Обробка даних

Інформація, зібрана медсестрою про пацієнта, є надзвичайно важливою для розвитку сестринського діагнозу і відповідного планування сестринського догляду. Перед плануванням зібрані дані повинні бути опрацьовані, класифіковані, інтерпретовані і підтверджені.

Обробляючи дані, слід враховувати, що в процесі співбесіди з пацієнтом могло виявитись неадекватне ставлення пацієнта до стану свого здоров'я: негативне (ігнорування факту наявності проблеми, впливу факторів ризику); зверхнє — недооцінка важкості стану, факторів ризику; поринання в проблему; іпохондричне ставлення — безпідставний страх за здоров'я і життя (при неврозах); утилітарне — одержання певної вигоди від виниклих проблем, матеріальної чи моральної. Тому до слів пацієнта завжди треба ставитися критично, розглядати їх в комплексі з об’єктивними даними.

Обробка даних розглядається як перший крок фази діагностування, вона не є ізольованим чинником. Ця діяльність відбувається безперервно протягом усього сестринського процесу.

Класифікація.

Під час фази визначення медсестра накопичує багато даних, які вкрай складно використати в такому вигляді, в якому вони були зібрані. Процес класифікації дозволяє медсестрі розробити інформаційні поняття, якими легше оперувати. Це також виявляє різницю між даними, що допомагає медсестрі зосередитися на даних стосовно до потреб пацієнта.

Класифікація є групуванням інформації за особливими категоріями. Як приклад можна навести системи організму, функціональні моделі здоров'я, історичні дані або важливі симптоми.

Розміщення даних за категоріями також допомагає медсестрі визначити пропущені дані, які вимагають подальшого обговорення, спостереження або фізичного огляду.

Інтерпретація.

Другим кроком обробки даних є інтерпретація, яка включає в себе визначення важливих даних, порівняння зі стандартами або нормами і виявлення тенденцій. Висновки, розроблені науковою базою знань сестринства, допомагають медсестрі в інтерпретації даних. Сигнал — це інформація про пацієнта, отримана під час процесу визначення. Це сприйняття медсестрою, яке відбувається на основі суб'єктивних і об'єктивних даних, отриманих від пацієнта та інших джерел інформації. Сигнали включають в себе ознаки, які є об'єктивними даними (кров'яний тиск, вага), і симптоми, які є суб'єктивними даними (біль).

Приклади сигналів:

— температура 36 °С;

— ріст 186 см;

— вага 80 кг.

Висновок є судженням, яке зробила медсестра на основі обстеження і досвіду.

Підтвердження.

Останнім кроком обробки даних є підтвердження. В цій фазі медсестра намагається підтвердити точність інтерпретації даних. Найбільш часто це виконується шляхом прямої взаємодії з пацієнтом або іншими особами.

Як написати сестринський діагноз?

Перша фаза сестринського процесу забезпечує базис для діагностичного процесу. Результатом діагностичного процесу є діагностичне формулювання, яке стає основою для послідовних фаз планування здійснення і оцінки.

Формулювання сестринського діагнозу складається з двох частин, з'єднаних словами "пов'язаний з". Діагностичне формулювання починається з визначення людських реакцій пацієнта (частина 1) і встановлення пов'язаних із ними факторів (частина 2).

Частина 1 — людські реакції.

Ця інформація допускає два сестринських діагнози, які відображають наявність людських реакцій на те, що турбує пацієнта. В першій частині буде написано:

1. "Біль" вказує, що пацієнт зазнає болю.

2. "Можливість запору" вказує на можливість виникнення запору.

Частина 2 — етіологічні фактори.

Етіологічні фактори (причина) визначаються в другій частині діагностичного формулювання. Для запобігання, зменшення або полегшення реакції медсестра повинна знати, чим вона викликана. Етіологічні фактори визначають фізіологічні, психологічні, соціокультурні, духовні фактори і фактори довкілля, які розглядаються як причина реакції пацієнта.

Приклади етіологічних факторів.

Фізіологічні ( нерухомість).

Психологічні ( страх смерті).

Ефекти сенсорної недостатності. Почуття самотності.

Соціокультурні ( понижена економічна спроможність).

Довкілля ( підвищений шум).

Духовні ( неспроможність дотримуватись релігійних переконань. Заперечення переконань про Бога. Конфлікт релігійних переконань і призначеного режиму.)

Таким чином, другий етап сестринського процесу дає можливість медичній сестрі виділити основну проблему пацієнта і сформулювати сестринський діагноз. Визначення сестринських діагнозів та розширення функціональних обов'язків медичних сестер передбачено реформою медсестринської освіти в Україні.

Проблеми пацієнта.

Серцево-судинна система. Біль в ділянці серця, його локалізація (за грудниною, в ділянці верхівки), умови виникнення (при фізичному навантаженні, хвилюванні, в спокої), іррадіація (в ліву руку, нижню щелепу, міжлопатковий простір, під ліву лопатку). Характер болю (стискаючий, колючий, пекучий, ниючий, відчуття важкості), періодичність (постійний, нападоподібний), тривалість, інтенсивність, супровідні явища, після чого проходить. Серцебиття, частота (постійно, періодично), тривалість, час і умови виникнення (при фізичному навантаженні, при зміні положення, у спокої, при хвилюванні, без видимої причини). Перебої в серці, що супроводжуються відчуттям зупинки серця, перевертання його, з чим пов'язує виникнення.

Задишка: умови її виникнення (при фізичному навантаженні, при розмові, в спокої, залежно від положення хворого): характер задишки (утруднений вдих чи видих), нападами чи постійна.

Ядуха: час появи (вдень, вночі), зв'язок з фізичним навантаженням, частота нападів, тривалість, умови, за яких настає полегшення.

Набряки, їх локалізація, час появи (вранці, в кінці дня, постійно, після чого зменшуються чи проходять).

Переміжна кульгавість, час виникнення, після чого проходить.

Дихальна система. Дихання через ніс вільне чи утруднене. Відчуття сухості в горлі чи за грудниною. Біль в грудній клітці, локалізація, характер болю (гострий, тупий, ниючий, колючий), інтенсивність болю, зв'язок з диханням, кашлем, зміною положення тіла.

Кашель, час і умови появи: вранці, вночі, постійно, періодично, голосність і тембр кашлю: гавкаючий кашель, беззвучний кашель, покашлювання, сухий чи з харкотинням. Кількість мокротиння за добу, в яку пору доби і в якому положенні хворого воно краще відходить, колір, запах, домішки крові (прожилки, мокротиння змішане з кров'ю, чиста кров у вигляді декількох плювків, велика кількість — кровохаркання). Колір крові (світло-червона, темна, іржавого чи малинового кольору).

Задишка: умови виникнення (в спокої, при фізичному навантаженні), утруднений вдих чи видих, причини виникнення (запах, хвилювання, фізичне навантаження). Ядуха, передвісники, час виникнення, поведінка і положення хворого під час нападу. Тривалість нападу ядухи, після чого проходить (вживання ліків, інгаляція чи парентеральне введення їх).

Лихоманка, ступінь підвищення, характер лихоманки, остуда, підвищена пітливість. Нічна пітливість.

Травна система. Апетит збережений, відсутність апетиту, зменшений, підвищений, страх перед вживанням їжі. Спрага, кількість випитої рідини за добу, слинотеча, сухість, гіркота в роті, зіпсований смак, біль і печія в язиці.

Ковтання і проходження їжі по стравоходу (болісне, утруднене залежно від характеру їжі, неможливе).

Біль в животі, його локалізація, умови виникнення, залежність від часу приймання (зразу після приймання їжі, через декілька годин, "голодний" і "нічний" біль) і характеру їжі (жирної, смаженої, гострої, молочної).

Інтенсивність, іррадіація болю, тривалість, сезонність болю. Фактори, що полегшують біль (блювання, приймання їжі, медикаментів, соди, тепло, холод).

Блювання, час виникнення (натще, через який час після приймання їжі чи незалежно від нього), кількість і характер блювотних мас (їжею, жовчю, кавовою гущею з домішками свіжої крові). Чи полегшує блювання стан хворого. Запах блювотних мас (кислий, гнильний, без запаху).

Нудота, чи передує блюванню, залежність від приймання їжі і її характеру.

Відрижка: час її появи і характер (повітрям, їжею, кислим, "тухлим").

Печія: зв'язок з прийманням їжі, чим полегшується.

Здуття живота, відходження газів, бурчання в животі, тенезми. Випорожнення: частота (регулярне, нерегулярне, після послаблювальних клізм), кількість, консистенція (оформлене, у вигляді кашки, рідке), колір і запах калу, домішки (слиз, кров, гній, гельмінти).

Свербіння, біль в ділянці заднього проходу.

Органи сечовиділення. Біль в поперековій ділянці: характер (тупий, гострий), постійний чи у вигляді нападів, іррадіація, тривалість, фактори, що сприяють появі чи підсиленню болю і його полегшенню.

Сечовипускання повільне, болісне, частота (вдень і вночі), кількість сечі за добу, колір (солом'яно-жовтий, "м'ясних помиїв", "пива"). Запах, осад сечі. Мимовільне сечовипускання.

Ендокринна система: порушення росту і будови тіла, зміна ваги (ожиріння, виснаження), розлади статевого дозрівання. Зміни шкіри (надмірна пітливість чи сухість, поява рубців). Порушення волосяного покриву (надмірний розвиток, поява його на незвичних для статі місцях, випадання волосся). Розлади місячних і безпліддя жінок.

Локомоторний апарат. Біль в суглобах, кістках, м'язах, зв'язок зі зміною погоди. Припухлість, деформація суглобів, біль в хребті при рухах (в яких відділах).

Нервова система і органи чуття. Головний біль: локалізація, інтенсивність, тривалість, чим полегшується. Запаморочення. Сон: рівний, глибокий, безсоння, сновидіння, працездатність збережена, знижена. Подразливість, плаксивість. Корчі, парестезії, запаморочення, втрата свідомості. Шум у вухах, зір, слух, відчуття запаху, смаку.

Приклади сестринських діагнозів

Реакції людини	Етіологічні фактори
Зміна харчування: менше потреб організму	Пов'язані з труднощами при ковтанні
Зміна харчування менше потреб організму	Пов'язані зі зниженням апетиту
Зміна харчування: менше потреб організму	Пов'язані з почуттям самотності

Сестринські втручання залежать від етіологічних факторів, і також бувають різноманітними. Якщо у пацієнта спостерігається зниження апетиту, можуть допомогти наступні втручання:

1. Визначити улюблені продукти харчування.

2. Привабливо оформити їжу.

3. Забезпечити часті годування невеликою кількістю їжі.

Для пацієнта, який не хоче їсти через почуття самотності, якої зазнав після смерті дружини, медсестра може використати наступні втручання:

1. Спонукати пацієнта висловити свої почуття про смерть дружини.

2. Організувати консультацію з фахівцем психіатром.

3. Пояснити шкідливі наслідки тривалої відмови від їжі.

4. Забезпечити інформацією групи підтримки "Вдови можуть впоратися".

Основи написання сестринського діагнозу

Формулювання сестринського втручання можна розглядати як нову навичку. Як будь-яка нова навичка, вона вимагає використання на практиці. В міру застосування на практиці, медсестра виявить, що процес написання сестринського діагнозу стає все легшим. Для правильного написання діагнозу були розроблені наступні правила:

1. Пишіть діагноз про реакції пацієнта, а не для потреби медсестри.

2. Використання "пов'язаний з..." для з'єднання двох частин сестринського діагнозу більш доцільне, ніж "через", "викликаний".

3. Пишіть діагноз, використовуючи терміни, які рекомендуються законом.

4. Пишіть діагнози без висновків.

5. Уникайте перестановки частин діагнозу.

6. Уникайте використання поодиноких сигналів у першій частині діагнозу.

Зосереджуйтесь на ізольованих ознаках, або симптомах, а не на загальній клінічній картині.

7. Дані частини сестринського діагнозу не повинні означати одне і те ж.

8. Визначайте етіологічні фактори в термінах, які можуть бути змінені.

9. Не включайте медичні діагнози в склад сестринського діагнозу.

Порівняння змісту медичного (лікарського) і сестринського діагнозів

Медичний	Сестринський
Визначає конкретну хворобу. Клінічні прояви. Медичні втручання.	Визначає існуючу або потенційну реакцію на хворобу. Проблеми пацієнта. Сестринські втручання.

Порівняння медичних і сестринських діагнозів

Медичні діагнози	Сестринські діагнози
Гепатит.	Неефективна індивідуальна адаптація, пов’язана з тривалою ізоляцією.
Цукровий діабет.	Недостатність знань, пов'язана з погіршенням пам'яті.
Рак	Зміна слизової оболонки рота, пов'язана з наслідками хіміотерапії.
Інфаркт міокарда.	Неефективне заперечення, пов'язане зі страхом непрацездатності

Як було визначено раніше, медичний діагноз допускає медичне втручання, отже, його використання не буде відповідати жодній частині формулювання сестринського діагнозу.

10. Пишіть діагноз зрозуміло і стисло.

Таким чином, другий етап сестринського процесу дає можливість медичній сестрі виділити основну проблему пацієнта і сформулювати сестринський діагноз. Визначення сестринських діагнозів та розширення функціональних обов'язків медичних сестер передбачено реформою медсестринської освіти в Україні.

Таксономія (ієрархія) медсестринських діагнозів

Дата добавления: 2015-05-23