В Англії англійський філософ Томас Гоббс

(1588—1679) ідеї природного права і

суспільного договору використовував для захисту абсолютної

монархії і засудження революцій. Найвідомішою його

працею з цього питання є «Левіафан, або Матерія, форма і

влада держави церковної і громадянської» (1651).

Т. Гоббс вважав, що всі люди були створені рівними
щодо фізичних і розумових здібностей і мали однакові на все
права. Та оскільки людина за своєю природою є істотою
егоїстичною, жадібною і честолюбною, то в додержавному
стані панував принцип «людина людині — вовк» і велася
«війна всіх проти всіх». Водночас людям властиві страх
смерті та інстинкт самозбереження, який домінує над
іншими пристрастями, а також природний розум, тобто
здатність кожного тверезо міркувати про позитивні й

Основні історичні віхи пізнання політичних явищ

негативні наслідки своїх дій. Це спонукає людей до пошуку
шляхів самозбереження. За взаємною домовленістю люди
довіряють одній особі (окремій людині чи зібранню) верхов-
ну владу над собою. Цією особою є держава, котра викори-
стовує силу й засоби всіх людей так, як вона вважає
необхідним заради миру і спільного захисту. Носій такої
верховної влади є сувереном, всі інші виступають його
підданими.

Таким чином, за Т. Гоббсом, держава створюється людь-
ми для того, щоб з її допомогою покінчити з «війною всіх
проти всіх», позбутися страху незахищеності й постійної
загрози насильницької смерті. Уклавши одного разу суспіль-
ний договір і перейшовши до громадянського стану, люди
втрачають можливість змінити обрану форму правління,
звільнитися з-під дії верховної влади і не можуть вести
боротьбу проти неї за винятком тих випадків, коли існує
загроза самому їхньому існуванню. Захист власного життя
спирається на закон самозбереження, який є найвищим
законом усієї природи й не може порушуватися навіть
державою.

Повноваження верховної влади щодо підданих необме-
жені, причому її носій — суверен — ніяким договором з
народом не зв'язаний і тому не несе перед ним відпові-
дальності. Суверен сам видає й відміняє закони, оголошує
війну та укладає мир, призначає всіх посадових осіб тощо.
Його прерогативи неподільні й нікому не передаються.
Т. Гоббс вважав, що поділ влади веде до руйнування
держави, оскільки розділені влади взаємно знищують одна
одну. Він розумів, що обґрунтовує і можливість тиранічного
використання такої необмеженої і безконтрольної влади
держави, але віддавав їй перевагу перед зіткненням приват-
них інтересів і суспільними конфліктами.

Обґрунтовуючи необмежену владу держави, Т. Гоббс
вважав можливими лише три форми її здійснення: монархію,
Демократію та аристократію. Відрізняються вони не за сут-
ністю верховної влади, а за ступенем придатності для
здійснення тієї мети, задля якої були встановлені. Симпатії
мислителя на боці монархії, бо вона, на його думку, краще
від інших форм правління відображає і реалізує абсолютний
характер влади держави.

Дата добавления: 2015-05-23