Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Глосарій 4 страница




– означає доступність результатів проведеного економічного аналізу та зроблених висновків шляхом обов’язкового доведення їх до відома працівників.

Принцип основної ланки, або вузьких місць, – передбачає виділення в ході аналізу найважливішої, найсуттєвішої саме на цей час ланки чи найпроблемнішого місця з погляду виявлення і мобілізації резервів з підвищення прибутковості, ефективності виробництва.

Присудок таблиці – виступає у вигляді показників, за допомогою яких аналізується досліджуваний об’єкт, тобто підмет таблиці.

Програма аналізу – перелік чітко сформульованих конкретних питань із проведення аналітичних процедур.

Програмування математичне, або оптимальне, – розробляє теорію та методи розв’язання умовних екстремальних задач і є основною частиною формального апарату аналізу різноманітних задач управління, планування й проектування. Залежно від властивостей функцій, які визначають показник якості та обмеження задачі, математичне програмування поділяється на лінійне та нелінійне. Задачі, в яких цільова функція є лінійною, а умови записуються у вигляді лінійних рівностей і нерівностей, становлять предмет лінійного програмування. Задачі, в яких показник якості рішення або деякі із функцій, що визначають обмеження, не лінійні, належать до нелінійного програмування.

Регістри бухгалтерського обліку – спеціальні таблиці, в яких згруповані облікові записи господарських операцій на рахунках (журнали-ордери, меморіальні ордери, відомості, розроблені таблиці, картки).

Регламентація – розроблення для кожного виконавця обов’язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу.

Регресійний аналіз (англ. regression analysis) – метод визначення відокремленого і спільного впливу факторів на результативну ознаку та кількісної оцінки цього впливу шляхом використання відповідних критеріїв. Регресійний аналіз проводиться на основі побудованого рівняння регресії та визначає внесок кожної незалежної змінної у варіацію досліджуваної (прогнозованої) залежної змінної величини. Основним завданням регресійного аналізу є розрахунок впливу факторів на результативний показник (в абсолютних показниках). Насамперед для цього необхідно підібрати та обґрунтувати рівняння зв’язку, що відповідає характеру аналітичної стохастичної залежності між досліджуваними ознаками. Рівняння регресії показує, як у середньому змінюється результативна ознака під впливом зміни факторних ознак. Залежно від кількості змінних величин виділяють різні види регресійного аналізу. Якщо змінна величина завжди одна, то змінних може бути як одна, так і декілька. Виходячи з цього, виділяють два види регресійного аналізу: парний (простий) регресійний аналіз та регресійний аналіз на основі множинної регресії, або багатофакторний.

Регресійний аналіз багатофакторний – вид регресійного аналізу, що включає розгляд двох і більше незалежних змінних величин.

Регресійний аналіз парний – вид регресійного аналізу, що включає розгляд однієї незалежної змінної величини.

Резерви (від лат. reservere – економити, зберігати; франц. reserve – запас) – поняття, що застосовується у двох значеннях: по-перше, як запаси, ресурси, необхідні для забезпечення безперебійного виробничого процесу; по-друге, як невикористані можливості подальшого розвитку та вдосконалення наявного рівня виробництва (резерви зростання рівня продуктивності, оплати праці, резерви зниження собівартості продукції тощо).

Резерви «засоби праці» – ті, що пов’язані із заміною застарілого обладнання, його модернізацією, підвищенням продуктивності й інтенсивності використання.

Резерви «предмети праці» – резерви, отримані в результаті економнішого використання сировини, матеріалів, скорочення браку в процесі виробництва тощо.

Резерви безумовні – резерви, що виникли внаслідок безумовних прорахунків у виробництві, реалізації, перевитрат і втрат ресурсів, і документально підтверджені (брак продукції, матеріалів, внутрішньозмінні простої техніки, обладнання, псування, крадіжки продукції тощо).

Резерви в економічному аналізі – можливості поліпшення використання ресурсів підприємств у результаті вдосконалення техніки і технології, організації праці й виробництва, подолання вузьких місць, а також приведення в дію виробничих ресурсів, які не використовувалися раніше.

Резерви виробництва – резерви, які пов’язані з виробництвом, а резерви обігу – пов’язані з обігом.

Резерви виробничі – резерви, які виявляються на стадії виробництва.

Резерви внутрішні (мікрорівневі) – резерви, які виявляються у суб’єкта господарювання.

Резерви внутрішньовиробничі – резерви, пов’язані з більш економним використанням знарядь і засобів, предметів праці, робочого часу, підвищенням якості готового продукту (підвищення довговічності виробів, поліпшення споживчих якостей продукції, вдосконалення технології виробництва).

Резерви експлуатаційні – резерви, що визначаються в період експлуатації виробу.

Резерви екстенсивного характеру – ті, котрі зв’язані із залученням додаткових ресурсів – трудових, земельних, енергетичних, матеріальних та ін.

Резерви загальновиробничі – резерви, що перебувають у нерозривному зв’язку з організацією виробничого процесу на підприємстві в цілому – вдосконалення внутрішньозаводської спеціалізації основних і допоміжних виробництв, служб, розширення прямих кооперованих зв’язків, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення обсягів незавершеного виробництва, а також запасів матеріалів, палива й готової продукції.

Резерви зовнішні (макрорівневі) – резерви, дія і використання яких не залежать від суб’єкта господарювання.

Резерви інтенсивного характеру – пов’язані з раціональним використанням ресурсів.

Резерви не використані – резерви, які мали місце колись у минулому і вчасно не були мобілізовані, тобто вже упущені.

Резерви передвиробничі – резерви, які виявляються на передвиробничій стадії життєвого циклу виробу.

Резерви перспективні (довгострокові) – резерви, які можуть бути реалізовані пізніше ніж за рік. Реалізація їх пов’язана з розширенням або реконструкцією виробництва.

Резерви позавиробничі – резерви, пов’язані з ліквідацією штрафів, пені, неустойок, скорочення міжзаводських перевезень, витрат на постачання, збут та ін.

Резерви поточні (короткострокові) – резерви, які можуть бути реалізовані протягом року (місяць, квартал, півріччя).

Резерви приховані – резерви, пов’язані з упровадженням нових технологій, передового досвіду, які не планувалися. Ці резерви можна виявити шляхом глибокого дослідження із застосуванням методів порівняльного міжгосподарського, функціонально-вартісного та інших видів аналізу.

Резерви трудові – невикористані можливості щодо скорочення затрат праці шляхом зменшення чисельності працівників, ліквідації непродуктивних втрат робочого часу, підвищення продуктивності праці.

Резерви утилізаційні – резерви, які виявляються на стадії утилізації, та характеризують можливості скорочення витрат на утилізацію виробу.

Резерви явні – резерви, які легко виявляються за документами, матеріалами бухгалтерського обліку і звітності. Вони поділяються на безумовні та умовні.

Респондент – особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню в установленому законодавством порядку.

Рівень ряду – кожен член ряду динаміки. Перший показник ряду є початковим рівнем, а останній – кінцевим.

Розголошення комерційної таємниці – ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.

Ряд динаміки – ряд чисел, що характеризує зміну суспільних явищ у часі. Фактично це сукупність значень показника, розміщених у певному хронологічному порядкові.

Ряд динаміки інтервальний – ряд, величини якого характеризують розміри суспільних явищ за певні періоди (інтервали). Цей ряд характеризує процеси, які відбулися за певний період часу – добу, декаду, місяць, квартал, рік і т. ін. До таких показників належать обсяг виробленої продукції, витрати виробництва, фонд заробітної плати тощо.

Ряд динаміки моментний – ряд, величини якого характеризують стан явища на певний момент часу (на початок місяця, кварталу, року і т. п.). У числі моментних показників можна назвати чисельність населення, парк автомобілів та тракторів, поголів’я худоби тощо.

Ряд динаміки наростаючих підсумків – ряд чисел, які характеризують хід виконання плану у відносних показниках. Вони обчислюються як процентне відношення кожного такого підсумку до завдання на весь плановий період.

Синектика – комплексний метод активізації творчої діяльності, який використовує різні прийоми й принципи, зокрема мозкового штурму, методу аналогій і асоціацій тощо. Саме слово «синектика» означає об’єднання різнорідних елементів. Головна мета синектики – подолання наявних стереотипів, психологічної інерції у прагненні розв’язати проблему усталеним способом шляхом виходу за межі способу мислення та розширення сфер пошуку нових ідей. Метод синектики ґрунтується на розумовій здатності людини діяти ефективніше в новому, незнайомому середовищі. Для практичного застосування синектичного методу створюється група спеціалістів різного професійно-кваліфікаційного рівня. При цьому члени групи (крім керівника) не повинні наперед знати про суть завдання, що дозволить їм абстрагуватися від існуючих стереотипів мислення.

Синтез (від грец. synhesiz – з’єднання) – з’єднання (уявне чи реальне) розділених елементів об’єкта в єдине ціле (систему).

Система – сукупність багатьох складових елементів (у природі), клітин (у живому організмі), соціальних верст, груп, класів (у суспільстві), видів діяльності, підприємств (в економіці), сфер та підприємств із виробництва матеріальних благ (у виробничій сфері), що утворюють певну цілісність, єдність, нерозривний зв’язок із середовищем. Усі елементи системи об’єднані в одне ціле через підсистеми прямими й зворотними зв’язками. Кожна система, як бачимо, складається з підсистем, елементів, і тому має свою структуру.

Система економічної інформації – сукупність методів генерації, передання і переробки інформації в усіх ланках економіки підприємства.

Системне оточення – об’єктивна реальність, у межах якої розвивається система, а зміна властивостей якої впливає на систему, називається.

Спосіб прямого рахунку – спосіб, який здебільшого застосовується для підрахунку резервів, що мають екстенсивний характер. Для визначення резервів (наприклад, збільшення обсягу виробництва) необхідно додаткову кількість залучених ресурсів або величину втрат підприємства поділити на планову або можливу норму їх витрат на одиницю продукції. Є й інший спосіб підрахунку. Зокрема, величина додатково залучених ресурсів перемножується на планову чи можливу їх віддачу (віддача основних засобів, матеріалів, продуктивність праці).

Статистична звітність – звітність, яку складають усі суб’єкти господарювання і яка містить інформацію, необхідну органам державної статистики для оцінювання, планування і прогнозування економічного розвитку держави.

Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіоні, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Статистичні спостереження проводяться органами державної статистики шляхом збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.

Статистичне спостереження несуцільне – спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається.

Статистичне спостереження суцільне – спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається.

Стимулятори – показники, збільшення яких поліпшує загальну оцінку роботи об’єкта дослідження (випуск продукції, продуктивність праці).

Стратегії оптимальні в теорії ігор – такі стратегії, в яких один із гравців повинен одержати максимальний виграш, тим часом як другий дотримується своєї стратегії.

Стратегія гравця в теорії ігор – сукупність правил, що зумовлюють вибір його дій при кожному особистому ході залежно від наявної ситуації.

Структура системи – її будова як єдність стійких взаємозв’язків елементів.

Ступінь секретності інформації – категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Він буває трьох рівнів із відповідним строком дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці: «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно».

Суттєвість (англ. materiality) інформації – важлива умова забезпечення її доречності. Суттєвість означає значимість інформації у відпрацюванні й прийнятті відповідних рішень.

Схиляння до розголошення комерційної таємниці – спонукання особи, якій були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.

Таблиця – спосіб раціонального, компактного, наочного викладення систематизованої інформації про досліджуваний об’єкт у цифровій формі та в певному порядку розміщення.

Таблиця групова – містить у підметі відомості про сукупність, розділену на окремі групи за однією встановленою ознакою. При цьому кожна група може бути схарактеризована кількома показниками

Таблиця комбінаційна – підмет такої таблиці представлений у вигляді груп, утворених за двома і більше ознаками.

Таблиця проста – таблиця, підмет якої містить зведені показники у вигляді переліку складових елементів досліджуваного об’єкта (підприємства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або хронологічних періодів (роки, місяці, квартали тощо), дат, адміністративно-територіальних одиниць (країни, області, райони, міста тощо).

Тематичний план – це план аналізу, який складається тільки з тих питань, які потребують детальнішого, глибшого дослідження.

Темп зростання – показник, який відображає інтенсивність зміни рівнів ряду динаміки. Це відношення поточного рівня до попереднього або базисного. Цей показник здебільшого виражається у процентах. Темп зростання може виражатися і в коефіцієнтах. Тоді він показує, у скільки разів цей рівень ряду більший (менший) від рівня базисного року або яку частину його він становить.

Темп приросту – показник, призначений для виявлення змін величини абсолютного приросту рівнів ряду динаміки у відносних величинах. Він є відношенням абсолютного приросту до попереднього чи базисного рівня. Темп приросту свідчить про те, на скільки процентів певний рівень ряду більший (менший) від рівня попереднього чи базисного рівня ряду.

Теорія (від грец. theoria – спостереження, дослідження) – означає логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке включає систему керівних ідей у будь-якій галузі знань.

Теорія економічного аналізу – неодмінна складова економічного аналізу як науки, що є сукупністю узагальнених наукових положень (системи принципів, ідей), які узагальнюють практичний досвід і відображають закономірності економічних явищ та процесів в аналітичному аспекті.

Теорія ігор – розділ прикладної математики, який вивчає математичні моделі прийняття рішень при так званих конфліктних ситуаціях, що мають місце. Сутність теорії ігор полягає в установленні оптимальної (у тому чи іншому змісті) стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях. Метою теорії ігор є визначення оптимальної стратегії для кожного гравця.

Теорія ігор статистична – складова теорії ігор. Це розділ сучасної прикладної математики, який вивчає методи обґрунтування оптимальних рішень у конфліктних ситуаціях.

Теорія масового обслуговування – теорія, яка вивчає статистичні закономірності в масових операціях, що складаються з великого числа однорідних елементарних операцій. До них, зокрема, належать: складання однотипних деталей на конвеєрі, видача інструментів, ремонт верстатів, робота телефонної станції, обслуговування покупців у магазині, в білетних касах, клієнтів у перукарнях, технічне обслуговування машин та обладнання тощо. Синонімом теорії обслуговування є теорія черг. Завдання теорії масового обслуговування – вивчити статистичні закономірності вхідного потоку заявок на елементарні операції та тривалість обслуговування заявок, а також дати оцінку якості систем обслуговування (з’ясувати пропускну здатність) при різних правилах формування черг. Черги можуть бути організовані по-різному – з обмеженою та необмеженою довжиною черги, з обмеженим часом очікування та ін.

Технічний захист секретної інформації – вид захисту, спрямований на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та внеможливлення блокування інформації.

Уніфікація, або стандартизація організації економічного аналізу, – створення типових методик та інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, застосування єдиних критеріїв оцінки.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона складається за даними поточного (синтетичного й аналітичного) обліку. Форми фінансової звітності встановлюються Міністерством фінансів і Державним комітетом статистики України.

Фінансова звітність – документи встановленої форми, які відображають фінансові показники діяльності підприємства за звітний період і передаються контролюючим органам.

Фінансова звітність консолідована – об’єднана фінансова звітність об’єднаних підприємств, що ведуть спільну діяльність.

Фінансова звітність публічна – звітність, до складу якої входять аудиторський звіт, баланс, звіт про фінансові результати (або декларація про доходи), та інша бухгалтерська інформація, подання котрої користувачам здійснюється шляхом публікації окремим виданням чи у визначених збірниках.

Функції економічного аналізу – науково-дослідницька – виявлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів на основі глибокого вивчення дії та впливу економічних законів; інформаційно-аналітична – збирання й обробка необхідних даних, оцінка їх достовірності, зведення, групування та виконання інших розрахунків, необхідних для оцінки і прийняття управлінських рішень; оцінююча – характеристика, узагальнення результатів господарювання й формулювання висновків про досягнутий їх рівень; планова – обґрунтування поточних і стратегічних планів економічного розвитку; контролююча – контроль за виконанням планів і управлінських рішень, реалізацією заходів для раціонального використання ресурсів, поліпшення економічних результатів тощо; пошукова – виявлення резервів підвищення ефективності господарювання; мобілізуюча (конструктивна) – розроблення заходів щодо використання виявлених резервів; інноваційна – сприяння впровадженню передових досягнень науково-технічного прогресу, сучасних технологій, інформаційно-комп’ютерних систем тощо; пропагандистська – обнародування та розповсюдження інформації про передовий досвід господарювання, нові методики аналізу, сучасні технології й інновації тощо.

Хід гравця в теорії ігор – вибір та здійснення однієї із передбачених правилами дій.

Цінність (англ. value) інформації – можливість використання її для оцінювання результатів (англ. feedback value) діяльності та прогнозування (англ. predictive value) тенденцій перспективного розвитку підприємства.

Штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 457; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.