Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мистецтво Голландії XVII ст




Мистецтво Фландрії XVII ст.

Мистецтво Франції XVII ст.

Мистецтво Іспанії XVII ст.

Палацова архітектура кінця XVI ст. X. Еррєра (1530–1597). Архітектура іспанського бароко.

Ель Грєко (близько 1541–1614). X. Рібера (близько 1591–1652). Ф. Сурбаран (близько 1598–1664).

Д. Вєласкєс (1599–1660) – видатний представникові реалізму в західноєвропейському живописі. Реалістичне трактування міфологічних сюжетів. «Вакх». Д. Вєласкєс як історичний живописець. «Здача Брєди». Портрети Д. Вєласкєса. Пізня творчість Д. Вєласкєса («Мєнини», портрет Інокентія X) – вищий етап розвитку реалізму в іспанському живописі XVII ст. Д. Вєласкєс-колорист. Проблема передачі світла і повітря. Значення творчості Д. Вєласкєса для наступного розвитку реалістичного мистецтва.

Б. Мурільо (1618–1682).

Розмаїтість напрямків у французькому живописі XVII ст. Придворно-аристократичний напрямок першої половини XVII ст. Реалістичні плини у французькому мистецтві першої половини XVII ст. Ж. Калло (1592/1593–1635), Ж. де Латур (1593–1652), брати Лєнен.

Класицизм у першої половині XVII ст. Н. Пуссен (1594–1665).

К. Лоррен (1600–1682) Ф. де Шампень (1602–1674). Барочне мистецтво при дворі Людовика XIV. Версальський палацовий ансамбль. А. Лєнотр (1613–1700). К. Перро (1613–1688). Ф. Мансар (1598–1666).

Розвиток декоративної скульптури, пов'язаної з архітектурою й садово-парковим мистецтвом. Ф. Жирардон (1628–1716).

Живопис. Ш. Лебрен (1619–1690). М. Ріго (1659–1743) і Н. Лар-Жільєр (1656–1746).

Прикладне мистецтво: його розквіт у другій половині XVII ст. (гобелени, срібло й т п.).

Сполучення у фламандському мистецтві барочної декоративності і реалістичних тенденцій. Демократичні традиції у фламандському живописі.

П. Рубенс (1577–1640) – глава фламандської школи живопису та один з найбільших майстрів європейського мистецтва XVII ст. «Зняття з хреста», «Персей і Андромеда». Історичний живопис П. Рубенса. Цикл «Історія життя Марії Мєдічі». Пейзажі П. Рубенса, мисливські сцени. Портрети Олени Фоурмен. «Камеристка». Місце Рубенса у світовому мистецтві і його вплив на художників наступних поколінь.

А. ван Дейк (1599–1641) – один з видатних портретистів.

Розвиток різних жанрів (портрет, побутовий живопис, пейзаж, натюрморт). Інтерес до повсякденного побуту, рідної природі, індивідуальної своєрідності характерів. Значення голландського мистецтва XVII ст. у наступному розвитку реалістичного мистецтва.

Утрехтська школа голландських караваджистів. X. Тєрбрюггєн (1587/1588–1629), Г. Хонтхорст (1590–1656) і ін. Голландський пейзаж і натюрморт першої третини XVII ст. П. Клас (1597/1598–1661), В. Хєда (1594–1680).

Ф. Хальс (1581/1585–1666) – видатний портретист голландського живопису XVII ст. Проблема групового портрета у творчості Ф. Хальса. Портрети жанрового характеру: «Циганка», «Гарлемська відьма» і ін.

Рембрандт ван Рейн (1606–1669) – видатний майстер-реаліст голландського мистецтва XVII ст. Глибина і різнобічність його мистецтва. Людяність і демократизм Рембрандта. Мальовничі прийоми Рембрандта, трактування світлотіні. «Даная», «Нічний дозор», «Святе сімейство», «Хендрикье у вікна». «Артаксеркс, Аман і Есфірь», «Блудний син». Значення художньої спадщини Рембрандта.

Голландський живопис другої й третьої чверті XVII ст. Дельфтська школа. Я. Вєрмєєр Дельфтський (1632–1675). «Звідниця», «Жінка з листом», «Вид міста Дельфта» і ін. Е. де Вітте (бл. 1617–1691/1692).

Інші так звані малі голландці: А. Остаде (1610–1685), Я. Стен (1626–1679), Г. Метсю (1629–1667), Г. Тєрборх (1617–1681).

Голландський пейзажний живопис і її розвиток. Я. ван Гойєн (1596–1656), Я. ван Рейсдал (1628/1629–1682), М. Хоббєма (1638–1709). Голландська марина, анімалістичний жанр – П. Поттер (1625–1654) і натюрморт – А. Бєйєрєн (1620/1621–1690) і В. Калф (1619–1693).

«Італьянизуючі голландці» К. Бєрхєм (1620–1683), Ф. Вауєрман (1619–1668).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2045; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.