Монети грецьких міст Північного Причорномор'я

Хар-рні ознаки монет Ст.Геції та Риму, скіфських монет.

Монета - це мала пластика, виготовлена з металу, визначеної форми, ваги, проби та вартості, що служить узаконеним засобом обігу. Одночасно це джерело істор-х відомостей. М виникли в Давн. Гр. в 6-7 ст до н.е., вони відливалися в формах, але найчаст. застос-сь карбування монет(чеканка) штампами з загартованого металу з гравірованим негативним зобр-ням. На кожній М є певне зобр-ня і напис (легенда).

Зовнішні дані М або основні зобр-ня і написи, що властиві групі М-т, наз. монетним типом, який дає уявлення про місце, дату випуску монети, її номінал.

М має 3 боки. Лицьова сторона- аверс (повернутий до когось обличчям). Аверсом М вваж – той бік, штемпель якого містить правові підстави карбування даної М: ім”я правителя, портрет його, або символ правителя, держави, при якому була випущена М. Зворотня сторона – реверс(відвернутий)- міститься номінал монети. Торцева частина- гурт (ребро), м.б. гладкий, з насічками, з візерунками, з написами. В Росії з кінця 18 ст. на гурті позначали пробу метала, з 1810 – лігатурну вагу монети (сплав), з 1886 – вміст в М чистого срібла та ініціали М майстрів.

М Ст. Гр. карбувалися в кожному з полісів окремо. На них зобр-сь міфолог. герої, боги, правителі гр. полісів (з часів О. Македонського). Найб розповс-ми – афінські монети: на аверсі – Афіна, на реверсі – сова(символ мудрості, початок назви міста). В ін полісах заобр-ли Бога-покровителя цього міста, на реверсі- роз’яснювальний знак – це атрибути Богів написи. Пр.на о. Кріт зображували лабиринт Кносського палацу. В Ольвії (Микол. обл.) – бронзові М у вигляді дельфіна, довжина якого 92-93 мм, а вага 92-103 мг. Зараз він коштує від 5 до 15 тис $.

Найдавн. М Ст. Риму містять зобр-ня міф. Персонажів та легендарн. істор. діячів. Найчаст.-це зобр-ня імператорів або богів як символів імператора. Пр. На аверсі – голова Нерона в профіль, на реверсі – Юпітер з блискавкою та скіпетром. Найб пошир-ми М Дав.Римі були срібні динарії, які за часів Республіки мали вагу 4 гр, а в імператорські часи (ранні) 3,5.г. З часів Нерона (І ст н.е. 50-60 рр.) динаріі карбували зі сплаву срібла та міді. Вміст срібла зменш-ся до 50 %. Розповс-ю бронзовою М Рим імперіі був сестерцій вартістю 1/4 від динарію. За часів Республіки сестерцій мав у складі срібло, а з часів ранньої імперії – з яскраво-жовтої латуні.

В К.Русі М почали карбувати з ХІ-ХІІ ст. Найдавн. Видом Ме грошей (Хст) була гривня – це брусок з дорогоц. Ме, іноді у вигляді ромба з усіченими краями (найчаст. срібло). Вказана лише вага бруска.

Монети Херсонеса, грецького міста, що знаходилося на місці сучасного Севастополя, відображали культ богині-покровительки Діви, зображення якої знаходимо на херсонеських монетах різного періоду. На реверсі часто зображали тотемних язич­ницьких тварин, типових для релігійних культів народів Старо­давнього Сходу: левів, биків, грифонів тощо. На монетах цього міста траплялися й монограми (табл. 4.1). Вага деяких херсо­неських монет зі срібла чи золота наведена в табл. 4.2.

Особливий інтерес викликають монети грецького міста Ольвії, залишки якого знаходяться в сучасній Миколаївській області. Саме тут у різні періоди існування поліса випускали бронзові монети у вигляді дельфінів, які називалися обол. Так, у 550— 520 pp. до н. є. дельфін мав довжину 92—93 мм, а вагу 92—103 г; виготовлений способом лиття, такий дельфін на сучасному ну­мізматичному ринку оцінюється від 5000 до 15 000 дол. США за­лежно від стану збереження.

Дельфіни фігурують і на ольвійських монетах більш пізніх пе­ріодів, коли монети набули традиційного вигляду і круглої фор­ми. Так, на тетрасарії II ст. н. є. дельфін з'являється на аверсі зни­зу під головою Аполлона, а на реверсі зображено теж традиційно­го для ольвійських монет нашої ери орла (наприклад, статер часів царя Фарзоя). Мідний тетрасарій оцінюється зараз від 300 до 1200 дол. США, а золотий статер — від 2500 до 10 000 дол. США.

Свої монети мала Боспорська держава зі столицею у Пантікапеї (сучасна Керч), пантікапейська срібна, а з IV ст. до н. є. золо­та монета домінували на боспорському ринку. У V ст. до н. є. ви­пускає свою автономну серію срібних монет Німфей — античне місто у східному Криму, на березі Керченської протоки (за 17 км від сучасної Керчі); наприкінці цього ж століття — на початку IV ст. до н. є. свої монети випускає Феодосія.

Дата добавления: 2015-05-23