Визначення матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу

Матеріальний збиток це є вартістне значення реальних витрат, які зазнає власник ТЗ при його пошкодженні або викраденні з урахуванням зносу ТЗ.

Розмір матеріального збитку, за умов доцільності відновлення пошкодженого ТЗ, визначається як сума вартості відновлювальних робіт (Свр) з урахуванням експлуатаційного зносу замінних деталей, втрати товарної вартості (ВТВ), який вираховується за формулою:

У = Ср + См + Сд ´ (1- Итс/100) + ВТВ, (13)

де: Ср + См + Сд - вартість відновлювального ремонту;

Итс - розрахунковий процент експлуатаційного зносу деталей ТЗ, %.

Вартість відновлювального ремонту визначається на основі кошторису ремонтно-відновлювальних робіт.

4.1. Складання кошторису ремонтно-відновлювальних робіт.

4.1.1. Кошторис ремонтно-відновлювальних робіт складається на основі результатів технічного огляду ТЗ.

Якщо ТЗ на момент технічного огляду відновлено або видозмінено внаслідок його ремонту, кошторис ремонтно-відновлювальних робіт не складається і дається повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Примітка. Коли на момент проведення експертизи представити ТЗ для огляду експертові немає можливості, то за вказівкою слідчого (суду) визначення вартості відновлювального ремонту може проводитись на підставі офіційних документів (завірених копій), в яких вказані види і вартість ремонтних робіт по відновленню ТЗ.

4.1.2. Вартість відновлювального ремонту визначається за формулою:

Свр = Ср + См + Сд, (14)

де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См - вартість використаних при ремонті матеріалів;

Сд - вартість замінених при ремонті деталей, вузлів, агрегатів.

4.1.3. Вартість ремонтних робіт може визначатись або як добуток трудовитрат на ремонт в нормо-годинах і середньої регіональної вартості нормо-години для даної марки ТЗ, або на основі регіональних коефіцієнтів підвищення вартості ремонтних робіт, за прейскурантом Б-50. Трудовитрати на ремонт приймаються з діючих Типових нормативів трудоємкості на ТО і ремонт, а також відповідних видань НАМИ і EUROTAX.

Примітка. При документальному підтвердженні відновлення ТЗ на спеціалізованій СТО даної марки, треба проводити розрахунки вартості ремонту, виходячи з вартості нормо-годин ремонтних робіт даної СТО.

При відсутності документального підтвердження ремонту, регіональна вартість нормо-годин ремонтних робіт конкретної марки ТЗ визначається як існуюча, що прийнята на станціях провідної автообслуговуючої корпорації УАК “УКРАВТО”, а в окремих випадках, при відсутності вищевказаної інформації, може прийматись як середньо-статистична вартість 1 нормо-години з "Бюллетеня автотовароведа".

Вартість 1 нормо-години не повинна бути більше вартості, що прийнята на спеціалізованій СТО даної марки ТЗ.

При необхідності проведення робіт по розбірці-збірці, треба виходити з наступного співвідношення трудовитрат:

- роботи по демонтажу деталей (вузлів, агрегатів), що знімаються, складають 30%;

- роботи по їх встановленню - 70% від повних трудовитрат на розбірку-збірку.

4.1.4. Розрахунковий процент експлуатаційного зносу для деталей легкових автомобілей, мотоциклів, вантажних автомобілей та автобусів визначається за формулою:

Итс = Ип ´ П + Ит ´ Т, (15)

де: Ип - показник експлуатаційного зносу за пробігом ТЗ, % (див. Додатки И, К, Л);

П - пробіг ТЗ, тис.км;

Ит - показник експлуатаційного зносу за фактором часу, %;

Т - строк експлуатації ТЗ, років;

Ит = Пн / Пф, (16)

де: Пн – нормативний пробіг ТЗ;

Пф – фактичний пробіг (або скорегований згідно п.3.15).

Примітка. Значення Ип для деталей вантажних автомобілей та автобусів як виробництва країн СНД, так і іноземних, що не увійшли до таблиці Додатку К, треба приймати по відповідним аналогам (по вантажности, загальній вазі, потужності двигуна, кількості місць пасажирів і т.ін.).

Значення Пф приймається згідно показчика лічильника, або якщо пробіг значно відрізняється від нормативного, скореговане його значення, з відповідним обрунтуванням прийнятого пробігу у досліджувальній частині акту. У випадку коли співвідношення пробігів для легкових автомобілей дає зачення більше двух, треба послідовно корегувати фактичний пробіг ТЗ (додаючи 100тис.км.), а для мотоциклів та моторолерів не повинно перевищювати чотири, а мопедів (мокиків) три з корегуванням фактичного пробігу (додаючи 10тис.км).

Приклади. 1. Автомобіль ВАЗ-2109, строк експлуатації 5 років, фактичний пробіг - 26тис.км., нормативний пробіг –70тис.км. (табл.А.3), співвідношення дорівнює – 2.69 (по формулі 16), а треба Ит приймати – 2.0.

2. Автомобіль ВАЗ-2109, строк експлуатації 5 років, фактичний пробіг - 146тис.км., нормативний пробіг –70тис.км. (табл.А.3), співвідношення дорівнює – 0.48 (по формулі 16), а треба Ит приймати – 2.0.

Розрахунковий процент експлуатаційного зносу деталей причіпів (окрім шин), визначається за формулою:

Ит.пр = Ипр х Т, (17)

де: Ипр – показник експлуатаційного зносу за 1 рік експлуатації причіпу, %;

Значення показника Ипр, для:

- причіпів до легкових автомобілей вантажністю до 0.75 тон - причіпів до легкових автомобілей вантажністю до 1.9 тон	5 % 8 %
- причіпів вантажністю до 8-ми тон	12.5 %
- причіпів вантажністю понад 8-ми тон	10 %
- причіпів самоскидних	14.3 %
- причіпів та напівпричіпів вантажністю до 100 тон	8.3 %
- причіпів та напівпричіпів вантажністю понад 100 тон	6.7 %

Примітка. Процент експлуатаційного зносу додаткового обладнання ТЗ слід розраховувати, виходячи з 8 % на кожний рік експлуатації.

4.1.5. На роботи по ремонту, рихтуванню, розбірці-збірці передбачаються експлуатаційні надбавки, пов’язані зі строком експлуатації ТЗ:

5 - 8 років - 10%;

8 - 12 років - 20%;

Дата добавления: 2015-05-23