Перелік практичних занять

ВСТУП

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Оптимізаційні методи та моделі”

для студентів з напрямів 6.030504 − “Економіка підприємства”, 6.030508 − “Фінанси і кредит”, 6.030509 − “Облік і аудит” денної та заочної форм навчання (у тому числі скорочений термін навчання)

Кременчук 2012

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни “Оптимізаційні методи та моделі” для студентів з напрямів 6.030504 − “Економіка підприємства”, 6.030508 − “Фінанси і кредит”, 6.030509 − “Облік і аудит” денної та заочної форм навчання (у тому числі скорочений термін навчання)

Укладач к.т.н., доц. В. Є. Черніченко

Рецензент д.е.н., проф. О. І. Маслак

Кафедра економіки

Затверджено методичною радою КрНУ імені Михайла Остроградського

Протокол № від «» 2012 р.

Голова методичной ради проф. В. В. Костін

ЗМІСТ

Вступ..............................................................................................................................4

1 Перелік практичних занять ………………………………………………………..7

Практичні заняття № 1-2 (Розв΄язання задач лінійного програмування симплекс-методом та методом штучного базису)………..........................................................7

Практичні заняття № 3 (Розв´язання задачі про розподіл ресурсів з економічним аналізом отриманих результатів)…………………………………............................9

Практичні заняття № 4-5 (Розв´язання транспортної задачі з економічним аналізом отриманих результатів)…………………………………………………...12

Практичні заняття № 6 (Розв´язання задачі про призначення) …………………….14

Практичні заняття № 7 (Розв´язаннязадачі цілочислового програмування) …..15

Практичні заняття №8(Розв´язання задач динамичного

програмування) …………………………………………………………………………17

Практичні заняття № 9 (Розв´язаннязадачі стохастичного програмування) …..19

2 Варіанти практичних завдань…………………………………………………….21

3 Типовий розв΄язокзадач ………………………………………...……………….36

4 Питання до іспиту………… ……………………………………………………...63

Список літератури......................................................................................................56

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки семестрового практичного завдання ……………………………………………………………………………...58

Метою дослідження дисципліни ’’Оптимізаційні методи та моделі’’ є вивчення методів моделювання економічних процесів та чисельних методів пошуку оптимальних рішень одержаних моделей з застосуванням засобів обчислювальної техніки.

Предмет дисципліни ’’Оптимізаційні методи та моделі’’: методологія та методика побудови математичних моделів реальних економічних (соціально-економічних) об′ектів та їх аналіз.

Завдання вивчення курсу ’’Оптимізаційні методи та моделі’’:

надання студентам теоретичних та практичних знань, спрямованих на створення та використання математичних моделей економічних процесів для забезпечення ефективного управління підприємством.

Значення та місце дисципліни у навчальному процесі:

Дисципліна ’’ Оптимізаційні методи та моделі ’’ являється логічним завершенням циклу математичних дисциплін, що вивчаються у в.н.з. студентами економічних спеціальностей, тому що вона базується на знаннях курсів ’’Вища математика ’’, ’’Інформатика та комп`юторна техніка ’’,

’’ Теорія ймовірностей і математична статистика’’.

Знання, одержані протягом вивчення дисципліни ’’ Оптимізаційні методи та моделі’’ використовуються для моделювання та оптимізації виробничих економічних процесів при виконанні курсових та дипломних робіт.

Види занять з дисципліни

Лекції, лабораторні заняття, практичні заняття.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

1) як будуються лінійні та нелінійні моделі типових економічних задач (про оптимальний виробничий план, про оптимальні пере­везення і таке інше), описувати цільову функцію, систему обме­жень, встановлювати критерій оптимізації;

2) ідею стандартного симплекс-методу, розуміти економічний зміст додаткових та штучних змінних, двоїстих оцінок та їх зв'язок з критерієм оптимізації;

3) про сферу застосування симплекс-методу та ситуації, коли його застосування є неможливим;

4) теорію двоїстості та теореми двоїстості, зв'язок між змінними вихідної та двоїстої задач;

5) теорію економічного аналізу лінійних моделей;

6) що таке збалансована та незбалансована транспортна задача, знати загальну модель транспортної задачі;

7) чому застосування симплекс-методу є неефективним у випадку транспортних задач і що таке спеціальні методи розв'язування;

8) такі методи визначення опорного плану транспортної задачі: ме­тод північного-західного кута, мінімального елемента, метод Фогеля;

9) що таке вироджена транспортна задача і як виправляється така ситуація;

10) загальну постановку задачі про призначення і як вона розв'язується в рамках цілочисельного програмування за допо­могою угорського методу;

11) постановку цілочисловоі задачі лінійного програмування та ії рішення методом Гоморі;

12) основні задачі динамічного програмування: розподілення ресурсів, зміни устаткування, управління літаком;

13) моделі основних задач динамічного програмування та методи їх рішення на основі функціональних рівнянь з урахуванням принципу оптимальності Белмана;

14) моделі задач стохастичного програмування, розподілення ресурсів та видобутку корисних копалин, методи їх рішення;

в м і т и:

1) застосовувати графічний метод розв'язування лінійних задач у випадку двох (і більше двох) змінних;

2) приводити будь-яку лінійну модель до канонічного вигляду;

3) застосовувати симплекс-метод до розв'язування типових економічних задач лінійного програмування у вигляді симплекс-таблиць, застосовувати метод прямокутника та звичайних Жорданових виключень;

4) будувати двоїсті моделі та розв'язувати їх, а також на їх підставі знаходити розв'язок вихідної задачі;

5) проводити економічний аналіз лінійних моделей, визначати оптимальний виробничий план, встановлювати міри збитковості невигідної продукції, міри дефіцитності ресурсів, розв'язувати питання щодо доцільності розширення асортименту продукції, встановлювати діапазони стійкості для запасів ресурсів та відпус­кних цін, за яких структура оптимального плану не змінюється;

6) застосовувати до розв'язування транспортних задач вказа­них вище методів;

7) застосовувати угорський метод до задач про призначення;

8) застосовувати метод Гоморі для рішення цілочислової задачі лінійного програмування;

9) знаходити функціональні рівняння і розв’язувати їх для типових задач динамічного програмування (про розподіл ресурсів, про зміну устаткування, керування літаком);

10) будувати моделі задач стохастичного програмування: розподілення ресурсів та видобутку корисних копалин, вирішувати ці задачі відповідними методами.

Дата добавления: 2015-05-23