Методи самовиховання

Самовиховання кінцевий результат виховання.
Самоспостереження включає:
а) само опитування (сам себе);
б) згадування; в) само анкета, само тестування, дані самому собі);
г) порівняння (вражень, спогадів, ін. людей з власними);
д) уявне повторення того що відбулося.
Самокритика – опрацювання результатів самоспостереження за допомогою самоаналізу і самооцінки. Самокритика ґрунтується на умінні бачити позитивне і негативне в собі, своїх діях.
Самооцінка – оцінка особистості самого себе, своїх можливостей, якостей, місця серед інших людей. Позитивна об'єктивна оцінка сприяє формуванню самоповаги. Є занижена і завищена самооцінка.
Саморегуляція – уміння особистості керувати станом свого здоров’я, емоціями, почуттями, діями, вчинками, поведінкою, псих. станом. Рушійна сила - воля. Прийоми: само підбадьорення, само переконання, самоаналіз і т.д.
Самоконтроль і самокорегування. Самоконтроль – свідоме, самостійне регулювання особистості своєї поведінки, її мотивів, спілкувань на основі виявлення відхилень у думках, почуттях, вчинках, діях від загальноприйнятих норм.
Отже, самовиховання – це свідома діяльність, спрямована на найбільш повну реалізацію людини як особистості.

45. Формування наукового світогляду школярів. Змоделювати диспут в аудиторії старшокласників.

У формуванні нац. свідомості, духовності особистості важливе місце займає світогляд як узагальнена с-ма поглядів на світ і на своє місце в ньому, розуміння смислу життя.
Наук світогляд людини формується у тісному зв’язку з природним, національним, який вбирає в себе найкращі зв’язки гуманізму, народної моралі та естетики.
Методика формування наук. світогляду школярів передбачає включення їх у різноманітні види д-ті, що сприяють ознайомленню з оточ світом та його смисл, виробленню власного ставлення до нього, поглядів, переконань, уміння висловлювати свої думки та ідеї, відстоювати їх, діяти у від-ті з переконаннями.
Фори і методи: бесіда, диспут, дискусії, конференції, творчі справи та ін.
Диспут: викор. з метою формування суджень, оцінок та переконань, що грунтуються на зіткненні думок, різних точок зору. Диспут вимагає нових і закінчених рішень. Вчить захищати свої погляди, спростувати ін. думки. Диспут готується за 1-2 тижні. Обирається тема, розробл. питання, пропон. л-ра.
Усний журнал – це серія коротких виступів на різноманітні теми оточ життя. В ході підготовки клас ділиться на групи, які готують свою сторінку.
Жива газета – серія коротких виступів, які в образній формі повідомл. про новини життя колективу.
Прес-конференція – рольова гра-бесіда членів певної делегації з представником преси.
Заходи народознавчого х-ру. Диспут “Сучасна людина. Яка вона”:
- Чи існують критерії сучасної людини? – Чи згодні ви з твердженням, що бути сучасним значить бути модним? – Без яких якостей ви не уявляєте суч людини? Які риси сучасників викликають у вас симпатії? - Які ви засуджуєте? – чи можна назвати сучасною активну і ділову людину?

46. Розумове вих-ня. Змоделювати пізнавальну гру.

Розумове вих-ня – це формування інтелектуальної сфери школярів. Основний шлях розумового вих-ня – включати дітей у різноманітні види д-ті, в 1 чергу – пізнавальну. Пізнавальна д-ть школярів має на меті збагачення їх знаннями, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу, формування пізн. інтересу. Пізн. діяльність може бути індивідуальною, груповою і колективною.
В сонові колективної пізн. діяльності лежить активне співробітництво школярів і їхніх старших товаришів. Організація такої д-ті потребує створення активу (ради колективної творчої групи).
Форми організації: аукціон знань, народної мудрості, вечір веселих завдань, вечір-подорож, турнір-вікторина, турнір знатоків.
“Мат. вікторина” або “Брейн-ринг”.

47. Моральне виховання школярів. Скласти роботу кл. керівника 7-кл. з морального виховання.

Мораль – одна із форм суспільної свідомості. Це сукупність правил, норм що регулюють поведінку людей в суспільстві.
Моральне виховання – процес формування моральних якостей, рис характеру, навичок, звичок. Велику увагу приділяють??? практика.
Мета: 1) формування моральної свідомості; 2)формування моральних почуттів; 3)формування моральної поведінки.
Засоби: література, музика, мистецтво, радіо, телебачення, сп-ня.
Теми заходів: ”Про егоїзм та душевну “, “Про культуру мовлення”, рольова гра “Культура поведінки в громадських місцях, вулицях, за столом”, аукціон народної мудрості, колективний день народження.

48. Методика морального виховання школярів. Змоделювати етичну бесіду з підлітками.

Моральне виховання – процес формування моральних якостей, рис характеру, навичок і звичок поведінки, серед яких пріоритетними є загально людські цінності, ідеали правди, добра, любові, справедливості.
Ефективність морального виховання значно зростає в разі його опори на народну мораль, традиції, звичаї, обряди.
Форми: етична бесіда, уроки культури поведінки, школи етикету, турніри ввічливих, етичний театр.
Мета: залучити самих учнів до оцінки подій, явищ, вчинків і на цій основі сформувати в них правильне ставлення до оточуючої дійсності, до своїх обов’язків.
- пропонування теми;
- викладання матеріалу для обговорення;
- постановка запитань;
- підсумки, узагальнення.
Етична бесіда “Про зовнішність і духовну культуру”.

Дата добавления: 2015-05-23