Глосарій 2 страница

Діяльність інвестиційна (англ. investment activities) – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Діяльність надзвичайна (англ. unusual activity) – події й операції, відмінні від основної діяльності, які мають не періодичний, а разовий характер, тому не очікується їх повторення в кожному наступному звітному періоді. До такої діяльності належать роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків стихійного лиха (повінь, пожежа, заморозки, землетрус), а також техногенних катастроф і аварій (аварія на Чорнобильській АЕС), відшкодуванням збитків і витрат на запобігання таким наслідкам.

Діяльність некомерційна – діяльність, яка не ставить за мету отримання прибутку (благодійні фонди, організації).

Діяльність операційна (англ. operating activity) – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною і фінансовою діяльністю.

Діяльність основна (англ. маіп activity) – операції, пов’язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою підприємства й забезпечує основну частину його доходу. Основна діяльність залежить від виду економічної діяльності, спеціалізації суб’єктів господарювання. Основною діяльністю для торговельних підприємств є придбання та продаж товарів, для виробничих – придбання матеріалів і сировини, виготовлення та реалізація продукції, для інвестиційних компаній – формування портфеля інвестицій тощо.

Діяльність підприємницька (комерційна), або підприємництво, – така господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. Суб’єктами цієї діяльності виступають юридичні й фізичні особи.

Діяльність спільна (англ. djoint activity) – господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Діяльність фінансова (англ. financial activity) – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства. Головним напрямом фінансової діяльності будь-якого підприємства є формування й використання грошових фондів, за допомогою яких забезпечується грошовими коштами його виробничо-господарська діяльність, а також здійснюється просте та розширене відтворення.

Документ – передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.

Доречність (англ. relevance) інформації – здатність інформації впливати на прийняття рішень користувачів, допомагаючи їм оцінювати отримані результати та прогнозувати майбутні події. Інформація вважається доречною, якщо вона вчасна, суттєва й має цінність для складання прогнозів та оцінки результатів на базі звітних показників минулих років і поточного періоду.

Достовірність, або надійність, інформації (англ. reliability) – висока якість, об’єктивне відображення господарської діяльності, відсутність суттєвих помилок або пристрасних оцінок. Для цього інформація має бути правдивою, в ній повинен переважати економічний зміст над юридичною формою, вона має забезпечувати можливість перевірки і нейтральність.

Доступність і зрозумілість (англ. simplicity, accessibility) інформації – доступність інформації для сприйняття різними групами користувачів, аналітиків, однозначність, чіткість, без зайвої деталізації.

Економічність аналізу – вимога, що випливає з однойменного принципу економічності, або ефективності. Зміст її полягає в бережному витрачанні ресурсів, сприянні економії витрат при проведенні аналізу. Здійснення аналітичного дослідження доцільне лише тоді, коли економічний ефект від цього буде значно більшим, ніж затрати.

Експлікація графіка – словесне пояснення його конкретного змісту, яке зазвичай уключає: заголовок з необхідними додатковими поясненнями; точне пояснення сутності, що умовно надається в цьому графіку його графічним знакам (геометричним, образотворчим, фоновим, суто умовним); інші пояснення, примітки тощо.

Завдання економічного аналізу – оцінка фактичного стану господарювання; виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових; визначення кількісного та якісного впливів різних факторів на результати господарювання; визначення резервів поліпшення наявного стану; розроблення, обґрунтування шляхів і заходів подальшого використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.

Зберігання інформації – забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Зведений індекс (складний, аналітичний, агрегатний) – виражає співвідношення складних соціально-економічних явищ, які складаються або з безпосередньо несумірних елементів, або окремих частин цих явищ. У першому випадкові ми отримуємо загальний індекс, а в другому – груповий (субіндекс). У зведених індексах досліджувана ознака береться не ізольовано, а у зв’язку з іншими ознаками. Зведений, або агрегатний, індекс завжди складається з двох компонент: ознака, яка індексується, тобто динаміка якої вивчається; сумірник, який називається вагою. За допомогою ознак-ваг вимірюється динаміка складного економічного явища, окремі елементи якого несумірні.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звітність – система підсумкових і взаємопов’язаних даних (показників), що мають форму звітів, складених за допомогою спеціально затвердженої форми, які характеризують умови та результати діяльності підприємства за визначений відрізок часу.

Звітність податкова – звітність, що характеризує стан зобов’язань підприємства, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів. Вона подається до органів податкової служби й позабюджетних фондів.

Звітність статистична – форма статистичного спостереження державою, при якій уповноваженим органам надходить від підприємств (організацій, установ) необхідна їм інформація у вигляді законно встановлених звітних документів (статистичних звітів) за підписами осіб, відповідальних за подання і достовірність даних.

Зіставність і стабільність інформації (англ. comparability, consistency) – запорука проведення ефективного економічного аналізу і прийняття обґрунтованих рішень. Зіставність означає можливість порівняння даних за об’єктами, різними джерелами даних, обсягом, у часі (за декількома періодами) й у просторі (з іншими підприємствами, регіонами, країнами).

Змінні дані – величини, які у процесі вивчення набирають різних значень. Вони не мають однієї й тієї самої чисельної визначеності, але кожна з них характеризує певний бік процесу чи явища: випуск продукції по цехах чи підприємству в цілому на конкретну дату, надходження сировини і матеріалів від постачальників на склад підприємства, відправка готової продукції споживачам тощо. Змінні дані використовуються для оперативного планування та управління.

Індекс (лат. index – показник) – це відносна величина, за допомогою якої можна порівнювати окремі показники однорідного об’єкта та складні економічні явища, утворені з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

Індекс змінного складу – співвідношення середніх рівнів досліджуваного явища. Якщо індекс постійного (фіксованого) складу показує середню зміну лише однієї індексованої величини, то індекс змінного складу характеризує загальну зміну середньої як у результаті зміни індивідуальних значень величини, яка індексується, так і в результаті зміни структури сукупності (ваг).

Індекс індивідуальний (простий, частковий) – результат порівняння двох показників, які належать однорідному об’єкту (наприклад, цін якогось товару, обсягів його реалізації тощо).

Індекс постійного (фіксованого) складу – індекс, в чисельнику і знаменнику якого ваги беруться (фіксуються) на рівні однакового періоду.

Індекси базисні – індекси, розраховані щодо базисного періоду. Використовуються в аналізі динаміки суспільних, економічних явищ і процесів.

Індекси ланцюгові – індекси, розраховані щодо попереднього періоду.

Індукція (лат. inductio – наведення) – спосіб умовиводу від часткових фактів, положень до загальних висновків.

Інформаційна експертиза – перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розроблення) з інформаційними даними.

Інформаційне забезпечення – система одержання, оцінювання, зберігання та переробки даних, що створена з метою вироблення управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення аналізу – визначення інформаційної бази аналізу та перевірка правильності даних.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу – створення бази даних, комплексу інформаційних засобів, необхідних для дослідження господарської діяльності та розв’язання завдань управління.

Інформаційне моделювання – розроблення конструктивних, параметричних, методологічних моделей можливого розв’язання проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об’єкти, які розробляються, тощо.

Інформація (лат. informare, англ. Informatio – роз’яснення, викладення, тлумачення) – первісно під інформацією розуміли відомості, які передаються людьми усним, письмовим або іншим способом із застосуванням технічних засобів та умовних сигналів. Пізніше, із середини XX ст., зміст цього поняття значно розширився. Інформація почала вже розглядатися як загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною та автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному й рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму, одне з основних понять кібернетики. Закон України «Про інформацію» трактує інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події, явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Інформація алфавітна – інформація, подана в порядку букв, прийнятих в азбуці, тобто за алфавітом, наприклад перелік прізвищ працівників за алфавітом.

Інформація алфавітно-цифрова – інформація, що поєднує алфавітну і цифрову, наприклад той же перелік прізвищ працівників за алфавітом та порядковим номером або прізвища із зазначенням персонального ідентифікаційного коду.

Інформація безкорисна – даремна інформація, що не сприяє проведенню економічного аналізу або навіть ускладнює його, але не відіграє помітної ролі у прийнятті управлінських рішень. Зазначена інформація здебільшого другорядна, надлишкова, не принципова для досягнення поставленої мети аналізу.

Інформація вихідна – інформація, яка надходить від об’єкта управління (вивільнення працівників, використання бюджетних коштів, звітні дані).

Інформація відкрита – інформація, доступна для користування всім, виходячи з ціни, зрозумілості й простоти у викладенні. Ця інформація систематично публікується в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках), поширюється засобами масової комунікації, безпосередньо надається заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам.

Інформація внутрішня – інформація, яка утворюється на самому підприємстві (фактичні дані про фінансовий стан, бізнес-плани і стратегії підприємства та ін.). Внутрішня інформація відображається у статистичному, бухгалтерському обліку й звітності, планових, нормативних документах, розроблених на підприємстві.

Інформація вхідна – інформація, яка надходить на об’єкт управління (курси валют, індекс інфляції та ін.).

Інформація графічна – виражена у формі графіків (діаграми, графіки, схеми, картограми, креслення та ін.).

Інформація допоміжна – інформація, потрібна для детальнішої, повнішої характеристики предмета, який вивчається.

Інформація достатня – інформація, яка задовольняє потреби, необхідні умови, які висуваються до неї, і подана за необхідними параметрами: обсягом, повнотою, глибиною, якістю тощо, а також у встановлений строк.

Інформація економічна – сукупність різних відомостей економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, у процесі виробничо-господарської діяльності й управління цією діяльністю. Сюди входять дані про економічні процеси (виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг), які відбуваються всередині країни. На рівні підприємства економічна інформація – це сукупність відомостей, даних про діяльність підприємств, їх структурних підрозділів та асоціацій, які відображаються в економічних показниках.

Інформація епізодична, або нерегулярна, – така, що має непостійний, а можливо, й одноразовий характер, чи збирається і подається від випадку до випадку (результати окремих соціологічних, вибіркових обстежень, дані фотографії й хронометражу робочого часу тощо).

Інформація з обмеженим доступом – інформація, яка має довірчий або секретний характер. У свою чергу, інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.

Інформація за допомогою мультимедіа – з використанням сучасних інформаційних комп’ютерних технологій.

Інформація загальна – характеризує темпи і пропорції розвитку економіки в цілому.

Інформація зовнішня – інформація, яка надходить із-за меж підприємства. Вона може містити дані за видами економічної діяльності, по регіону, країні тощо, а також представляти дані, які характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства. До неї належать ставка оподаткування прибутку підприємства, норма амортизації тощо. Цю інформацію можна взяти з опублікованих інформаційних видань, зокрема статистичних збірників, інформаційних бюлетенів, журналів, газет, конференцій, ділових зустрічей, нормативно-правових документів тощо.

Інформація комплексна – інформація, яка всебічно характеризує господарську діяльність підприємства (відомості про фінансовий стан).

Інформація конфіденційна – відомості, які знаходяться у володінні, користуванні й розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і розповсюджуються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. У ст. 1 Закону України «Про державну статистику» дається таке визначення: «Конфіденційна інформація – статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов».

Інформація корисна – інформація, придатна для дослідження, економічного аналізу, завдяки якій можуть прийматися обґрунтовані управлінські рішення.

Інформація машинна – інформація, яка зберігається на машинних носіях інформації (перфокарта, перфострічка, магнітні стрічки, диски, карти та ін.). Поява її супроводжувалася розвитком сучасних наукових інформаційних технологій, які широко використовуються не тільки для зведення та обробки даних, а і для ведення бухгалтерського обліку, проведення аудиту, економічного аналізу.

Інформація надлишкова – інформація, представлена в більшому обсязі, ніж це потрібно, тобто в такій надмірній кількості, яка виходить за межі необхідного.

Інформація недостатня – невелика за обсягом, неповна інформація, яка не задовольняє потребу в ній.

Інформація немашинна (позамашинна) – інформація, яка подається в усній і документальній формах (сигнали, телефонні повідомлення, документи), представлених у такому вигляді, який не потребує застосування засобів обчислювальної техніки. Здебільшого усний характер має управлінська, роз’яснювальна інформація на низових ланках управління, що міститься в розпорядженнях, указівках, консультаціях, виступах, доповідях, повідомленнях та ін.

Інформація несуттєва – інформація, що не впливає на прийняття рішень.

Інформація основна – інформація, без якої неможливо зробити економічний аналіз тих чи інших аспектів господарської діяльності.

Інформація первинна – інформація, яка отримана в результаті безпосередніх спостережень, досліджень (монографічних, соціологічних, експериментальних), вивчення передового досвіду роботи і яка не піддавалася суттєвій обробці (кількість працівників, вартість виробленої продукції та основних засобів).

Інформація письмова – інформація, подана у письмовій формі (дані звітності, планів, нормативів).

Інформація проміжна – інформація, яка зазнала відповідної обробки (зведення, групування, всереднення тощо). Вона є продуктом статистико-аналітичної переробки первинної інформації (продуктивність праці, озброєність праці основними засобами, віддача та ємність, рентабельність основних засобів й ін.). Вторинна інформація здебільшого міститься у звітних, планових документах, аналітичних записках та ін.

Інформація регулярна – інформація, яка надходить постійно, через визначені проміжки часу. Прикладом такої інформації є дані виробничо-фінансових планів, бухгалтерського обліку, звітності.

Інформація результативна – інформація, отримана на завершальній стадії обробки, аналізу, дослідження (дані про виявлені в результаті проведеного економічного аналізу резерви підвищення рівня рентабельності підприємства).

Інформація статистична (дані) – офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України і її регіонів.

Інформація суттєва – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення її користувачів.

Інформація таблична – дані містяться в таблицях, які можуть бути простими, груповими і комбінованими.

Інформація таємна – інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

Інформація текстова – текстовий матеріал (цифровий, буквений – розрахунковий, описовий).

Інформація тематична – інформація, яка стосується певного аспекту діяльності суб’єктів господарювання (дані про чисельність працівників).

Інформація усна – донесена в усній формі, тобто озвучена (виступи, вказівки, доручення).

Інформація цифрова – інформація, відображена в числах за допомогою арабських або римських цифр (наприклад, розрахунок продуктивності праці).

Інформація часткова – представлена тільки за окремими її складовими, наприклад за видами економічної діяльності: сільське господарство, мисливство і лісове господарство, промисловість; будівництво; оптова й роздрібна торгівля; фінансова діяльність; державне управління; освіта; охорона здоров’я та соціальна допомога тощо. Часткова інформація на рівні підприємства може поділятися за видами виробничої діяльності.

Інформація, що не обробляється, – дані, які не проходять процеси систематизації, зведення і групування, аналізу, прогнозування й беруться без зміни.

Інформація, що обробляється, – інформація, яка піддається систематизації, зведенню і групуванню, аналізу, прогнозуванню тощо, в результаті чого зазнає певних змін.

Картограми – контурні географічні карти, на яких за допомогою графічних знаків подана кількісна територіальна характеристика сукупності.

Картодіаграми – контурні географічні карти, де на окремі райони (області, пункти) території нанесені однакового виду діаграми (одна або кілька), що зображують обсяг і територіальні особливості однотипних сукупностей у цих районах. Так зображуються потоки вантажів, перевезених пасажирів, населення, яке мігрує тощо.

Комерційна таємниця – відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, які є об’єктом інтелектуальної власності, мають комерційну цінність, розголошення котрих може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання. В Господарському кодексі України говориться, що відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону. В Цивільному кодексі України сказано, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та в сукупності її складових є невідомою й не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до котрого вона належить, у зв’язку з чим має комерційну цінність та була предметом адекватних наявним обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комплексний план аналітичної роботи – план, що забезпечує різнобічне взаємопов’язане вивчення господарських явищ і процесів.

Конференція ідей – один із методів колективної експертної оцінювання, який подібний до мозкового штурму, але відрізняється від нього темпом проведення нарад та дозволеною короткою доброзичливою критикою ідей у формі реплік, коментарів. При цьому стимулюються поєднання кількох пропозицій, фантазування, що сприяє підвищенню якості ідей. Усі висунуті ідеї занотовуються у протоколі без указування їх авторів. До складу учасників конференції ідей уключаються не лише висококваліфіковані фахівці, а й новачки, неспеціалісти, які не заангажовані та здатні пропонувати свіжі, нові, неординарні підходи.

Конфіденційність інформації (англ. confidentiality)– надання користувачам тільки тих відомостей, які не принесуть шкоди підприємству з боку конкурентів.

Конфлікт у теорії ігор – ситуація, в якій зіштовхуються інтереси двох чи більше сторін, які ставлять різні (інколи протилежні) цілі. Кожен з учасників конфліктних ситуацій може деяким чином впливати на хід подій, але не має змоги повністю ним управляти. Конфліктні ситуації виникають при розв’язанні різноманітних економічних проблем (відносини між організаціями-виробниками і споживачами, торгівля, економічна конкуренція тощо).

Координатна сітка – прямокутна система координат, у якій на осі абсцис відкладається час, а на осі ординат – кількісні показники за масштабом.

Кореляційний зв’язок – такий зв’язок між ознаками суспільно-економічних явищ, при якому на величину результативної ознаки, крім факторної, впливає багато інших ознак, які можуть діяти в різних напрямах одночасно чи послідовно. Цей зв’язок характеризується тим, що між факторною і результативною ознаками немає повної відповідності, а лише є певне співвідношення. Особливістю кореляційного зв’язку є те, що кожному значенню факторної ознаки відповідає не одне, а ціла низка значень результативної ознаки. Кореляційний зв’язок можна виявити тільки у вигляді загальної тенденції при масовому порівнянні факторів.

Кореляція (лат. correlation – відношення) означає співвідношення, відповідність речей, понять.

Корисність (англ. usefulness) інформації – основна вимога до якості інформації, що означає можливість використання її для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Користувачі економічного аналізу – одержувачі його результатів. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Частіше користувачами аналізу є керівники різних рівнів управління, які уповноважені приймати управлінські рішення, головні спеціалісти, спеціалісти, власники (акціонери, окремі приватні особи, кредитори). Крім того, дані аналізу можуть надаватися членам трудового колективу.

Користувачі економічного аналізу внутрішні – одержувачі аналітичної інформації в межах підприємства, організації чи їх структурних підрозділів (управлінський персонал, власники контрольних пакетів акцій, члени трудового колективу, бухгалтери, економісти, фінансисти, внутрішні аудитори, профспілки).

Користувачі економічного аналізу зовнішні – одержувачі результатів економічного аналізу, які перебувають поза межами господарських структур (представники вищих органів управління, державних контролюючих і регулюючих органів, кредитори, контрагенти, спеціалісти зі злиття й поглинання, дрібні власники та потенційні інвестори, незалежні аналітики, зовнішні аудитори, конкуренти).

Криптографічний захист секретної інформації – вид захисту, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.

Логічний контроль – полягає у зіставленні даних і з’ясуванні їх логічної сумісності.

Масштаб – умовна міра переведення числової величини статистичного явища у графічну і навпаки. Він служить для встановлення числових значень явищ, виражених на графіку.

Мета економічного аналізу – пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розроблення заходів щодо їх реалізації.

Метод (грец. methodos – спосіб) – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Залежно від специфіки науки використовують ті чи інші методичні підходи дослідження.

Метод «ПАТТЕРН» – метод, який полягає в тому, що досліджувана проблема поділяється на низку проблем, окремих задач та елементів, які вибудовуються в дерево рішень, визначають коефіцієнт важливості кожного елементу, що підлягають експертній оцінці.

Метод балансовий, або як його ще називають, балансове погодження,– метод, який полягає у зіставленні врівноважуючих одна одну систем взаємопов’язаних показників. Наприклад, ув’язка в балансі матеріальних ресурсів підприємства має вигляд такої рівності: Залишок на початок року – Надходження = Вибуття + Залишок на кінець року.

Метод в економічному аналізі – сукупність способів, прийомів, операцій практичного і теоретичного характеру з вивчення економічних процесів, підпорядкованих досягненню основної мети – підвищення ефективності господарювання економічних суб’єктів.

Метод відстаней – метод комплексного оцінювання, який полягає в оцінюванні результатів діяльності порівняно з еталоном, до якого прагне підприємство. Він ґрунтується на визначенні ступеня близькості об’єктів, які вивчаються, до об’єкта, що виступає в ролі еталона. При цьому еталонний об’єкт визначається з однотипних підприємств однієї або різних галузей. Він має умовний характер і відображає максимальні чи середні значення всіх показників. У випадках, коли відхилення у виконанні плану не бажане, за еталон береться підприємство зі 100% -им виконанням плану.

Метод відстороненого оцінювання – полягає у виборі оптимального незалежного рішення із числа висловлених експертами на нараді. Робота наради поділена на дві частини: висунення ідей та їх критичний аналіз.

Метод геометричної середньої – метод, який передбачає визначення комплексної оцінки за допомогою розрахунку середньої геометричної із коефіцієнтів відносної зміни досліджуваних показників. Цей метод використовується тоді, коли найбільший показник не перевищує одиниці, а всі інші наближені до неї.

Метод Дельфі – один із методів колективного експертного оцінювання, який передбачає проведення експертного опитування серед групи спеціалістів у кілька турів (частіше у 3–4 тури) для вибору найкращого з рішень. Метою застосування методу Дельфі є вдосконалення групового підходу до розв’язання завдання розроблення прогнозу, оцінювання за рахунок взаємної критики поглядів окремих спеціалістів, висловлюваних без безпосередніх контактів між ними та при збереженні анонімності думок чи аргументів на їх захист.

Метод дерева рішень – метод ситуаційного аналізу, сутність якого полягає у процедурі прийняття управлінських рішень з погляду оцінювання рівня ризику з певного питання, яке виникає в результаті реалізації будь-яких проектів. Метод дерева рішень – це схематичне подання проблеми прийняття рішень. Дерево рішень подають графічно у вигляді деревовидної структури. Порівнявши рівень витрат і рівень доходу, аналітик (фінансовий менеджер) визначає рівень чистого виграшу й відображає на вузлах дерева через його гілки. Кожна гілка визначає раціональність цього рішення, враховуючи ймовірність настання негативної події.

Дата добавления: 2015-05-23