І Теоретична частина. Тема 7. Склад і характеристика доходів підприємств

Тема 7. Склад і характеристика доходів підприємств. Доходи від реалізації продукції.

ІІІ Домашнє завдання.

Завдання 5

Вихідні дані до завдання 4, тис. грн.

Завдання 4.

Кінцевий розрахунок підприємства із заробітної плати припадає на 17 число кожного місяця. Станом на 17.03 підприємству необ­хідно здійснити такі виплати та платежі (табл. 4.1.).

Яка сума коштів повинна бути у підприємства на поточному рахунку станом на 17.03 з урахуванням платежів до бюджету? Яка сума коштів буде оформлена за чеком на отримання готівки в банку?

Таблиця 4.1.

Платежі	Варіанти
Заробітна плата
Витрати на відрядження
Витрати на господарські потреби
Податок з доходів фізич­них осіб
Платежі в бюджет із за­робітної плати (нараху­вання) розрахувати само­стійно

І варіант

1. Нараховуємо утримання з фонду заробітної плати 3,6%

35000×3,6%=1260грн.

2. Нараховуємо ПДФО

(35000-1260)×15%=5061грн.

3. Здійснюємо нарахування до ПФ (ЄСВн)

35000×36,8%=12880грн.

4. На рахунку підприємства повинна бути:

35000+15000+1000+12880=72880грн.

5. Працівникам виплатять:

35000-1260-5061=28679грн.

6. Сума коштів, що має бути оформлена за чеком на отримання готівки в банку:

28679+15000+10000=53679грн.

На основі наведених даних визначити грошові надходження підприємства за видами діяльності за звітний, період, якщо мали місце такі операції:

1. на поточний рахунок надійшли кошти за реалізовану продук­цію в сумі 280 тис. грн., у тому числі ПДВ і акцизний к 50 тис. грн.;

2. підприємство отримало короткостроковий кредит у сумі 100 тис. грн. і довгостроковий кредит у сумі 250 тис. грн.;

3. отримані кошти з державного бюджету для виконання дер­жавного замовлення у сумі 45 тис. грн.;

4. отримані дивіденди у сумі 12 тис. грн.

Розв’язати задачі 1; 2; 4 (Варіанти 4; 5) 5.

Самостійно опрацювати тему: «Організація безготівкових розрахунків та вимоги до їх проведення».

Література:

· Ярошевич Н.Б. Фінанси підприємств: навч.посіб./Н.Б.Ярошевич.-К.:Знання, 2012. – (ст. 262-273).

· Непочатенко О.О. Фінанси підприємств. Навч.посіб.-К.: Центр учбової літератури, 2011. – (ст. 22-27).

План:

1. Економічна характеристика, склад та класифікація грошових надходжень підприємства.

2. Доходи (виручка) від реалізації продукції.

3. Доходи від фінансово – інвестиційної та іншої діяльності.

1. Грошові надходження — це кошти, зараховані на поточні та інші рахунки підприємства й оприбутковані в його касу.

Основні грошові надходження підприємства мають з виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Але термін «грошові надходження» є значно ширшим від терміну «виручка (дохід) від реалізації».

Грошові потоки підприємства — це надходження і витрати грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві. Вони класи­фікуються на:

А) залежно від напрямку руху: вхідні; вихідні.

Б) залежно від напрямку діяльності: операційні; інвестиційні; фінансові.

В) залежно від способу визначення: чистий; розрахунковий; за­гальний.

Г) залежно від ритмічності здійснення: регулярний; нерегуляр­ний.

Д) залежно від черговості здійснення: пріоритетний; поточний; довгостроковий.

Доходи підприємства — це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід — загальна сума доходу суб'єкта підприємниць­кої діяльності від усіх видів діяльності, отриманого (нараховано­го) впродовж звітного періоду в грошовій, матеріальній або не­матеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Розрізняють доходи:

· Дохід від усіх видів звичайної (операційної, фінансової, інвестиційної) діяльності підприємства та надзвичайних подій;

· Дохід від реалізації продукції (товарів робіт послуг) загальний, який дорівнює загальній сумі доходу без вирахування на даних знижок, ПДВ, акцизного збору тощо;

· Чистий дохід від реалізації продукції товарів робіт, послуг який обчислюють вирахуванням із загального доходу суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або податків з обороту суми наданих знижок, повернення проданих товарів та інших сум, що підлягають вирахуванню з доходу.

Доходи підприємства класифікують за видами діяльності, що здійснює це підприємство. Доходами підприємства визнають:

· дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

· інші операційні доходи;

· фінансові доходи;

· інші доходи;

· надзвичайні доходи.

Склад доходів підприємства такий (табл. 1.1):

Таблиця 1.1.

Бухгалтерська класифікація доходів відповідно до П(С)БО 15 "Дохід"

Доходи, за видами діяльності	Структура доходів	Склад доходів
І. Доходи від звичайної діяльності
Доходи від операційної діяльності	Дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)	Реалізація товарів Реалізація готової продукції Реалізація послуг Виконання робіт
Інші операційні доходи	Дохід від реалізації іноземної валюти Дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо) Дохід від операційної оренди активів Дохід від операційної курсової різниці Пеня, штрафи, неустойки, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення Доходи від відшкодування сум раніше списаних активів Дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності Отримані гранти, асигнування і субсидії Інші доходи від операційної діяльності
Доходи від фінансових операцій	Дохід від участі в капіталі Інші фінансові доходи
Доходи від іншої звичайної діяльності	Дохід від реалізації фінансових інвестицій Дохід від реалізації основних засобів Дохід від реалізації нематеріальних активів Дохід від безкоштовно отриманих активів
II. Доходи від надзвичайних подій

Основну питому вагу доходів складає виручка від реалізації продукції, а також іншої реалізації.

До складу доходів не включають суми непрямих податків, які складають частину відпускної ціни товарів, робіт, послуг (ПДВ, акцизний збір).

Дохід від діяльності підприємства визнається тоді, коли в результаті господарської операції: збільшуються активи або зменшуються зобов'язання, і внаслідок цього відбувається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов'язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

Не визнають доходами:

· суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

· суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;

· суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

· суми завдатку під заставу або на погашення позики, якщо це не передбачене відповідним договором;

· надходження від первинного розміщення цінних паперів;

· суму авансу в рахунок оплати продукції;

· інші надходження, що належать іншим особам.

У позиціях "надзвичайні доходи" і "надзвичайні витрати" звіту про фінансові результати відображають відповідно:

· невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, вклю­чаючи затрати на запобігання виникненню втрати від стихій­ного лиха, техногенних аварій;

· прибутки або збитки від інших подій та операцій, які належать до надзвичайних подій.

Збитки від надзвичайних подій відображають за вираху­ванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. У позиції "подат­ки з надзвичайного прибутку" відображають суму податків, що підлягають сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

2. Виручка від реалізації продукції — це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства,чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги)

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій:

· касовий метод, відповідно до якого дохід (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій ви­значають за коштами, що надійшли на рахунки у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, оприбуткованих матеріальних цінностей, а також від виконання інших операцій та фінансової діяльності;

· метод нарахування, відповідно до якого дохід (виручку) від про­дажу продукції (товарів, робіт, послуг) та інших матеріальних цін­ностей визначають за вартістю відвантажених (переданих) товарів (підписання документа про виконані роботи, надані послуги) на відповідну дату.

Метод нарахування

Касовий метод

Продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулося передавання права власності)

Одержано кошти на рахунки постачальника за реалізовану продукцію

Рис 2.1. Методи визначення моменту реалізації продукції

Застосування методів визначення доходу (виручки) від виконан­ня господарських операцій та фінансової діяльності тісно пов'язане з чинним податковим законодавством, яке передбачає відповідальність будь-якої юридичної особи з моменту юридичного визнання дійсності проведених операцій.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

· кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації. Збільшення кількості реалізованої продукції збільшує розмір ви­ручки. У той же час ця кількість залежить від обсягів виробництва і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Збільшення асортименту реалізованої про­дукції за більш високими цінами збільшує виручку і навпаки;

· рівня реалізаційних цін.

Прямий вплив на розмір виручки становить рівень відпускних цін, що у свою чергу знаходиться під впливом якості і споживчих властивос­тей, термінів реалізації продукції, попиту та пропозиції на ринку. Розрізняють фіксовані, регульовані і вільні ціни. Фіксовані ціни встановлюються державою, як правило, на пред­мети першої необхідності і товари, що виробляються в умовах державної монополії (наприклад, газ, електроенергія).

Регульовані ціни встановлюються шляхом регулювання рівня рен­табельності товарів першої необхідності (наприклад, хлібобулочні ви­роби, продукти дитячого харчування). Держава встановлює мінімальний і максимальний рівень регульованої (індикативної) ціни.

Вільні ціни встановлюються співвідношенням попиту та пропози­ції на ринку.

Розрахунок ціни продукції здійснюють за формулами:

Ціна продукції (ціна виробника) = Собівартість продукції + Прибуток;

Ціна продукції з урахуванням ПДВ - Собівартість продукції +

+ Прибуток + ПДВ;

Ціна продукції з акцизним збором і ПДВ = Собівартість продукції +

+ Прибуток + ПДВ + Акцизний збір;

Роздрібна ціна продукції = Собівартість продукції +

+ Прибуток + ПДВ + Акцизний збір + Торгова націнка.

Приклад 1.

Собівартість продукції А — 10 грн. Планова рентабельність — 25 %, значить прибуток по плановій рентабельності — 2,5 грн., а ціна — 12,5 грн. Ставка акцизного збору — 2,5 грн., тоді ціна з урахуванням ак­цизу —15 грн. Ціна з урахуванням ПДВ (20 %) складе 18 грн. Ціна з ура­хуванням торговельної націнки (20 %) — 21,60 грн.

Планова виручка від реалізації продукції визначається методом прямого розрахунку (підсумовуючи отримані суми по всій номенклатурі продукції):

Виручка від реалізації (планова) = Кількість реалізованої продукції в плановому періоді × Ціна реалізації;

Кількість реалізованої продукції в плановому періоді = Залишки продукції на початок планового періоду + випуск продукції в плановому періоді - Залишки продукції на кінець періоду.

Ціни реалізації в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, з урахуванням корегування змін у плановому періоді (у тому числі з урахуванням попиту і пропозиції).

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг є основним джере­лом відшкодування засобів на виробництво і реалізацію продукції, утво­рення доходів і формування фінансових ресурсів. Її величина впливає не тільки на виробниче відшкодування витрат і формування прибутку, але і на своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань.

3. Фінансові інвестиції обумовлені наявністю вільних фінансових ре­сурсів і можливістю ефективно їх використовувати на фінансових рин­ках, що дозволяє діставати додатковий прибуток.

Фінансові інвестиції — це вкладення фінансових ресурсів в інвестиційні (фондові) інструменти (акції, облігації, паї)

Тимчасово вільні грошові кошти можуть бути вкладені на депозит­ні рахунки в банках під відсоток. Підприємство може одержувати додат­ковий дохід від здачі в оренду нерухомого майна (будинків, споруджень, устаткування, техніки й ін.).

Оренда — це угода,за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку

Оренда заснована на договорі, що укладають орендодавець і орен­дар. У договорі передбачається склад і вартість майна, розмір і термін орендної плати, права та обов'язки сторін, умови і порядок призупинен­ня дії договору.

Орендна плата — грошова оплата права користування орендованим майном

Розмір орендної плати визначається договором про оренду і, як пра­вило, містить у собі амортизаційні відрахування і частина прибутку від використання майна.

Орендна плата = Сума амортизаційних відрахувань +

+ Орендний відсоток + Витрати на ремонт орендованого майна.

Підприємство може одержувати додаткові доходи здійснюючи лізинг.

Лізинг — це форма довгострокової оренди, що передбачає передачу права користування майном на платній основі на визначений договором термін

У лізинговій угоді беруть участь три сторони: підприємство-постачальник, лізингова фірма (підприємство-орендодавець) і орендар. Лізингова плата залежить від об'єкта лізингу, термінів лізингу й ін­ших умов, передбачених у договорі. Розрізняють оперативний і фі­нансовий лізинг.

Оперативний лізинг передбачає багаторазову зміну лізингоодержувача протягом терміну служби машин або устаткування, тобто тер­мін договору менше ніж амортизаційний період. Як правило, власник сам здійснює ремонт і технічне обслуговування об'єкта операційного лізингу, одержуючи при цьому всю суму амортизаційних відрахувань від лізингоодержувача.

Фінансовий лізинг передбачає виплату лізинговій фірмі протягом періоду дії договору суму, яка дорівнює сумі повної вартості амортизації і частки прибутку від використання устаткування, одержуючи право ви­купу устаткування по залишковій вартості після закінчення терміну дії договору, повернення устаткування або продовження договору.

Підприємство може одержувати додаткову курсову різницю на ва­лютних рахунках — здійснюючи операції в іноземній валюті.

Підприємство може одержувати додатковий дохід, коли на його ко­ристь сплачують штрафи, пені, або відшкодують збитки.

У зв'язку з тим, що вартість грошей у часі міняється, для оцінки різ­ночасних грошових надходжень використовують метод дисконтування, сутність якого полягає в тому, що всі грошові надходження за певний пе­ріод зводять до конкретного моменту часу. Визначають теперішню вар­тість майбутніх грошових надходжень, за формулою:

С= S/(1 +kn)n

де С — теперішня вартість майбутніх грошових надходжень, грн.;

S — сума грошових надходжень, грн.;

kn —дисконтна ставка за п -ний період;

п — кількість періодів дисконтування.

Дата добавления: 2015-05-23