Буферна ємність. Буферні системи забезпечують стабільність:

Буферні системи забезпечують стабільність:

А. Температури тіла

*В. рН крові

С. Складу крові

D. рН шлункового соку

Е. Фізіологічних процесів

Буферна ємність це:

*А. Кількість сильної основи або кислоти, яку необхідно додати до літра буферного розчину, щоб рН розчину змінився на одиницю.

В. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

С. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

D. Певна кількість води, яку додають для зміни концентрації буферної системи

Е. Певна кількість слабкої основи, яку додають щоб змінити рН розчину

Буферна ємність залежить від:

А. Складу буферної системи

В. Об’єму буферної системи

С. Температури

D. Кількості компонентів буферної системи

*Е. Концентрації компонентів.

Буферна ємність повинна бути:

А. Залежна від додавання кислоти

В. Залежна від додавання лугу

*С. Не залежна від додавання кислоти чи основи

D. Залежна від додавання води

Е. Чутливою до зміни загальної концентрації компонентів буфера

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Константи дисоціації основи

D. Концентрація кислоти

Е. Концентрація лугу

Буферна система крові:

А. Ацетатна

В. Оксигемоглобінів буфер

С. Гемоглобінів буфер

D. Карбонатний буфер

*Е. Білкова

Важливою характеристикою буферного розчину є:

А. Тиск

В. Концентрація

С. Температурний коефіцієнт

D. Об’єм

*Е. Склад буферного розчину

Буферна ємність буде максимальною, коли:

*А. Співвідношення компонентів = 1

В. Співвідношення компонентів = 0

С. Співвідношення компонентів = 4

D. Співвідношення компонентів = 5

Е. Співвідношення компонентів = 10

За рівнянням Гендерсона – Хассельбаха розраховують:

А. Осмотичний тиск

В. Електродний потенціал

*С. Водневий показник

D. Іонну силу

Е. Ізотонічний коефіцієнт

Найбільшою буферною ємністю володіють:

*А. Концентровані буферні розчини

В. Розведені буферні розчини

С. Мало концентровані буферні розчини

D. Буферні розчини з рН = 7

Е. Сильно розведені буферні розчини

Буферна ємність залежить від:

А. Складу буферної системи

В. Об’єму буферної системи

С. Температури

D. Кількості компонентів буферної системи

*Е. Концентрації компонентів.

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Концентрації кислоти

D. Концентрація лугу

Е. Константи дисоціації лугу

Буферна ємність буде високою якщо:

*А. Висока концентрація компонентів у буферних сумішах

В. Висока концентрація одного компонента в буферних сумішах

С. Низька концентрація компонентів у буферних сумішах

D. Низька концентрація одного компонента в буферній суміші

Е. Відношення концентрації компонентів у буферній суміші = 0.

Що є кількісною мірою буферної дії буферного розчину:

А. рН розчину

*В. Буферна ємність

С. Молярна концентрація

D. Активність іонів

Е. Еквівалент

Як зміниться рН буферного розчину при розведенні в 5 разів:

А. Зміниться на 1

В. Зменшиться на 1

С. Збільшиться на 0.5

D. Зменшиться на 0.5

*Е. Не зміниться

Буферна ємність повинна бути:

А. Залежна від додавання кислоти

В. Залежна від додавання лугу

*С. Не залежна від додавання кислоти чи основи

D. Залежна від додавання води

Е. Чутливою до зміни загальної концентрації компонентів буфера

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Концентрації кислоти

D. Концентрація лугу

Е. Константи дисоціації основи

Буферна ємність це:

*А. Кількість сильної основи або кислоти, яку необхідно додати до літра буферного розчину, щоб рН розчину змінився на одиницю.

В. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

С. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

D. Певна кількість води, яку додають для зміни концентрації буферної системи

Е. Певна кількість слабкої основи, яку додають щоб змінити рН розчину

рН буферної системи крові становить

А. 3,55

В. 2,10

С. 5,60

*D. 7,36

Е. 9,80

Який індикатор використовують для визначення рН розчину у буферних розчинах:

А. Фенолфталеїн

В. Лакмус

С. Метилоранж

D. Еріохром чорний

*Е. Універсальний індикатор

Виберіть індикатор для визначення рН буферного розчину

*А. Універсальний

В. Лакмус

С. Метилоранж

D. Еріохром чорний

*Е. Фенолфталеїн

Метод визначення рН буферного розчину.

А. Перманганатометрії

*В. Колориметрії

С. Йодометрії

D. Комплексонометрії

Е. Осадження

Який метод використовують для визначення рН розчину?

А. Перманганатометрії

В. Осадження

С. Йодометрії

D. Комплексонометрії

*Е. Колориметрії

Який прлад використовують у колориметричному методі для визначення рН розчину?

А. рН- метр

В. термометр

*С. Компоратор

D. Вольтметр

Е. Центрифугу

Компоратор використовують для визначення рН у методі:

А. Оксидиметрії

В. Осадження

С. Трилонометрії

D. Комплексонометрії

*Е. Колориметрії

Компоратор це прилад для визначення:

А. Загальної твердості води

*В. рН буферного розчину

С. Галогенідів

D. Біогенних елементів

Е. Тимчасової твердості води

Точність колориметричного методу становить:

А. +/- 1рН

В. +/- 10рН

С. +/- 7рН

*D. +/- 0,1рН

Е. +/- 1,5рН

Для визначення буферної ємності буферного розчину використовують такий індикатор:

А. Фенолфталеїн

В. Лакмус

*С. Метиловий оранжевий

D. Еріохром чорний

Е. Безіндикаторний метод

Який робочий розчин використовують при визначенні буферної ємності у буферному розчині?

*А. 0,1М розчин соляної кислоти

В. 0,1М розчин сульфатної кислоти

С. 0,1М розчин нітратної кислоти

D. 0,1М розчин перманганату

Е. Трилон В

Титрантом у визначенні буферної ємності буферного розчину є:

А. Сульфатна кислота

В. Нітратна кислота

С. Перманганат калію

*D. Хлоридна кислота

Е. Трилон В

Дата добавления: 2015-05-23