Перше питання. Електронний підручник

План

ТЕМА 1. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА СУСПІЛЬНА НАУКА.

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

Електронний підручник

(6 годин)

Мета: 1) з’ясувати значення вивчення політичної економії студентами економічного відділення;

2) ознайомити студентів з навчальним планом (програмою), форма-

ми навчальної роботи;

3) розкрити етапи виникнення політичної економії як науки, її предмету та методів пізнання.

Студент повинен знати: - зміст понять «економіка», «продуктивні сили», «економічні відносини», «економічні закони», «економічні категорії», «наукова абстракція».

Студент повинен вміти: - виділяти мікро – та макроекономічні величини;

- визначати економічні твердження позитивної та нормативної політичної економії;

- обґрунтовано проводити відмінності між законами природи та економічними законами;

- користуватися основними методами дослідження економічних явищ.

1. Поняття економіки як системи економічних знань. Предмет і функції політичної економії.

2. Економічні категорії та економічні закони. Класифікація економічних законів.

3. Методи дослідження економічних явищ.

4. Етапи розвитку політичної економії як науки.

Вивчення кожної науки починається з визначення предмета, тобто того кола питань, які вона досліджує, з’ясування цілей, які вона переслідує, методів, які використовує.

Якою б різноманітною не була людська діяльність, вона повинна мати власну основу. Такою основою є економічне життя суспільства, тісно пов’язане з потребами та інтересами людей.

Вперше поняття “економіка” ввів грецький мислитель Аристотель (ІІІ ст. до н.е.). Описуючи організацію господарства в маєтку рабовлас-ника, він фактично обґрунтував суть економіки як науки про домашнє господарство. Він поділив науку про багатство на економіку та хремастику. Під економікою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей, під хремастикою – накопичення грошей (до якого ставився негативно).

В економічній літературі даються різні тлумачення поняття “економіка” як науки.

Економіка – наука про виробничу діяльність та обмін її результатами між людьми; – вивчає рух економічного життя (розвиток цін, вироб- ництво, безробіття); – наука вибору; – вивчає, яким чином людина здійснює організацію вироб- ництва і споживання; – вивчає гроші, капітал, багатство.

Усі тлумачення свідчать про те, що економіка безпосередньо пов’язана з виробництвом, зі створенням матеріальних та духовних благ.

Суспільне виробництво має дві сторони: технічну (матеріальну) й суспільну. Технічну виражають продуктивні сили, а суспільну – економічні (виробничі відносини).

Політична економія – наука, яка вивчає економічні (виробничі) відносини в їхній взаємодії з розвитком продуктивних сил, а також економічні закони, що визначають процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання в різних історичних епохах.

Економічні (виробничі відносини) – вони виражають ті стосунки, які виникають між людьми з приводу ВРОС матеріальних та духовних благ.

Економічні (в иробничі відносини):

a. соціально-економічні відносини – відносини, які виникають між людьми з приводу ВРОС матеріальних і духовних благ. Основу цих відносин становлять відносини власності та засоби виробництва і виготовлений продукт;

б. організаційно-економічні відносини – певна система господарського механізму: форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства (промисловість, будівництво, сільське господарство, суспільний поділ праці, кооперація – спільна участь багатьох у єдиному процесі).

Продуктивні сили – виробничі ресурси суспільства, відображають відносини “людина” – “природа”.

Продуктивні сили – це сукупність факторів виробництва: робочої сили і засобів виробництва.

Об’єктом політичної економії є економіка в цілому.

Економіка розглядається з двох рівнів аналізу:

мікрорівень (мікроекономіка) – починається з сімейного господарства, підприємства, фірми, галузі та видів виробництва.

макрорівень (макроекономіка) – охоплює господарство цілої країни.

всесвітній рівень – міждержавні економічні структури та світове господарство.

Мікроекономіка як наука вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами, досліджує взаємозв’язки споживачів і фірм, пов’язує в одне ціле виробництво і ринок.

Об’єкт – конкретні економічні одиниці.

Макроекономіка – вивчає економічний стан, «здоров’я» країни в цілому (процес суспільного виробництва та відтворення, суспільного продукту, використання НД, податків, прибутку, безробіття, інфляції).

В політичній економії слід відрізняти позитивний і нормативний аналіз.

Позитивна політична економія – передбачає пояснення економічних явищ і процесів, перевірку їх практикою з тим, щоб побудувати прогнозні людей.

вивчає те що є (центральний

у мікроекономіці)

Нормативна політична економія – показує оціночні судження окремих людей відносно того, якою повинна бути економіка.

показує як повинно бути,

яким має бути рішення, який варіант кращий.

Позитивна – передбачає фактичний стан економіки.

Нормативна – визначає, які конкретні умови або аспекти економіки бажані або небажані.

Дата добавления: 2015-05-23