ПЕРЕДМОВА. В умовах утвердження державності і національно-культурного розвитку українського народу історичне краєзнавство – один із елементів сучасної освіти

В умовах утвердження державності і національно-культурного розвитку українського народу історичне краєзнавство – один із елементів сучасної освіти, набуває якісно нового змісту. Воно стає дієвим засобом громадянського виховання, формування патріотизму і національно-історичної свідомості підростаючого покоління.

Історичне краєзнавство в навчальних закладах є одним із джерел збагачення учнів і студентів знаннями про минуле і сучасне рідного краю, виховання любові до нього і формування високих громадянських якостей. Ці знання допомагають молоді усвідомити нерозривну єдність поколінь, зв’язок минулого кожного міста і села з історією усієї держави, відчути причетність до неї кожної сім’ї і вважати своїм найвищим обов’язком та честю стати гідним спадкоємцем кращих традицій рідного краю – складової частини незалежної України.

Зростання в наш час ролі історико-краєзнавчої освіти у загальній структурі знань зумовлює необхідність всебічного вивчення й осмислення досвіду практичної діяльносі організаторів краєзнавчої роботи, вироблення конкретних методичних рекомендацій щодо цього. Такою спробою узагальнення наявного досвіду організації історико-краєзнавчої роботи і є пропонований навчально-методичний посібник. За авторським задумом він покликаний допомогти педагогам, учням і студентам, усім, хто займається вивченням історії рідного краю, сформувати цілісне уявлення про історичне краєзнавство як напрямок історичної науки і важливий засіб громадянського виховання та оволодіти навичками самостійних історико-краєзнавчих досліджень.

Висвітлюючи проблеми організації історико-краєзнавчої роботи, передусім у навчальних закладах, автор виходив з того, що ефективне поєднання в ній пізнавально-виховних функцій можливе лише тоді, коли вона носитиме пошуково-дослідницький творчий характер. А для цього організатор історико-краєзнавчої роботи має не тільки чітко усвідомлювати роль і місце історичного краєзнавства у сучасній системі освіти, а й знати його основні дослідницькі напрямки,етапи розвитку. З огляду на це особливо важливою вбачається краєзнавча підготовка педагогічних працівників, компетентність і знання ними методологічних особливостей організації науково-дослідної роботи учнів та студентів, форм історико-краєзнавчої роботи в навчальних закладах.

Враховуючи все це, в посібнику значна увага приділена методиці проведення науково-практичних заходів в навчальних закладах, характеристиці джерел історичного краєзнавства, методам і прийомам роботи з ними в музейних та архівних установах. Надаючи значення практичному спрямуванню посібника, в ньому чимало місця відводиться висвітленню розвитку історичного краєзнавства на Черкащині і багатій історико-культурній спадщині краю, подається різноманітна довідкова інформація.

В процесі роботи над посібником, крім наукової літератури, використані матеріали наукових конференцій, семінарів та симпозіумів, документи Всеукраїнської спілки краєзнавців, довідники і енциклопедичні словники останнього часу, із сучасних методологічних позицій опрацьовано наявні навчально-методичні видання (список використаних джерел і літератури додається).

Посібник підготовлений відповідно до програми “Історичне краєзнавство”, затвердженої Міністерством освіти і науки України та Інститутом системних досліджень освіти (–К., 1993) і є складовою частиною комплексних програм відділу історико-краєзнавчих досліджень Інституту історії України НАН України та кафедри філософії освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників і кафедри історії України Черкаського державного університету ім. Б.Хмельницького.

Дата добавления: 2015-05-23