Походження, сутність та функції політичних партій і громадських рухів в Україні

Політичні партії -це громадсько-політичні утворення що переслідують мету вибороти владу в державі, утримати її, ефективно використовувати, реалізуючи політичну волю громадян. Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої програмні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Наукові спроби визначити сутність політичної партії були здійснені у XIX ст. В розумінні сутності партії виокремились три основних підходи:1. партія - це ідеологічна спільність людей, їх добровільне об'єднання навколо якоїсь ідеології (ліберальне). 2. партія - це організація певного суспільного класу чи соціальної групи (характерне для марксизму); 3. партія - це громадська організація, інститут політичної системи, головним завданням якого є завоювання, утримання й використання державної влади. Зародки політичних партій у вигляді станових угруповань склалися ще в рабовласницькому і феодальному суспільстві. Політичні партії в сучасному їх розумінні виникли лише у другій половині XIX ст. За визначенням М. Вебера, партії у своєму розвитку пройшли три стадії: аристократичне угрупування, політичний клуб, масова партія. Проте ці стадії пройшли лише дві англійські партії - лібералів і консерваторів. Більшість політичних партій формувалися як масові. На аристократичному етапі партії були своєрідними кланами, згрупованими довкола правлячої верхівки. До них входили вибрані члени найближчого оточення правителів. Етап політичного клубу пов'язаний з ускладненням соціально-політичної структури суспільства, виникненням плюралізму і конкуренції у сфері політики. Партії набувають чіткішої організації та ідейно-політичної побудови. У другій половині XIX ст. у Європі виникають масові партії, які характеризуються великою кількістю членів, більшою організованістю, впливовістю на широкі верстви суспільства. У сучасному суспільстві політичні партії виконують такі функції:1) функцію представництва соціальних інтересів (партії виявляють найбільш значущі соціальні інтереси, потреби і перетворюють їх у гасла, вимоги, програми і дії політичного характеру). Однак інтереси різних категорій населення є різнорідними, тому партії намагаються якщо не поєднати, то хоча б гармонізувати їх і досягти на цій основі суспільного компромісу навколо певної програми;2) функцію формування громадської думки щодо суспільно важливих питань (партії фокусують увагу суспільства на важливих проблемах, пропонують можливі варіанти їх розв’язання);3) політичну функцію, яка реалізується у боротьбі за владу (досягнення максимальної кількості місць у парламенті, одержання права на формування уряду). Боротьба різних партій за владу забезпечує конкуренцію і плюралістичний характер політичного процесу;4) функцію здійснення влади, участі в політичному управлінні (розробка політичного курсу, формування громадської думки для підтримки цього курсу, розширення контактів з різними політичними силами для здійснення владного статусу). Партія самостійно чи в коаліції з іншими партіями здійснює управління державою шляхом опанування державних органів влади, але якщо в опозиції - опосередковано впливає на органи, що приймають політичні рішення, контролює їх діяльність;5) ідеологічну функцію, яка фіксується в програмних документах партій, рішеннях з’їздів, конференцій, що передбачає об’єднання соціальних груп навколо засвоєння певної системи цінностей;6) організаторську функцію, яка знаходить своє відображення в діяльності партії по виконанню її програми і рішень;7) функцію комунікації, що полягає у взаємозв’язку партійних структур і суспільства, забезпеченні їх сталого діалогу і зближення позицій. громадські рухи — це структурно неоформлені масові об'єднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації. Основними різновидами громадських рухів нині є: політичні рухи (Народний рух України на початковій стадії); масові демократичні (рухи за демократичні перетворення, спрямовані на захист прав і свобод людини, антифашистські й антидикта-торські, проти расової та національної дискримінації та ін.); соціальні (локальні) рухи; так звані ''нові соціальні рухи'', що набули поширення в останні десятиліття (антивоєнний, екологічний, неофеміністський та ін.).

Дата добавления: 2015-05-23