негативно позначилися його радикальні революційні погляди. Погану послугу Марксу зробила і радянська економічна наука, рекламуючи його теорію як «єдино правильну і всеосяжну», перетворюючи на догму навіть його помилки.
Між тим марксизм і, зокрема, його найважливішу складову економічну теорію, слід розглядати тільки як один (щоправда серйозний і глибокий), з численних напрямів суспільно-економічної думки, не абсолютизуючи його і не вбачаючи в ньому панацею від усіх економічних і суспільних негараздів.

 


Відомими представниками соціального напряму в політичній вшжомїі були Рудольф Штольцман, Рудольф Штаммлер, Отмар Шпанн, Франц Оппенгеймер. Стверджуючи, що економіка підпорядковується моральним ідеалам, Р. Штольцман трактував капіталістичне виробництво як засіб реалізації моральних цілей та досягнення життєвого достат­ку усіх членів суспільства. Філософські та методологічні принципи соціального напрямку були обґрунтовані Р. Штаммлером у роботі "Господарство та пра­во з погляду матеріалістичного розуміння історії". Наголошуючи на об'єктивній зумовленості історичних про­цесів, вчений заперечував будь-яку активність людей, в тому числі політичну боротьбу. Один з напрямків соціальної школи розвивав Ф. Оппенгей-мер, автор теорії "ліберального соціалізму". Пов'язуючи неспра­ведливість у розподілі доходів та експлуатацію найманої праці з виникненням та пануванням монополій, він виступав за повер­нення суспільства до природного стану простого товарного виробництва. О. Шпанн висунув оригінальну концепцію "універсалізму", з допомогою якої праг­нув обґрунтувати необхідність посилення державного регулюван­ня економічних процесів. Дослідник наголошував на необхідності доко­рінних змін у економічних функціях держави. Головне завдан­ня останньої він вбачав в організації господарського розвитку на основі переходу до корпоративного устрою, здатного за­безпечити єдність інтересів робітників та підприємців. Основою суспільного розвитку він уважав принципи підпорядкування і в зв'язку з цим різко виступав проти де­мократизації суспільного життя, критично оцінюючи діяль­ність профспілок та організований робітничий рух. Стверджуючи, що функції підприємців у виробництві не менш важливі ніж діяльність робітників, О. Шпанн висунув власну кон­цепцію оберненої експлуатації, з допомогою якої прагнув спростувати марксизм.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.