Додаток ж

ДОДАТОК Е

Фітофтороз

Фітофтороз — найбільш розповсюджена, небезпечна хво­роба картоплі. Збудник — гриб, який може поширюватись через ґрунт, буль­би і картоплиння. На посівах з'являється в період бутонізації — цвітіння в кінці червня-липні. На уражених листках утворюються темно-коричневі плями, які з нижнього боку вкриті сірою грибницею.

Сортам нестійким до фітофтори потрібний кращий захист: обробка системними препаратами (до трьох разів) або іншими, нехімічними засобами за­хисту кожних 10 днів.

Обприскують картоплю відповід­ними препаратами: перший раз на початку бутонізації — початку цвітіння, потім ще 2—3 рази з інтервалом 7—8 днів.

Якщо картоплиння уражене фітофторозом, перед збиранням врожаю його потрібно зібрати і спалити. Не можна накривати кар­топлинням викопані бульби, бо це призводить до їх зараження.

Щоб запобігти ураженню хворобою, потрібно висаджувати здорові, пророщені бульби.

Фітонцидні рослини проти шкідників та хвороб

Часник посівний застосовують проти гусениць багатьох видів лус­кокрилих, а також попелиць, кліщів, медяниць, галиць на плодово-ягідних та овочевих культурах:

1. 200 г свіжорозмелених зубців заливають 10 л води, розмішують, проціджують і відразу використовують.

2. 1 чайну ложку розтертих зубців розміщують з 2 столовими ложками води і обробляють черешки та листя кімнатних рослин проти щитівок та інших шкідників кілька разів з інтервалом 5 днів до повного зни­щення.

3. часник висаджують біля кущів смородини, аґрусу, суниць, гладіолусів проти кліщів, довгоносиків, дротяників, слимаків, сірої гнилі. В посівах моркви та цибулі висаджують часник через 2 рядки проти морквяної та цибулевої мухи.

4. 50 г зубців часнику подрібнюють, заливають 10 л води. Цим розчи­ном обприскують помідори на початку зав'язування плодів, а картоп­лю на початку цвітіння проти фітофторозу та макроспоріозу.

Тютюн використовують для захисту плодово-ягідних, овочевих культур та квітів проти комплексу шкідників. Настій готують з 1 кг тю­тюнового пилу на 10 л води і настоюють 2 доби. Після проціджування доливають води у співвідношенні 1:3. Відвар: 1 кг тютюнового пилу заливають 10 л води і кип'ятять на малому вогні 2 год. Потім проціджують і розбавляють водою 1:3. Обпилювання. Проти цибуле­вої, капустяної та морковної мух (в період їх льоту) грунт вздовж рядків обпилюють сумішшю тютюнового пилу із золою або вапном, з розрахунку 100-200 г/10 м². Обпилювання проводять зранку до спа­дання роси або ввечері по вологому листю, змішуючи тютюновий пил з 50 г попелу.

Картопля. Готують настій із зеленого бадилля 1,2-1,5 кг або вису­шеного 0,6-0,8 кг. Його подрібнюють і заливають 10 л теплої води і на­стоюють протягом 3-4 годин. На плодових деревах настій з картопля­ного бадилля застосовують проти попелиць і кліщів, на овочевих -проти гусениць молодших віків білана капустяного, капустяної совки, капустяної молі. При використанні на 10л води рослинної маси більше ніж передбачено рецептом, можливі опіки оброблюваних рос­лин.

До посіву насіння культур пізніх строків дозрівання розрізані буль­би розміщують у зрихленому грунті на глибині 5-7 см через 1 м. В кар­топлю втикають дерев'яні або металеві прутики довжиною 15-20 см, які відіграють роль маячків. Принаду загортають землею і через кожні 2-3 дні картоплю оглядають, вибирають дротяників та інших шкідників і знищують їх.

Чорнобривці зрізують повністю в період цвітіння, подрібнюють, заливають теплою водою і настоюють 2 доби. Обприскують проти по­пелиць на овочевих і плодових культурах. Настоєм знезаражують бульби гладіолусів, насіння айстр, левкоїв від грибних захворювань.

Ромашка. Для захисту рослин використовують лікарську, дал­матську та кавказьку ромашки. Збирають їх в період цвітіння. У лікарської заготовляють квіти і листя. На 1 кг сировини дають 10 л во­ди, нагрітої до 60-70°С, настоюють 12 год. Приготований розчин проціджують, додають мило, розводять такою ж кількістю води і ви­користовують для обробки. У далматської заготовляють всю рослину, у кавказької — суцвіття. 200 г подрібненої зеленої маси заливають 1 л води і настоюють 12 годин. Потім настій зливають, а масу, яка зали­шилась, заливають 5 л води і настоюють ще півдоби. Обидва розчи­ни проціджують, змішують, додають господарське мило і використо­вують свіжоприготовленими проти сисних комах, гусениць молодшо­го віку, личинок пильщиків, садових довгоносиків.

Чистотіл великий. Збирають всі органи рослини протягом веге­таційного періоду. Готують настій, беручи 3-4 кг свіжої або 1 кг сухої маси чи 1 кг коренів, подрібнюють, заливають 10 л води і настоюють 2 доби. Ефективний проти попелиць, листоблішок, трипсів на плодо­во-ягідних, овочевих та лікарських культурах. Діє також на гусениць молодшого віку лускокрилих шкідників, проти гусениць старшого віку його дія незначна.

Обпилювання. 30-50 г подрібненої на порошок маси застосову­ють для обробки 10 м² капусти різних видів проти хрестоцвітих блішок.

3-5 кг сухої маси кладуть на напівсиру солому або сміття, підпалю­ють у вечірні години в тиху погоду для обкурення овочевих культур від блішок.

Гірчак повзучий. Заготовляють надземну масу в період цвітіння. 1-2 кг свіжоприготовленої сировини заливають 10 л теплої води і ви­тримують 1 добу. Потім розчин проціджують, додають мило і обприс­кують плодово-ягідні, овочеві культури проти сисних шкідників.

Роблять відвар з 1-2 кг свіжої подрібненої маси, до якої доливають 10 л води і настоюють 6 годин, після чого кип'ятять на слабкому вогні ЗО хвилин. Приготований відвар використовують зразу або зливають його в скляні ємкості, щільно закупорюють і зберігають у затемнено­му місці при температурі 10-15°. Перед використанням розводять во­дою у співвідношенні 1:1 і застосовують проти тих самих шкідників, що й настій.

Деревій звичайний заготовляють на початку цвітіння. В цей час в ньому міститься найбільше біологічно активних речовин. Настій готують заливаючи водою 0,8 кг подрібнених рослин і настоюють 2 доби. Потім настій проціджують, масу віджимають і об'єм доводять водою до 10 л.

Готують відвар - 0,8 кг підсушеної та подрібненої сировини залива­ють 10 л води і кип'ятять ЗО хв. Після цього розчин охолоджують, проціджують, доводять водою до 10 л і використовують проти попе­лиць, листоблішок, трипсів, щитівок, несправжніх щитівок, кліщів, гу­сениць молодшого віку, личинок пильщиків на плодово-ягідних, ово­чевих, лікарських культурах у відкритому та закритому грунті, а також на квіткових рослинах у квартирах.

Коров'як або перепріле сіно. Готують настій, на 1-1,5 кг сирови­ни дають 3 л води і витримують 3 доби. Потім проціджують, розводять водою 1:3 і використовують проти борошнистої роси. Якщо сировину настоювати 3-4 години, то витяжку розбавляти не потрібно.

Деревна зола — звечора склянку попелу розмішують у 10 л води і настоюють до ранку. Обприскують капусту зранку, до початку льоту метеликів, ретельно направляючи факел обприскувача на верхній та нижній боки листя. На оброблені рослини метелики не сідають і не відкладають яйця. Проти капустяної та морквяної мух (в період їх льоту) грунт вздовж рядків обпудрюють деревною золою з додаван­ням нафталіну з розрахунку 100-200 г на 10 м² що перешкоджає ко­махам відкладати біля рослин яйця.

Полин гіркий — сировину заготовляють у період цвітіння, подрібнюють. Якщо готувати із сирої, то беруть її половину відра -700-800 г. Траву настоюють добу, кип'ятять ЗО хв. Відвар застосову­ють проти яблуневої плодожерки. Деякі садівники в боротьбі з листо-гризучими шкідниками застосовують відвар полину і настій курячого посліду. Для приготування робочого розчину 1 кг підсушеного полину кип'ятять 10-15 хв. В іншій посудині 1-2 доби настоюють 1 кг сухого посліду. Рідини змішують і доводять водою до 10 літрів.

Багульник. Надземну частину рослини розмістити в приміщенні, де виявлені миші. Багульник має репелентні властивості, запах його відлякує мишей, і вони покидають приміщення.

Чемериця Лобеля. Коріння збирають восени або рано навесні і висушують. Порошок використовують для токсикації зерна, яке йде для виготовлення принад. Можна виготовити принади із зерна, обро­бивши його настоянкою чемериці. Для приготування настоянки бе­руть 100 г свіжих кореневищ, витримують 5 діб в 0,2 л теплої води, додають туди декілька крапель азотної, сірчаної або соляної кислоти, яка підсилює виділення алкалоїдів. Після приготування рідину злива­ють, зерно підсушують і розкладають купками по 2 г/нору.

Аконіти. Для приготування порошку використовують коріння. 50 г порошку змішують з 1 кг набухлого зерна і здобрюють принаду запаш­ною соняшниковою олією.

Бузина червона. Збирають листя та квітки. 200-300 г сировини за­ливають 10 л води, настоюють протягом доби. Свіжоприготований розчин застосовують проти слимаків.

Вороняче око звичайне. Збирають кореневища, висушують, роз­мелюють на порошок. 5-7 г порошку додають на 100 г принади і вико­ристовують проти мишовидних гризунів.

Захищає сіль. У саду застосувуємо такий ефек­тивний засіб. На відро води взяти 1 кг (не більше, не допускати передозування, щоб не зашкодило) звичайної кухонної солі, добре перемішати розчин, процідити його й наприкінці березня або на початку чекання бруньок обприскати ним дерева, то шкідників у майбутньому сезоні в саду не буде. Погоду для оброб­ки слід вибирати суху, хоча б протягом трьох-чотирьох днів, аби дощі не змили передчасно сіль із дерев.

Захищає хрін. Шкідники городніх і садових культур не витримують їдкого запаху й смаку звичайного овочево­го хрону. Оброблені настоєм з нього рослини стають "несмачними" для шкідників.

Готую настій із хрону так: подрібнити 500 г кореня хрону, 2 склянки стручкового гіркого перцю й кілька гілочок запашної герані. Добре перемішати цю суміш і залити її 3 л киплячої води. Настояти протягом 3-5 годин. Таке зілля захищає до 300 видів овоче­вих рослин практично від усіх шкідників, у тому числі й від слимаків.

Дата добавления: 2015-05-23