Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору




Основні причини зникнення видів

Катастрофічне зниження чисельності багатьох видів рослин і диких тварин викликає серйозне занепокоєння. Такий стан є наслідком дії різних негативних природних та антропогенних факторів. За приблизними підрахунками близько 2% фауни сучасних земноводних і плазунів, 3,5% прісноводних риб, майже 5% птахів, понад 6% ссавців, близько 10% видів судинних рослин у світі є на межі зникнення.

До негативних природних факторів належать природні аномалії, стихійні явища і катастрофи (урагани, пожежі, повені і засуха, морози, землетруси), масове розмноження шкідників і паразитів, епіфітотії та епізоотії.

Однак, дуже важливим фактором, який різко впливає на живу природу, є господарська діяльність людини. Господарське освоєння території залишає все менше місць для життя диких тварин і рослин.

Звичайно першим симптомом руйнування природного життєвого середовища є інсуляризація - розпад єдиного ареалу на дрібні острівки (рис. 12.1). Зникнення видів у результаті руйнування середовища проживання відбувається тим швидше, чим менша площа цих острівків ареалу і чим більше вони ізольовані. Методи теоретичних досліджень дали змогу підрахувати швидкість очікуваного зменшення числа видів крупних тварин з цієї причини в 19 східноафриканських національних парках Серенгеті та інших. Виявилось, що інсуляризація може викликати втрату близько 11% видів великих ссавців через 50 років, а через 500 років - 44%.

 

Основна роль природного відбору як еволюційного фактору пов’язана з регулюванням поліморфізму популяцій в напрямку звуження чи розширення їхніх норм реагування, а також перетворенням нейтральних ознак в адаптивні. Арогенна популяція має бути високополіморфною, характеризуватись високою гетерозиготністю. Тобто мати «запас адаптивності».

 

Форми природного добору:

Рушійний – норма реакції зсувається внаслідок цілеспрямованої і напрямленої дії екологічних чинників.

 

 

 

 


 

Стабілізуючий (Шмальгаузен) – відбираються середні варіанти. Внаслідок дії чинників відбираються особини з певними ознаками. Відбираються гетерозиготи, а елімінують гомозиготи. Гомоготизація призводить до зниження арогенності популяції

 

При виживанні гетерозиготних особин при фенотипічній мономорфності популяція зберігає генетичну гетерогенність в скритому вигляді, що забезпечує її стійкість і потенціальну здатність до еволюційних перетворень.

1б гетерозиготи. Нульовие різноманіття генотипів, максимальна величина мотенційного генотипічного різноманіття.

В випадках, коли популяція представлена в основному гомозиготами.

Потенційне і реальне різноманіття генотипів в популяції.

 

При рушійній формі відбору може вбутися зсування кривої розподілу в тому чи іншому напямку. Співвідношення частот генотипів і різноманіття будуть збережені.

 

               
   
 
     
     
 
 
 

 

 


· Дизруптивний – елімінуються середні варіанти, залишаються лише крайні. Утворюються дві популяції.

 

 

Основна роль природного відбору як еволюційного фактору пов’язана з регулюванням поліморфізму популяцій в напрямку звуження чи розширення їхніх норм реагування, а також перетворенням нейтральних ознак в адаптивні.

 

Арогенна популяція має бути високополіморфною, характеризуватись високою гетерозиготністю. Тобто мати «запас адаптивності».

 

Когерентний філогенез спостерігається коли зміни в навколишньому середовищі незначні і, в результаті цього, різноманітність абіотичних факторів висока. Висока різноманітність абіотичних факторів зумовлює низьку швидкість молекулярної еволюції, яка характеризується поступовим накопиченням нейтральних мутацій и\або рекомбінацій, які, щоправда, не мають суттєвого впливу на фенотип особин на фенотипічну структуру популяції.

 

Коли відбувається коливання амплітуди того чи іншого фактора, це призводить то зменшення різноманіття в підсистемі абіотичних компонентів, що викликає відповідну реакцію біоти, направлену на збільшення різноманіття в структурі біосистем.

 

При стабілізації абіотичних факторів впродовж довгих проміжків часу, поліморфна популяція може поступово перетворитись в мономорфну.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1061; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.