Мистецтво України

Мистецтво найдавніших культур на території України. Археологічні знахідки періоду пізнього палеоліту: Мізинська стоянка на Десні – речовий матеріал, орнаментальні мотиви, різьблена пластика.

Мистецтво Трипільської цивілізації. Світоглядні уявлення трипільців та їх втілення у художній творчості. Будівництво: типи споруд, будівельна техніка, глиняна пластика, її образна символіка.

Мистецтво Русі-України (IX – поч. XIV ст.). Історико-культурні передумови розвитку давньоруського мистецтва. Мистецтво ранньослов'янської доби. Космогонічні уявлення давніх слов'ян та їх втілення в мистецтві. Архітектура та образотворче мистецтво Київської держави. Складання типу давньоруського хрестовокупольного храму. Храми Києва, Чернігова, Галича. Монументально-декоративне мистецтво мозаїки і фрески Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів у Києві – композиційно-просторові та стилістичні особливості. Іконопис. Витоки давньоруської ікони та складання місцевих іконописних осередків. Основні іконографічні типи. Мистецтво рукописної книги XI–XIII ст.

Мистецтво Галицько-Волинської держави XIII–XIV ст. (архітектура, білокам'яна різьба, ікона).

Українське мистецтво другої половини XIV – першої половини XVI ст. Особливості українського мистецтва помонгольської доби, головні чинники його розвитку. Містобудування. Регулярне планування (Львів, Луцьк). Оборонна архітектура, типи укріплень та замків (Львів, Луцьк, Кременець, Хотин, Кам'янець-Подільський, Судак, Мукачеве та ін.). Культова архітектура, її самобутні стилістичні особливості. Латинський кафедральний собор у Львові Монастирський комплекс Троїцького монастиря у Межирічах, Покровська церква в Сутківцях. Монументальне малярство: пошуки нових засобів художнього вислову. Розписи церкви св. Миколи в Горянах, церква в Лаврові. Стінопис каплиці св. Трійці в Любліні, Чесного Хреста у Кракові. Іконопис.

Україна другої половини XVI – першої половини XVII ст. Ренесансний гуманізм в Україні Історико-культурні умови формування і розвитку мистецтва Українського Відродження. Архітектура. Використання ордерної системи як засобу архітектурної виразності. Будівельна техніка і матеріали. Провідні будівничі діячі другої половини XVI – першої половини XVII ст. П. Римлянин (?–1618), П. Красовський (?–?) та ін. Комплекс Успенського братства у Львові, ансамбль львівської площі (Ринкова) як найхарактерніші зразки української ренесансної мурованої архітектури. Малярство. Ренесансний стиль в українському стінописі. Зв'язок сакрального живопису з традиціями народного мистецтва (розписи церкви Воздвиження в Дрогобичі, Спаса на Берестові в Києві та ін.). Іконопис. Нові риси в українській іконі. Конструктивні та художні особливості українського іконопису ренесансної доби (іконостас П'ятницької церкви у Львові, Косьми і Даміана в с. Грибовичі на Львівщині). Львівський живописний осередок: Ф. Сенькович (?–1631), С. Корунка (?–?), М. Петрахнович (бл. 1600 – після 1666). Становлення портретного малярства, його стильові особливості. Монументально-декоративна скульптура. Пластичне оздоблення каплиць Боїмів та Кампіанів у Львові. Надгробна та вівтарна скульптура. Твори А. Бемера (?–1626), Я. Пфістера (1573–1642) та ін.

Малярство доби бароко і рококо (XVII–XVIII ст.). Героїчний ідеал та ідеї національного визволення в мистецтві українського бароко. Синтез архітектури та монументального мистецтва.

Своєрідність барочного стилю в архітектурі Наддніпрянщини. Будівнича діяльність українських митрополитів та гетьманів. Барокові споруди Києво-Печерської Лаври. Споруди Києва (Андріївська церква), Чернігова (Колегіум та трапезна Троїцького монастиря), Харкова (Покровський собор). Світська архітектура, втілення народних архітектурних традицій в житлових та адміністративних спорудах (полкові канцелярії в Києві, Седневі, Чернігові).

Архітектура на західноукраїнських землях. Споруди Б. Меретина (?–1759) в Бучачі і Львові. Почаївська Лавра. Домініканський костел у Львові М. Урбаніка (?–1764).

Скульптура. Видатний скульптор Пінзель (?–?). Твори М. Філевича (?–1801), П. Полейовського (?–1780), І. Оброцького (бл. 1730–бл. 1800). Декоративне різьблення іконостасів.

Малярство. Настінні розписи в дерев'яних церквах: система розміщення біблійних та євангельських сюжетів. Три етапи розміщення настінного малярства. Розписи церкви св. Миколая в с. Середньому-Водяному, св. Юрія в Дрогобичі, св. Параскеви в с. Олександрівці. Настінні розписи в мурованих спорудах: пам'ятки Києва та Лівобережної України, Правобережної і Західної України. Київська школа монументального мистецтва. Розписи Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври, її стилістична спорідненість з портретним живописом. Львівська школа монументального малярства, розписи львівського костелу Бернардинів.

Станковий живопис. Іконопис. Творчість І. Бродлаковича (?–?), І. Рутковича (?–?), В. Петрахновича (бл. 1680–1759), Й. Кондзелевича (1667 – бл. 1740). Відображення в іконописі історичних подій XVII – XVIII ст. Ікони «Козацькі Покрови».

Портретне малярство, жанри живопису.

Мистецтво другої половини XVIII – першої половини XIX ст. Історичні та соціальні умови розвитку класицизму в українській культурі. Архітектура українського Півдня Нові принципи планування та забудови міст Садибо-паркові комплекси в Білій Церкві та Умані.

Малярство. Церковний монументальний живопис. Л. Долинський (бл. 1745–1824) та львівський малярський осередок.

Станковий живопис. Роль українських митців в розвитку портретного жанру Творчість Д. Левицького (1736–1822), В. Боровиковського (1757–1825). Живописна та графічна спадщина Т. Шевченка (1814–1861). Відображення національно-визвольних ідей в його творчості.

Українська народна картина, жанри та живописні особливості.

Скульптура. Пам'ятник та його значення у формуванні міського середовища. Монументи Г. Вітвера (?–?).

Мистецтво другої половини XIX – початку XX ст. Українська культура на рубежі XIX – XX ст. Значення естетики І. Франка і М. Драгоманова у формуванні розвитку ідей відродження національної культури. Українська література, театр, музика. Місце і роль народних традицій у складанні стилістичних рис українського мистецтва цього часу. Українське мистецтво у колі течій і напрямків європейського мистецтва.

Архітектура. Розвиток міст. Поява споруд нового типу. Нові будівельні матеріали та конструкції. Характерні риси української архітектури на прикладі аналізу споруд Києва, Одеси, Харкова, Полтави. Сецесійна архітектура (Львів, Чернівці).

Живопис. Станковий живопис. Розвиток історичного жанру, його тематика, провідні майстри. Продовжувачі традицій Т. Шевченка – Л. Жемчужніков (1828–1912), І. Соколов (1823–1910), К. Трутовський (1826–1893), Тема запорізького козацтва в творчості українських живописців. Творчість С. Васильківського (1854–1917). Творчість К. Костанді (1852–1921). Українське село в творах М. Пимоненка (1862–1912), Г. Світлицького (1872–1948), П. Мартиновича (1856–1933). Народні мотиви в творах П. Холодного (1876–1930) і Ф. Кричевського (1879–1947). Портрет в творчості О. Мурашка (1875–1919) і М. Жука (1883–1964). Традиції і пошуки нових образно-виражальних засобів в пейзажному живописі. Живопис на західних землях України. Творчість К. Устияновича (1839–1903). Творчість О. Новаківського (1872–1935). Творчість І. Труша (1869–1941). Твори О. Куриласа (1870–1951), О. Кульчицької (1877–1967), М. Івасюка (1865–1937).

Монументально-декоративний живопис. Розписи Володимирського соборах та Кирилівської церкви у Києві. Монументальні твори С. Васильківського та його роль в історії українського мистецтва. Творчість Ф. Кричевського, М. Самокиша (1860–1944). Розписи М. Сосенка (1875–1920). Живописне оформлення театру опери та балету у Львові. Монументальні розписи Й. Бокшая (1891–1975) в Ужгороді. Перші виставки українських митців (Полтава, 1906; Харків, 1906; Київ, Одеса та ін.).

Скульптура. Монументально-декоративна скульптура. Конкурс на пам'ятник Т. Шевченку в Києві. Творчість Своєрідні риси західноукраїнської скульптури. Аналіз творів П. Війтовича (1862–1936), Г. Кузневича (1871–1948), М. Паращука (1878–1963). Творчість О. Архипенка (1887–1964).

Українське мистецтво XX ст. Культура України в нових умовах. Відкриття Української Академії Мистецтв (1919 р.), національні засади у розвитку українського мистецтва початку століття. Графіка. Творчість Г. Нарбута (1886–1920). Живопис. Пошуки у галузі монументального малярства. М. Бойчук (1882–1937) і його художня школа. Портретне малярство О. Мурашка, П. Волокидіна (1877–1936), пейзажі М. Бурачека (1876–1942). Українська скульптура І. Кавалеридзе (1887–1978), І. Рашевський (1849–1921). Образ Т. Шевченка в українській скульптурі XX ст. Мистецтво в умовах репресивної ідеології 20–30-х рр.. Мистецькі угрупування (АХЧУ, АРМУ, ОММУ). Архітектура, конструктивістські пошуки. Будівництво у Харкові, Києві, Одесі. Адміністративний стиль. Монументальне малярство. Станковий живопис (А. Петрицький (1895–1964), М. Самокиш). Мистецтво українського авангарду Творчість Бурлюків, В. Пальмова (1888–1929), О. Богомазова (1880–1930). Мистецтво післявоєнної доби. «Соцреалізм» і українське мистецтво, представники т. зв. «офіційного» стилю, сюжетні особливості, традиції і новаторство провідних художніх осередків України – Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. Художня освіта післявоєнної України. Сучасний стан монументального малярства, станкового живопису та скульптури, графіка. Національне відродження 90-х рр., сучасна інтерпретація сакральної тематики. Проблема збереження і реставрації художніх пам'ятників Державна політика України в галузі мистецтва. Мистецтво Української діаспори. Три «хвилі» української еміграції, формування мистецьких осередків в українській діаспорі (США, Німеччина, Канада, Франція, Латинська Америка). Музеї українського мистецтва за кордоном Взаємозв'язки мистецтва України з українською культурою зарубіжжя.

Сучасне образотворче мистецтво незалежної України, провідні майстри. Напрямки творчості.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Особливе місце в вивченні курсу лекцій відводиться самостійній роботі, яка здійснюється студентами на базі наукових бібліотек при обов'язковому консультуванні з викладачем. Самостійна робота студентів полягає в освоєнні і закріпленні отриманих теоретичних матеріалів на лекціях, поглибленні їх за допомогою рекомендованої літератури в підготовки рефератів, доповідей. При підготовки тематичного реферату студенти набувають навики самостійної роботи із спеціальною і довідковою літературою і опановують методи і прийоми мистецтвознавчого дослідження, розвивають уміння бачити і проникати в сенс художнього твору, оцінювати його естетично-культурні достоїнства.

Дата добавления: 2015-05-23