Рівень стандарту

(1 год на тиждень, усього 35 годин із них 5 год — резервних)

К-ть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
	Повторення питань курсу хімії основної школи Найважливіші класи неорганічних сполук. Перiодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома і види хімічного зв’язку.	Учень (учениця) називає: - класи неорганічних сполук; - види хімічного зв’язку; характеризує: - властивості представників основних класів неорганічних сполук; - будову атома; - види хімічного зв’язку; складає: - рівняння реакцій, у тому числі в йонній формі.
	Тема 1. Неметалічні елементи та їхні сполуки Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини. Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену і Карбону. Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Поширеність неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію. Основні фізичні та хімічні властивості неметалів. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії аміаку і гідроген хлориду. Взаємодія амоніаку та гідроген хлориду з водою. Солі амонію. Якісна реакція на йони амонію та хлорид-іони. Оксиди неметалічних елементів. Кислотний характер оксидів та гідратів оксидів неметалічних елементів. Сульфатна кислота і сульфати. Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів. Нітратна кислота і нітрати, їх поширеність у природі. Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах. Загальні відомості про мiнеральні добрива. Раціональне використання добрив та проблеми охорони природи від забруднення продуктами та відходами хімічних виробництв. Роль хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми. Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти, їх поширеність у природі та застосування. Принцип дії вогнегасника. Якісна реакція на карбонат-іони. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання. Колообіг Оксигену, Нітрогену, Карбону в природі.	Учень (учениця) називає: - прості речовини неметалічних елементів, їхні сполуки за сучасною українською номенклатурою; - прості речовини Оксигену і Карбону; - основні природні сполуки неметалічних елементів та їх родовища в Україні; наводить приклади: - мінеральних добрив; - будiвельних матеріалів; описує: - роботу вогнегасника; складає: - формули сполук неметалічних елементів з Гідрогеном, Оксигеном; - хлоридів, сульфатів, нітратів, карбонатів, солей амонію; - рівняння реакцій, що характеризують основні хiмічні властивості неметалічних елементів та їх сполук; характеризує: - неметалічні елементи за їх місцем у періодичній системі та будовою атомів; - фізичні та хiмічні властивості неметалів, карбон(ІІ) оксиду, карбон(ІV) оксиду, сульфур(ІV) оксиду, сульфур(VІ) оксиду, нітроген(ІV) оксиду, сульфатної, нітратної, карбонатної кислот; - практичне значення неметалів та сполук неметалічних елементів, адсорбції; пояснює: - колообіг Оксигену, Карбону, Нітрогену, біологічне значення цих елементів; - суть парникового ефекту, адсорбції, алотропії; - причини кислотних дощів; порівнює: - взаємодію амоніаку і гідроген хлориду з водою; експериментально визнача є: - кислоти, вуглекислий газ,хлорид-, сульфат-, карбонат-, нітрат-, амоній-іони; обґрунтовує: - застосування сполук неметалічних елементів їхніми властивостями; - роль азотних і фосфорних добрив як джерела мінерального живлення рослин; оцінює: - значення виробництва та раціонального використання добрив для розв’язування продовольчої проблеми; - вплив нітратів та чадного газу на здоров’я людини; висловлює судження: - про вплив сполук Карбону, Сульфуру та Нітрогену на навколишнє середовище; - про роль озонового шару в атмосфері; робить висновок: - про зумовленість властивостей неметалічних елементів та їхніх сполук будовою атомів; - про важливість охорони довкілля від забруднення продуктами та відходами хімічних виробництв; дотримується правил безпечного поводження з неметалами та сполуками неметалічних елементів під час виконання хімічних дослідів.
Демонстрації: 1. Якісна реакція на хлорид-іони. 2. Добування амоніаку і розчинення його у воді (“фонтан”), випробування розчину фенолфталеїном. 3. Утворення амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду. 4. Якісна реакція на йони амонію. 5. Спалювання сірки і доведення кислотного характеру утвореного оксиду. 6. Виділення теплоти під час розчинення у воді концентрованої сульфатної кислоти. 7. Водовідбірні властивості концентрованої сульфатної кислоти (дія на цукор і папір). 8. Якісна реакція на сульфат-іони. 9. Добування вуглекислого газу та його перетворення на кальцій карбонат і кальцій гідрогенкарбонат. Лабораторні досліди: 1. Ознайомлення зі зразками простих речовин неметалів. 2. Виявлення хлорид-іонів у розчині. 3. Виявлення йонів амонію у розчині. 4. Ознайомлення зі зразками природних сполук Сульфуру. 5. Виявлення сульфат-іонів у розчині. 6. Ознайомлення зі зразками нітратів та солей амонію. 7. Ознайомлення зі зразками мінеральних добрив. 8. Дослідження властивостей карбонатів. Практичні роботи: № 1. Добування вуглекислого газу. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.
	Тема 2. Металічні елементи та їхні сполуки Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів. Метали – прості речовини. Металічний зв’язок, металічні кристалічні ґратки. Загальні фізичні властивості металів. Поширеність металічних елементів у природі. Загальні хімічні властивості металів. Корозія металів, захист від корозії. Лужні, лужноземельні елементи та Магній. Фізичні та хімічні властивості простих речовин, основний характер їх оксидів та гідроксидів, біологічна роль елементів. Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення (зменшення). Алюміній як хімічний елемент і проста речовина. Фізичні та хімічні властивості алюмінію. Амфотерні властивості алюміній оксиду і алюміній гідроксиду. Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ). Металічні руди. Загальні методи добування металів. Метали і сплави в сучасній техніці. Застосування алюмінію, заліза та їхніх сплавів. Розвиток металургійних виробництв в Україні. Охорона навколишнього середовища під час виробництва і використання металів.	Учень (учениця) називає - сполуки металічних елементів за сучасною українською номенклатурою; - основні металічні руди, їх родовища та металургійні виробництва в Україні; наводить приклади: - сплавів алюмінію та заліза; - описує: - поширеність та загальні методи добування металів; - явище корозії; складає: - формули оксидів, гідроксидів, солей Натрію, Калію, Кальцію, Магнію, Алюмінію, Феруму; - рівняння реакцій, що характеризують основні хімічні властивості лужних, лужноземельних металів, магнію, алюмінію, заліза; характеризує: - металічні елементи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; - фізичні та хімічні властивості лужних, лужноземельних металів, магнію, алюмінію, заліза; пояснює - утворення металічного зв’язку; обґрунтовує: - причини твердості води та способи її усунення; - застосування металів і сплавів; - роль калійних добрив; - необхідність запобігання корозії металів, охорони середовища у металургійному виробництві; оцінює - значення металургії в суспільному господарстві України; висловлює судження: - про біологічну роль металічних елементів, у тому числі радіоактивних — Стронцію та Цезію; - про значення твердості води у промисловості та побуті, наслідки корозії металів; робить висновок - про зумовленість властивостей металів будовою їх атомів; дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.
	Демонстрації: 10. Моделі кристалічних ґраток металів. 11. Взаємодія натрію і кальцію з водою. 12. Взаємодія кальцій оксиду з водою. 13. Усунення твердості води. 14. Зразки сполук Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ). 15. Взаємодія заліза з розчинами хлоридної, сульфатної та нітратної кислот. 16. Наслідки корозії металів та засоби захисту металів від корозії. Лабораторні досліди: 9. Ознайомлення зі зразками металів. 10. Ознайомлення зі зразками сполук Натрію і Калію. 11. Ознайомлення зі зразками сполук Кальцію, Магнію. 12. Усунення накипу з поверхні побутових приладів. 13. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерності. 14. Добування ферум(II) гідроксиду та ферум(III) гідроксиду реакцією обміну. 15. Ознайомлення зі зразками сплавів металів. Практичні роботи: № 2. Розв’язування експериментальних задач.