XVI — XVIII ст.)

Вступ

Шкала переходу від оцінки до балів ECTS

(для трьохмодульного семестру)

Кафедральна шкала (оцінка) (за один модуль)	Бали (за один модуль)
	13(14) балів
	12 балів
	11 балів
	10 балів
	9 балів
	8 балів
	7 балів
	5 балів
	4 бали
	3 бали
	2 бали
	1 бал
	0 балів

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, навчально -методичний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Нова і новітня історія країн Азії та Африки»; навчальна та навчально-методична література; карти, атласи, бібліотечні фонди, Інтернет-ресурси, документи, ілюстративні матеріали.

1.6. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів,індивідуальної та самостійної роботи

2. Зміст навчальних модулів дисципліни

«Нова історія країн Азії та Африки»

Історія країн Азії та Африки є невід’ємною складовою частиною всесвітньої історії. Курс "Нова історія країн Азії та Африки" складається з двох частин. Перша — історія країн Азії та Африки на межі Середньовіччя та Нового часу (XVI — XVIII ст.), тобто охоплює період, коли розпочалося зіткнення формаційно й цивілізаційно різних країн Заходу і Сходу. Всебічне вивчення історії окремих країн Азії та Африки дозволяє об’єктивно проаналізувати еволюцію держав Сходу з позиції як формаційного, так і цивілізаційного підходу, а також колоніальну політику виокремленого періоду. У другій частині вивчається Нова історія країн Азії та Африки від останніх десятиріч XVIII ст. до початку XX ст., тобто до Першої світової війни. Це — період найбільшого розвитку колоніальної системи, коли країни Сходу стали колоніями європейських держав або потрапили у залежність від них. Завдання другої частини курсу полягає у вивченні реакції окремих східних суспільств на імпульси модернізації, з’ясуванні загальних змін у соціальному ладі Сходу, аналізі духовних процесів, характерних рис соціально-політичного реформування та виникнення національно-визвольного руху. Предметом другої частини курсу є також різна ступінь засвоєння, адаптації та відторгнення західних цінностей східними суспільствами, їх подальша диференціація, яка відчутно проявилася в процесі боротьби країн за незалежність, будівництва їхньої сучасної державності.

Нова історія Сходу — епоха систематичної взаємодії західного і афро-азійського світів на основі колоніального синтезу, перетворення Сходу на частину світового капіталістичного господарства, формування на Сході багатоукладного суспільства та модернізації, наростання буржуазно-національного руху, боротьби за створення умов для національного суверенного розвитку.

Лекційний курс побудований за регіонально-краєзнавчим принципом. Причому розглядаються країни або райони Сходу, які найбільш яскраво відображають особливості китайсько-конфуціанської, індо-буддистської, арабо-мусульманської цивілізацій у їх конкретному прояві та взаємозв’язку із Заходом. Велика увага приділена проблемам модернізації східних суспільств, синтезові традиційного та сучасного, особливостям визвольних рухів.

Семінарські заняття присвячені вивченню як теоретико-історіографічних, так і конкретно-історичних проблем спільного й особливого в розвитку афро-азійського світу.

Змістовий модульI. Схід на межі Середньовіччя і Нового часу

Тема 1. Вступ до вивчення Нової історії країн Азії та Африки. Специфіка курсу, мета і завдання його вивчення. Проблема періодизації Нової історії країн Азії та Африки.

Зміст теми

Формаційний і цивілізаційний підходи у сучасному сходознавстві. Порівняльна характеристика феодалізму на Сході і в країнах Західної Європи. Особливості "азійського способу виробництва", "східний феодалізм", "cхідна деспотія". Рівень формаційного розвитку країн Сходу на початок Нового часу. Товарно-грошові відносини. "Революція цін"” та її наслідки на Сході. Власність на землю. Особливість процесів приватизації. Ідеал аграрного ладу — схема "селянин — правитель". Місто. Проблема формування "третього стану". Аграрна орієнтація східних суспільств. Питання про елементи капіталізму у виробництві. Занепад валового внутрішнього продукту на душу населення. Причини економічного занепаду Сходу. Проблема «відставання» Сходу або «випередження» Заходу (історіографія питання). Відставання країн Сходу від західних держав у контексті розвитку капіталізму. Цивілізації Сходу і Заходу на межі Нового часу. Політична карта країн Сходу на початок XVII ст. Базові цінності цивілізацій Сходу. Африка в епоху Великих географічних відкриттів. Чинники відсталості африканських народів: природно – кліматичний, етнокультурний. Відносна ізоляція африканських етнічних спільнот від зовнішнього світу. Криза східної системи і початок колоніальної експансії європейців. Періоди колонізації країн Сходу. Три періоди колоніальної експансії. Ранній європейський колоніалізм у країнах Сходу. Португальська та іспанська заморська експансія. Характер, значення та результати. Діяльність португальських та іспанських колонізаторів у країнах Сходу. Торговий характер колоніалізму. Місіонерська діяльність. Колоніальна політика Голландії та Англії. Початкові форми капіталістичної історії колоніалізму. Ост-Індські компанії. Особливості колоніальної політики Франції. Англо-французьке суперництво на Сході. Формування основ колоніальної системи.

Література:

1. Алаев А.Б., Ерасов Б.С.Формация или цивилизация? Диалог// Народы Азии и Африки.–1990.–№3.–С.46-56.

2. Алаев Л. Б. Формационные черты феодализма и Восток // Народы Азии и Африки. – 1987. – № 3.

3. Бродель Ф.Материальная цивилизация: экономика и капитализм, XV – XVIII вв. Т. 1-3. М.: Высш. школа, 1992.

4. Бродський Р.М., Єнольський З.Н. Нова історія країн Азії та Африки: Період домонополістичного капіталізму (1642 – 1870). – К.: Вища школа, 1979.

5. Бродський Р. М., Єнольський З.Н. Нова історія країн Азії та Африки:1870 – 1917: Навч. посібник. – Львів: Вища школа, 1986.

6. Васильев Л. С. История Востока: В 2 т.: Учебник по спец. «История». – М.: Высш. школа, 2001.

7. Васильев Л. С. История религий Востока. – М.: Университет,1988.–425с.

8. Васильев Л. С. Что такое «азиатский» способ производства? // Народы Азии и Африки. – 1988. – № 3.

9. Васильев Л. С. Всемирно-исторический процесс: концептуальный анализ // Преподавание истории в школе. – 1993. – № 3.

10. Вебер М.Избранное: Протестантская этика и дух капитализма.–М.:РОССПЭН,2006.–656 с.

11. Генон Р. Восток и Запад. – М.: Беловодье., 2005.

12. Государство в докапиталистических обществах Азии. – М.: Наука, 1987.

13. Губер А. А., Ким Г.Ф., Хейфец А. Н. Новая история стран Азии и Африки: Учебник. – М.: Наука, 1982.

14. Эволюция восточных обществ: синтез традиционного и современного. – М.: Восточ. литература,.1986.

15. Ерасов Б.С. Цивилизация:Универсалии и самобытность.–М.:Наука,2002.–524 с.

16. Еремеев Д.Е.Почему Восток отстал от Запада//Азия и Африка сегодня.–1989.№7.–С.16–20; №9.С.29–33;–№11.–С.10–14.

17. Евдокимова А.А.История стран Востока в новое время.Курс лекций:учебное пособие для студентов вузов.–Уфа: Изд-во БГПУ,2009.–238с.

18. Ерасов Б.С. Проблемы теории цивилизаций//Новая и новейшая история.–1995.–№6.–С.181–186.

19. Ерасов Б.С. Культура,религия и цивилизации на Востоке.Очерки общей теории.–М.:Наука,1990.–207 с.

20. Зарин В. А. Запад и Восток в мировой истории XVI – XX в. – М.: Высш. школа, 1991.

21. Иванов Н. А. Восток: новые подходы к изучению истории // Восток. - 1993. – №4.

22. Иванов Н. А Упадок Востока и установление мировой гегемонии Западной Европы // Восток. – 1994. – № 4.

23. Иванов Н.А.Упадок Востока и установление мировой гегемонии Западной Европы//Восток.–1994.–4.–С.5-19.

24. Исторический опыт народов Востока и глобальная цивилизация//Азия и Африка сегодня.–2006.–№12.–С.5-8.

25. История Востока. Т. 3. Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI – XVIII cт. – М.: Восточ. литература, 1999.

26. История Востока. Т. 4. Книга 1 – 2. Восток в новое время (конец XVIII – начало XX в.). – М.: Восточ. литература, 2004.

27. История стран Азии и Африки в новое время: В 2 – х ч.: Учебник. – М.: Изд-во МГУ, 1989 (ч. 1), 1991 (ч. 2).

28. Конрад Н. И. Запад и Восток. – М.: Наука, 1966.

29. Еремеев Д. Почему Восток отстал от Запада // Азия и Африка сегодня. – 1989. – № 7, 9, 11.

30. Кириченко В. П. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки. – К.: Вища школа, 2002.

31. Кульпин Э. С. Об основах социоестественной истории // Восток. – 1994. – №1.

32. Новая история стран Азии и Африки. В 3 – х ч. – М.: Высш. Школа, 2004.

33. Политические системы и политические культуры Востока.–М.:АСТ:Восток–Запад, 2007.

34. Рейснер Л.И. Цивилизация и способ общения.–М.:Наука,1993.–307с.

35. Розалиев Ю. Н. Новая и новейшая история стран Азии и Африки: Учебн. пособие. – М.: Высш. школа, 1987.

36. Сравнительное изучение цивилизаций.Хрестоматия:учебное пособие для студентов вузов/ Сост., ред. и вступ. ст. Б.С. Ерасов.–М.:Аспект пресс,1999.–555с.

37. Субботин В.А. Великие открытия: Колумб. Васко да Гама.Магеллан.–М.:УРАО,1998.–268 с.

38. Сухарчук Г.Д. Восток-Запад: историко-психологический водораздел // Вопросы истории.–1998.–№1.–С.30-40.

39. Сергійчук І. М. Китай у нові та новітні часи: Практикум: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – Суми, ВТБ «Університетська книга», 2006.

40. Тойнби А.Д.Цивилизация перед судом истории:Сб.[Пер.с анг.]–М.: Айрис пресс,2003.–590 с.

41. Фурсов А. И. Развитие азиатских обществ в XVII – нач. XX вв.: современные западные теории. Вып. 2. Теория слаборазвитости: поиск внешних факторов развития. – М.: Восточ. литература, 1991.

42. Широков Г. М. Колониальная система // Восток. – 1995. – №6.

Види навчальної діяльності студентів.

А).Лекція «Вступ до курсу “Нова історія країн Азії та Африки”. Цивілізації Сходу на межі Середньовіччя та Нового часу” (2 год.)

Дата добавления: 2015-05-23