Мистецтво Росії XVIII – першої половини XIX ст

Мистецтво Франції кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Мистецтво Іспанії кінця XVIII – початку XIX ст.

Мистецтво Англії XVIII ст.

Мистецтво Франції XVIII ст.

МИСТЕЦТВО XVIIІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

Два основних напрямки у французькому мистецтві XVIII ст.: придворно-аристократичне – рококо й реалізм. Рококо як стиль декоративного оздоблення та декоративного живопису. Французький класицизм XVIII ст. Архітектура першої половини XVIII ст. Тип міського будинку та особняка «між двором і садом». Архітектори і декоратори інтер'єрів рококо.

А. Вато (1684–1721). Ф. Буше (1703–1770).

Реалізм у мистецтві XVIII ст.

Ж.-Б. Шарден (1699–1779). Розвиток реалістичного портрета. М. Латур (1704–1788) і Ж. Перронно (1715–1783).

Архітектура другої половини XVIII ст. Характерні риси раннього класицизму XVIII ст. Ж. Габріель (1698–1782).

Ж. Грёз (1725–1805). Ж. Фрагонар (1732–1806).

Скульптура другої половини XVIII ст. Е. Фальконе (1716–1791). Ж. Гудон (1741–1828).

Класицизм в архітектурі. Собор св. Павла в Лондоні. Архітектор К. Рен (1632–1723).

У. Хогарт (1697–1764) – англійський художник-реаліст XVIII ст. Викривальний характер його мистецтва.

Англійська архітектура другої половини XVIII ст. Прикладні мистецтва. Дж. Уеджвуд (хрещений 1730–1795) і Дж. Флаксман (1755–1826). Розвиток «англійського парку».

Розквіт англійського портрета в другій половині XVIII ст. Д. Рейнолдс (1723–1792).

Т. Гейнсборо (1727–1788). Лірична тонкість і реалістична життєвість образів Т. Гейнсборо. Мальовнича майстерність.

Ф. Гойя (1746–1828). Ранні роботи (панно для шпалер). Серія офортів «Капричос». Гостра політична й соціальна сатира. Друга офортна серія – «Нещастя війни». Живопис Гойї: «Сімейний портрет Карла IV», «Водоноска». Значення творчості Гойї.

Політична карикатура епохи революції.

Ж. Давид (1748–1825). Його дореволюційні творі («Клятва Горацієв»). Яскравий і глибокий реалізм Давида в роки революції («Марат», «Зеленярка»).

Архітектура і декоративне оздоблення епохи імперії («ампір»). Холодний, офіційний стиль класичних будівель цього часу. Б. Віньон (1762–1828) і його церква Мадлен. «Арка Зірки» Ж. Шальгрена (1739–1811).

А. Гро (1771–1835). Д. Енгр (1780–1867).

Романтизм у французькому мистецтві. Виникнення революційної «романтичної школи». Реалістичний характер мистецтва видатних представників романтизму.

Т. Жеріко (1791–1824). Е. Делакруа (1798–1863) – живописець «романтичної школи». Його перші творі: «Човен Данте», «Різанина на Хіосє». Схвильований пафос робіт Е. Делакруа, їхня емоційність, напружені контрасти кольору. Пошуки героїчних образів. «Свобода що веде народ на барикади». Щоденник Е. Делакруа і його погляди на мистецтво.

Мистецтво петровського часу. Архітектура Д. Трезині (1670–1734). Петропавлівський собор. Живопис, графіка, скульптура. М. Махаев (1718–1770). І. Нікітін (бл. 1690–1741) і А. Матвєєв (1701–1739).

Мистецтво середини XVIII ст. Архітектура. В. Растрєллі (1700–1771). С Чєвакинський (1713–1780). Живопис. Розвиток реалістичного портретного живопису. О. Антропов (1716–1795), І. Аргунов (1729–1802). Петербурзька Академія мистецтв (заснована в 1757 р.). Її роль у розвитку російського мистецтва XVIII ст.

Мистецтво другої половини XVIII ст. Класицизм в архітектурі. О. Кокоринов, Ж. Валлен-Деламот, В. Баженов (1737–1799). Формування класицизму в російській скульптурі. Відображення в ній волелюбних ідей. Пам'ятник Петру I роботи Е. Фальконе в Петербурзі. Живопис. Розквіт російського портрета. Ф. Рокотов (1735–1808). Історичний живопис, побутовий жанр, пейзаж. А. Лосенко (1737–1773). Поява пейзажу як самостійного виду живопису. С. Щедрін (1791–1830).

Мистецтво першої половини XIX ст. О. Воронихін (1759–1814). Казанський собор, Гірничий інститут. О. Захаров (1761–1811), Тома де Томон (1760–1813), К. Россі (1775–1849). Скульптура. І. Мартос (1754–1835). Його значення як засновника російського класицизму в скульптурі. Надгробок Собакиной, Куракиной, Гагаріній. Пам'ятник Мініну і Пожарському, Ришельє в Одесі. Декоративна пластика Ф. Щедріна (1751–1825), В. Демут-Маліновського (1779–1846). Барельєфи Ф. Толстого на теми Вітчизняної війни 1812 р. Живопис. Загальні риси російського портрета початку XIX ст., його відмінність від портрета XVIII ст. О. Кіпренський (1782–1836), В. Тропінін (1776–1857). Пейзажний живопис. С. Щедрін (1791–1830). Жанровий живопис. О. Венеціанов (1780–1847). Школа, заснована Венеціановим у Сафонкове. Метод викладання. Г. Сорока й ін. Успіхи академічного живопису. К. Брюллов (1799–1852). Учні Брюллова – Т. Шевченко, Г. Майсурадзе, С. Нерсесян і ін. О. Іванов (1806–1858). Картина «Явище Христа народу», її ідейний задум і демократична основа. Робота над композицією, етюдами фігур, голів і пейзажів. Реалізм етюдів Іванова. Передача світла, повітря, сонця. Погляди Іванова на суспільне значення мистецтва.

Дата добавления: 2015-05-23