Додатог г

Місцеві органічні добрива

Гній — одне з найбільш ефективних добрив для всіх куль­тур, в тому числі й для картоплі. Завдяки поступовій мінералізації він забезпечує рослини поживними речовинами протягом вегета­ційного періоду. Найбільше поживних речовин вивільнюється з гною у період максимального розкладу.

При внесенні 1 т якісного гною у ґрунт надходить 5 кг азоту, 2 кг фосфору і 6 кг калію. У рік внесення рослини здатні викорис­тати з нього лише 25—40 % поживних речовин.

Кількість органічних добрив, яку слід вносити, залежить від певних умов. Насамперед, від типу ґрунту, його ро­дючості. Для сірих лісових грунтів потрібно внести органічних добрив, 6 – 7 ц.

Органічні добрива вносять на городах у різні строки. Гній (краще у вигляді перегною чи напівперепрілого гною) розкидають навесні або восени і відразу приорюють.

Компост — це органічне добриво, яке одержують внаслідок розкладу органічних решток під впливом мікроорганізмів. Виготов­лення компостів для городів дає можливість перетворити в органі­чне добриво практично всі рештки городини, інших відходів із са­диби.

Компост можна закладати в будь-яку пору року з таким роз­рахунком, щоб компостування тривало не менше 6—7 міс. А щоб прискорити дозрівання компосту і щоб процес відбувався рівномір­но, його один-два рази перелопачують. За удобрювальною здат­ністю компост, якщо він правильно виготовлений, наближається до гною. При внесенні застосовують і мінеральні добрива.

Фекалії придатні для удобрення всіх сільськогосподарських культур, в тому числі й картоплі. Але застосування їх може істот­но знизити столові якості бульб. Зокрема, при цьому зростає їх во­дянистість, зменшується вміст крохмалю і збільшується вміст нітратів.

Гноївка. яку можна збирати від власної худоби є швидкоді­ючим азотно-калійним добривом. У ній міститься до 98—99 % води. Залежно від умов нагромадження та зберігання, частка азоту може становити від 0,02 до 0,8 %, калію — від 0,05 до 1 %.

Вносити гноївку під картоплю на городі можна лише перед садінням у невеликих дозах, щоб не погіршити якості бульб від над­мірного живлення азотом. Середня доза гноївки при рівномірному розливанні по площі може становити до 100 л на 100 м². Якщо нею підживлюють, то попередньо її розводять водою у 4—5 разів. Од­нак, у будь-яких умовах гноївку краще використовувати для виго­товлення компостів.

Пташиний послід як висококонцентроване цінне органічне добриво містить усі основні поживні речовини, потрібні для рослин. На відміну від гною великої рогатої худоби і свиней, він являє со­бою швидко- і сильнодіюче добриво, бо поживні речовини в ньому знаходяться в легкодоступній для рослин формі.

Близько 75 % сухої маси добрива становлять органічні реш­тки. Крім макроелементів, до його складу входить чимало мікро­елементів. В 100 г сухого пташиного посліду міститься близько 15— 40 мг марганцю, 12—40 цинку, 10—20 кобальту, 25 мг міді тощо.

Під час зберігання пташиний послід втрачає значну частку азоту, тому його доцільно додавати у компости. Чистий пташиний послід вносити на город слід у рекомендованих дозах, бо надмірна кількість його посилює наростання вегетативної маси, але врожай бульб не збільшується, причому якісні показники погіршуються. Доза внесення під картоплю сушеного посліду становить 5—8 кг на 100 м², свіжого — 15—20 кг.

Попіл — цінне добриво для всіх сільськогосподарських куль­тур, особливо для картоплі. В його складі, крім калію, фосфору та кальцію, містяться мікроелементи, але найбільше калію і кальцію, тому попіл використовують як калійне добриво та для зменшення кислотності ґрунту. Так, щоб забезпе­чити потребу картоплі в калії, слід внести 15 кг попелу на 100 м².

Зелене добриво. Зелена маса рослин, приорана чи прико­пана для поповнення ґрунту органічною речовиною, називається зеленим добривом. Воно доцільне в тих випадках, коли немає чи не вистачає гною або компостів.

На зелене добриво можна висівати практично всі культури, які при осінній сівбі здатні давати сходи і нарощувати вегетативну масу до настання морозів або весною до середини квітня. Най­більш придатні озиме жито, озимий ріпак, гірчиця, люпин, сумішка жита і ріпаку, інші однорічні чи багаторічні культури, насіння яких дешеве. Усі культури сіють досить густо, щоб нагромадити якомо­га більшу наземну масу. Норма висіву на 100 м² жита 2—3 кг, ріпа­ку, гірчиці 0,2, люпину 2—3 кг. Під сівбу їх ґрунт лише культивують чи мілко перекопують і боронують. Культури, висіяні на зелене доб­риво, на зв'язних ґрунтах краще приорювати восени, на легких — навесні за тиждень-два до садіння бульб.

Зелене добриво містить азоту майже стільки ж, як гній, але дещо менше калію та фосфору. Заорана зелена маса збагачує ґрунт органічною речовиною, поліпшує його фізичні й хімічні влас­тивості. Як добриво використовується не лише зелена маса, а й коренева система, яка також розкладається у ґрунті.

Під час заорювання зеленого добрива одночасно у відповідних дозах вносяться і мінеральні добрива.

Підживлення картоплі рідкими місцевими добривами доціль­не тоді, коли було недостатньо внесено добрив перед садінням. Добрива розводять у воді або вносять їх при зрошенні. Підживлю­вати треба відразу після дощу, коли ґрунт промок на глибину до 40—45 см.

Для приготування розчину добрива залежно від їх походження розводять водою у такій пропорції:

Гноївка 1:4—5

Сеча 1:8—10

Курячий послід

Спочатку намочують у рівновеликому об'ємі води, через півдоби

Коров'як розводять у 6-10 разів

Попіл Один стакан на відро води

На 100 м² вносять 120—150 л розчину.

ДОДАТОК Ґ

Шкідники

Шкідники. На городах найбільшої шкоди завдають коло­радський жук, дротяники, травневий хрущ, совки, капустянка зви­чайна, картопляна міль, стеблова і картопляна нематоди та ін.

Колорадський жук.

Пошкоджує жук картоплю, помідори, баклажани та інші рос­лини з родини пасльонових. Шкідливість його зумовлена зажерли­вістю і великою плодючістю. Протягом літа самка здатна відклас­ти понад 600—800 яєць. Залежно від умов року колорадський жук дає 1—2, а іноді й 3 покоління. Розвиток одного покоління триває 32—45 днів. Зимують жуки в ґрунті на глибині від 10 до 60 см.

Рослини картоплі особливо чутливі до пошкодження жуком під час максимального наростання наземної вегетативної маси у період бутонізації — цвітіння.

Встановлено, що знищення жуком 10—15 % листкової по­верхні рослини призводить до зниження врожаю бульб на 18— 35 %, а якщо вони рано об'їдають усю рослину, то бульби не утворюються.

Ранні сходи картоплі перший раз обприскують у період ма­сового виходу жуків, що перезимували, другий — при масовій по­яві личинок другого віку. На ділянках пізніших строків садіння пер­ше обприскування проводять при появі личинок другого віку, а друге

— у період масового виходу молодих жуків з ґрунту.

Обприскувати картоплю можна лише при точному дотриманні рекомендованих препаратів та їхніх доз. Не радимо обприскувати ділянку більше двох разів, іноді — трьох. Якщо вдаєтесь до обробки картоплі у другій половині літа, пам'ятайте, що для кожного пре­парату встановлено, за скільки днів до збирання врожаю можна проводити останнє обприскування.

Дротяники. Під назвою «дротяники» відомі личинки багатьох видів жуків-коваликів (широкий, посівний, смугастий, темний тощо).

У зв'язку з тим, що личинки жуків-коваликів живляться рост­ками пирію, у період боротьби з ними слід систематично знищува­ти цей та інші бур'яни. Важливий також своєчасний і якісний обро­біток ґрунту, що сприяє знищенню личинок, лялечок і яєць шкідни­ка.

Пошкодженню бульб дротяниками запобігає обробка на­сінного матеріалу відповідними хімічними препаратами перед са­дінням.

На невеликих, дуже заселених дротяниками ділянках їх мож­на знищувати розчином марганцевокислого калію (3—5 г на 10 л води), поливаючи сходи під корінь по 0,5 л на кущ.

Травневий хрущ.

Личинки підгризають коріння кар­топлі, у бульбах вигризають круглі ямки з нерівними краями. Буль­ба може бути пошкоджена на 60—70 %. Проти хруща восени ре­тельно перекопують город, вибираючи личинки. Щоб зменшити відкладання самками яєць, треба весною струшувати жуків і зни­щувати їх.

Хімічна боротьба з личинками травневого хруща така ж як і з дротяниками.

Капустянка звичайна. В народі її ще називають земляним крабом, ведмедкою, вовчком. Шкодять як дорослі комахи, так і личинки. Вони виїдають ямки в бульбах, пошкоджують коріння, стебла.

Для знищення шкідника восени перекопують город на глиби­ну до 25 см. Ефективне також розкладання невеликих куп гною, в які залазить на зимівлю комаха. Весною їх вибирають і знищують. На ділянках, де вони завдають великої шкоди, у міжряддях картоплі чи інших культур викопують ловильні канавки довжиною кілька метрів, шириною до 20 см. На дні через два-три кроки роблять за­глиблення на 10—12 см. Комах, які туди потрапили за ніч, вранці вибирають і знищують.

Останнім часом у продажу з'явились хімічні препарати, які рекомендується застосовувати проти медведки.

Дата добавления: 2015-05-23