Скульптурні техніки

Види скульптури.

Способи декорування іконних окладів, складові окладу.

Оклади бувають суцільними і набірними. В набірних окладах кожна частини кріпиться окремо за допомогою цвяхів. Оклади бувають металевими, із тканин з шиттям, а також різбляні дерев’яні, вкриті левкасом і позолотою. Окладами закривали не усю живописну поверхню, а переважно німби, фон і поля ікони; рідко – усю її поверхню окрім зображень голів, рук і ніг.

Вкриття золотом – це нанесення на поверхню окладу листового (сусального) золота, срібла та інших металів. Золото і срібло, виковані в тоненькі листки, називають сусальними. Листки були різних відтінків – від зеленуватого до червоного, що залежало від кількості домішок золота і срібла. Починаючи з XVI ст. російські художники стали використовувати ще один вид сусального золота – «двійник», сковані разом тонесенькі листки золота і срібла. Імітація срібла оловом, а золота міддю зустрічається дуже рідко.

Скульптура – (вирізаю, висікаю) – це вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’єм і тривимірну форму, що розміщена в реальному просторі. При описі фіксують найвищі, найширші показники скульптури.

Види скульптури:

ü станкова має самостійний характер вільний від архітектурного ансамблю;

ü монументальна є частиною архітектурного ансамблю або органічно входить в природний ансамбль. Розрахована на сприйняття з великих відстаней і довге існування, тому встановлюється на великих просторах і виготовляється з міцних матеріалів.

ü декоративна прикрашає фасади та інтер’єри будинків, мости, арки, фонтани, дитячі площадки та ін.

Види скульптури за формою:

ü кругла не має зв’язку з заднім блоком, існує незалежно від задньої площини і може бути розглянута з усіх боків,

рельєфна. Рельєф – пластична форма, що розміщується на площині. Може бути: барельєф (низький рельєф), в якому зображення менш ніж на половину виступає над площиною; гарельєф (високий рельєф) – зображення більш ніж на половину виступає над площиною.

Техніку виконання скульптури залежить від матеріалу та способу виконання.

В залежності від матеріалу техніку можна розподілити на:

- ліплення (пластика) для м’яких матеріалів (глина, пластилін, віск);

- скульптура (вирізання) для твердих матеріалів(дерево, камінь, слонова кістка);

- лиття для металів.

Між ліпленням та вирізанням існує велика різниця, так як перед скульптором на початку роботи суцільна компактна брила, у якій він як би вгадує силует майбутньої статуї. У своїй роботі він йде зовні всередину, віднімаючи (відтинаючи або зрізуючи) більші або менші зайві частини. Навпроти пластик працює в м'яких матеріалах, він ліпить, додає матеріал, одним словом, процес його роботи йде зсередини назовні. При цьому в момент початку роботи перед пластиком або взагалі немає ніякого матеріалу, або ж є тільки кістяк майбутньої статуї, стрижень, що поступово обростає матеріалом.

Що стосується способу виконання, то її можна розподілити так:

- коли рука художника закінчують всю роботу (обробка глини, каменю, дерева);

- коли роботу художника закінчує вогонь (кераміка).

- коли художник дає тільки модель майбутньої статуї (відлив у бронзі).

Дата добавления: 2015-05-23