Паперові гроші Української Народної Республіки 1917-1920 рр

Монети Російської імперії XIX-XX ст

Монети Київської Русі

Київська Русь була розвинутою середньовічною європейською дер­жавою і як така мала свої монети, що виливалися з різних металів. Особливістю цих монет була своє­рідна форма. Так звана гривня мала вигляд бруска з дорогоцінного мета­лу, або ромба, або ромба з усіченими краями.

Монети Російської імперії карбувалися на монетних дворах – це державне підприємство, що виготовляє металеві монети, медалі, ордена та інші знаки відмінності. Спочатку монетні двори знаходились в багатьох містах: Москві, Новгороді, Пскові. Протягом 18-19 ст. відкриваються монетні двори в Феодосії, Єкатиринбурзі, в Пермській губернії. Окремо чеканились монети у Варшаві для Польщі та у Фінляндії – Генсільнорфа. У 1724 р. заснований монетний двір у Петербурзі, а з 1876 він залишився єдиним в країні. Знак монетного двору на монетах – абривіатура: Спб - до 1915р.; Моск. монетний двір – БК (Большая казна).

Класифікація Російських монет відповідає часу правління кожного з імператорів. На аверсі монет частіше за все – портрет імператора або його вензель (перші літери імені з візерунками – 2 букви)

Щоб визначити аверс на монетах Російської імперії при наявності державного гербу слід знати, якщо з одного боку портрет імператора або монограма (літери), вензель, то герб – на іншому боці буде реверсом. Якщо на одному боці – герб, а на іншому – номінал, то герб – буде аверсом (орел). На монетах Російської імперії іноді проставляються знаки минцмейстрів – майстрів монетного відділення або чиновник, що відповідає за монетарне виробництво. Такі знаки наносились на мідні, срібні, золоті та платинові монети. Це перші літери імені та прізвища. Знаки граверів зустрічаються на донативних монетах.

Влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Художник Георгій Нарбут (1886–1920), ім'я якого тісно пов'язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи древні монети, обрав тризубець із хрестом. Саме він і був зображений на перших українських паперових грошах. Загальний обсяг емісії був установлений на суму 500 млн. карбованців. Починали її із квитка номіналом в 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали “горпинками”, – напевно, через орнамент, що часто зустрічався на жіночих фартушках (кияни називали фартушки “горпинками”).

В квітні 1918 відбулася друга емісія Центральної Ради. Були випущені паперові гроші в 100, 200, 400, 500 і 1000 крб., з водяними знаками, на високоякісному папері; номіналами в 25 і 50 («лопатки»). Із часів Центральної Ради бере початок і історія перших українських марок. Спочатку вони були задумані тільки як поштові мініатюри. Але згодом, через недостачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, що зробила це раніше, стали використати їх як марки і гроші одночасно.

29 квітня 1918 р. Павло Скоропадський (1873–1945). проголосив країну Українською Державою, розігнавши перед цим Центральну Раду. 31 травня 1918 р. гетьман Скоропадський видав наказ про введення нових паперових грошей – гривень. Друкувалися вони в Берліні, оскільки були замовлені в Німеччині ще Центральною Радою. 5 серпня 1918 р. з'явилися перші паперові гривні, які називалися “Білетами Державної Скарбниці” номіналом в 50, 100, 200 і 1000 грн. Художник Георгій Нарбут був автором ескізів. В оформленні цих гетьманських паперових грошових знаків були використані мотиви з української народної творчості. Розглянувши 100 гривень, бачимо овальний вінок з українських овочів, плодів і квітів. Посередині банкноти – тризубець. По сторонах дві фігури: ліворуч – селянка із серпом і снопом у національному одязі. Праворуч – робітник у фартуху поверх селянського українського одягу з молотом, оповитим лавром. Знак в 100 гривень розміщений у незвичайній сітці у вигляді рамки. Реверс прикрашають два стовпчики, над колонками – квіти. У центрі банкноти розміщений лавровий вінок, у середині якого – тризубець. У центрі квитка в 500 гривень – зображення жіночої голови, що символізує “Молоду Україну”. Таку алегорію можна було бачити до цього на марці, виконаної також Георгієм Нарбутом. Останні два квитки в 1000 і 2000 гривень виконав Іван Мозалевський. На першому бачимо древній герб Києва. У центрі - лавровий вінок.

В листопаді 1918 р. до влади прийшла Директорія. Вона використала запаси грошей, випущених ще урядом Центральної Ради й гетьмана, а також російські рублі. У Станіславові (Івано-Франківську) були виготовлені банкноти номіналом в 5 гривень. Їх віддрукували поспіхом, тому на окремих купюрах у слові “гривень” пропущена буква “р”. 5 гривень друкувалися з водним знаком (“гриби”) на сірому паперу. На території УНР продовжували бути в обігу “царські” гроші номіналами в 100 рублів і нижче за зниженим курсом, розмінні марки й бони з номіналом у копійках. У Кам'янець-Подільському Директорія випустила в оборот купюри номіналом в 10, 25, 100, 250 і 1000 крб. (а також станіславські 5 гривень). Інші (100, 250 і 1000 крб.) були виготовлені із кліше, у свою чергу, заготовлених ще при Скоропадському. Крім перерахованих банкнот, тривав також випуск знаків попередніх зразків. Банкноти в 100 крб. (малював Г. Нарбут) були двох видів. Один друкувався на папері з водяними знаками “зірки”, другий – на папері з “грибами”. На аверсі на алонжі (біле поле) була тиснена печатка із зображенням Богдана Хмельницького, через що в народі ці гроші прозвали “богдановками”. На реверсі: у центрі – козак з мушкетом, ліворуч у картуші книги, праворуч – циркуль, шестірня. Угорі над ними текст: “Сто карбованців”. Один з найкращих грошових знаків – банкнота в 1000 карбованців, виконана в стилі українського барокко. Ескіз малював Григорій Золотов. З лицьової сторони текст угорі: “Українська Держава”, нижче в картуші: “Знак Державної Скарбниці тисяча карбованців” у чотири рядки. Ліворуч в овалі “ходити нарівні з кредитованими білетами”, праворуч – козак з мушкетом і текст “фальшування карається за законом”. Підпис Лебедя-Юрчика й знову печатка козака з мушкетом. На звороті дві жіночі фігури, між ними тризубець і цифра “1000”. Ліворуч – у руці в чоловіка гетьманська булава, праворуч – у руці в жінки ріг достатку. З боків у квадраті цифра “1000”. Ці банкноти називали “гетманками”. У жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільському в оборот вийшла банкнота в 25 крб. Виготовили її по ескізу Антона Приходько. З лицьової сторони вгорі – дата “1919”. У центрі “25 карбованців” – козак з мушкетом, а ще вище – тризубець і текст “Знак Державної Скарбниці”. Підпис Директора Державної Скарбниці – “Лебедь-Юрчик”. Праворуч по вертикалі видрукувані серія й номер. Зворотний бік схожий на 25 карбованців, випущених у Києві Центральною Радою. Середину займає овал із зображенням жіночої й чоловічої голів, угорі над ними - “25 карбованців”. Унизу - “Фальшування карається за законом”. Рослинний орнамент. Водяний знак “зірки”.

Дата добавления: 2015-05-23