Історичний генезис і функції держави

Висновок

Отже, можна зробити висновок, що держава – це особлива форма організації суспільства, що характеризується наявністю політичної публічної влади, що має ознаки суверенітету та здіснюється в діяльності державних органів, поширюється на певну територію, надає своїм рішенням загальнообов`язкового характеру завдяки правовим нормам, встановлює види і розміри податків і основним призначенням якої є регулювання суспільних відносин.

Виникнення і формування державності (Політогенез) у різних країнах йшло різними шляхами, маючи свої специфічні риси. Перехід від самоврядування первісного суспільства до соціально диференційованому суспільству супроводжувався утворенням територіальної громади, склад якої визначався вже не родинними відносинами, а розселенням в одній місцевості.
Можна виділити наступні основні ознаки, що відрізняють державу від родової організації:
- поділ населення за територіальною ознакою, тобто адміністративно-територіальна організація населення;
- установа публічної влади, яка здійснювала управління суспільною системою;
- введення податкової системи, основу якої складали збори з населення на утримання публічної влади.
Функції держави — це основні напрямки діяльності держави, в яких відображаються та конкретизуються її завдання і цілі, вияв­ляється сутність та соціальне призначення держави у суспільстві.

В основу формування функцій держави покладені суспільні по­треби й інтереси. Функції держави відображають реалізацію загальносоціальних або "спільних справ", що забезпечують об'єктивне існу­вання людей. Функції держави постійно розвиваються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Одні функції виникають, інші змі­нюються, треті зникають. Такими факторами можуть бути соціальні зміни в суспільстві; зміни типу, форми держави; міжнародна обстано­вка тощо.

Держава виконує надзвичайно багато функцій, які вивчаються різними галузями наук. Теорія держави аналізує лише основні функції держави, які можна класифікувати за такими критеріями: 1) за соціальним значенням державної діяльності:основні функції — найважливіші напрямки діяльності держа­ви, які мають пріоритетне значення у визначений історичний період розвитку суспільства (захист прав і свобод людини, економічна, соціальна тощо);неосновні (додаткові) функції — напрямки діяльності держа­ви по здійсненню конкретних завдань, які мають супроводжу­вальний, допоміжний або обслуговуючий характер (управлін­ня персоналом, оподаткування, фінансовий контроль тощо);

2) за часом їх дії:постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійс­нюються впродовж тривалого часу і притаманні їй на всіх або більшості етапах її існування, розвитку та функціонування (по­літична, соціальна, організація оборони країни тощо);тимчасові функції — напрямки діяльності держави, які спря­мовані на вирішення деяких невідкладних завдань і здійсню­ються протягом певного періоду її існування (боротьба з сти­хійним лихом, введення надзвичайного стану тощо);

3) за сферою суспільного життя:гуманітарні функції — напрямки діяльності держави та її ор­ганів із забезпечення кожній людині належних умов життя;економічні функції — напрямки діяльності держави та її ор­ганів щодо регулювання сфери економічних відносин на рин­кових засадах і добросовісної конкуренції, створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності;політичні функції — напрямки діяльності держави та її орга­нів зі створення умов для формування і функціонування дер­жавної влади на засадах демократії, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя;

4) за територіальною спрямованістю:внутрішні функції — напрямки діяльності держави, що здій­снюються в межах її території і в яких конкретизується її вну­трішня політика відносно економічних, ідеологічних, культур­них та інших сторін життя суспільства;зовнішні функції — напрямки діяльності держави, що здійс­нюються за межами її території у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями, в яких виявляєть­ся її зовнішня політика.

Як внутрішні, так і зовнішні функції не можуть бути однакови­ми для всіх держав. Певні відмінності залежать від типу держави і ха­рактеру політичного режиму, від етапів її розвитку, міжнародної об­становки, характеру взаємовідносин співіснуючих між собою держав

Дата добавления: 2015-05-23