І питання: Техніка введення в гіпнотичний стан

Вступ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

До і після сеансу

Оцінка успішності заняття АТ

Відпочивший 3 2 1 0 1 2 3 Втомлений

Спокійний 3 2 1 0 1 2 3 Стурбований

Свіжий 3 2 1 0 1 2 3 Виснажений

Розслаблений 3 2 1 0 1 2 3 Напружений

Задоволений 3 2 1 0 1 2 3 Незадоволений

Гарний настрій 3 2 1 0 1 2 3 Поганий настрій

Самопочуття хороше 3 2 1 0 1 2 3 Самопочуття погане

Висновки до 2-го питання

Шульц поєднав в одній методиці ефективність лікувальної дії гіпнозу з можливістю індивідуального її використання пацієнтом. Методика характеризується такими двома основними функціями: зняття емоційної напруги (заспокоєння) і прискорення відновлювальних процесів різних рівнів (відновлення). При значному розслабленні поперечносмугастих м'язів виникає особливий стан свідомості, що дозволяє шляхом самонавіювання впливати на різні, зокрема мимовільні, функції організму.

У світовій практиці найбільш поширений метод навіювання в гіпнозі. Він заснований на тому факті, що в стані гіпнозу значно знижується верифікація інформації, що поступає, а отже, підвищується навіюваність. Основною умовою ефективного застосування методу навіювання в гіпнозі є уміння лікаря викликати стан гіпнозу і вже на його фоні провести лікувальне навіювання. Процес лікування умовно ділиться на декілька періодів (етапів): підготовчий; гіпнотизація; лікувальне навіювання в стані гіпнозу.

Підготовчий період. У підготовчому періоді важлива попередня бесіда з пацієнтом. Необхідно з'ясувати відношення пацієнта до гіпнозу. Найчастіше уявлення про гіпноз у пацієнта пов'язане з його культурним рівнем. Необхідно пояснити пацієнтові, що гіпноз — це природний стан психіки, який виявляється у людини при засипанні і розсипі. Гіпноз схожий на сон, але це не сон, оскільки в стані гіпнозу зберігається мовний контакт між пацієнтом і психологом. Пацієнт чує, може говорити і відповідає на питання. Але слово психолога, психотерапевта в стані гіпнозу діє на пацієнта з особливою силою, що дозволяє регулювати роботу його центральної нервової системи і внутрішніх органів.

Від пацієнта потрібна спокійна пасивність, інше залежить від психотерапевта.

Головне в попередній бесіді — порушити у пацієнта інтерес до лікування, вселити упевненість в успіху. Основна мета такої бесіди — відповідним чином набудувати пацієнта і підсилити подальшу суггестію в гіпнозі.

Методи і техніка гіпнотизації. Відомо більше 100 методів гіпнотизація, з якої в практиці зазвичай застосовують два: метод дії монотонними подразниками, що багато разів повторюються, на різні аналізатори і метод, при якому гіпноз викликається дією сильного раптового подразника (гучний звук, спалах світла) у поєднанні з наказом: "Спати!"

На підставі цих двох методів розроблена безліч варіантів техніки гіпнотизації, детально описаних в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів (А. Токарській, 1890; У. Бехтерев, 1911; А. Форель, 1928; Каннабіх, 1929; У. Рожнів, 1954, 1975, 1985; Зеневіч, З. Лібіх, 1965; Консторум, 1962; До. Платонов, 1962; Лебединський, 1971; Вольперт, 1972; Буль, 1974; А. Свядощ, 1982 і ін.).

Прикладом методу гіпнотизації є вже згадуваний метод Фаріа (1813), або фасцинация (від лати. fascinare — чарувати). Розглянемо докладніше цей метод.

Лікар знаходиться напроти пацієнта на відстані 30-50 см, дещо підносячись над ним (хворого краще посадити). Пацієнтові пропонується дивитися в очі психотерапевтові не мигаючи. Одночасно психотерапевт бере пацієнта за плечі, поволі розгойдує його спереду назад і пильно дивиться в перенісся пацієнта. Навіювання: "Дивитеся мені в очі. Ваш погляд стає важким. Ваші очі втомилися, але не закривайте їх до тих пір, поки можете тримати відкритими. Ваші повіки тяжчають, немов наливаються свинцем. Тяжчає все тіло". Слідує коротка пауза. Зазвичай пацієнт не витримує тривалого погляду і починає моргати. Після цього голос психотерапевта стає упевненішим: "Ваші очі моргають, а зараз закриваються, закриваються, закриваються. Ви засинаєте... засинаєте". Як тільки очі закрилися, психотерапевт кладе на віка пальці і вселяє: "Ваші віка склеїлися, ви не можете їх відкрити до тих пір, поки я вам не накажу". Якщо пацієнт не закриває ока, можна без слів опустити його віка дотиком до шкіри надбрівних дуг або сказати йому: "Закрийте очі", після чого продовжити вселяти ознаки сонливості.

При всій демонстративності, що здається, і театральності цей метод достатньо ефективний, оскільки заснований на невідомому хворому прийомі: гіпнотизер, вимагаючи від хворого, щоб він дивився йому в очі, сам дивиться в перенісся пацієнта і тим самим менш стомлює свій погляд. Такий метод вимагає від психотерапевта певного тренування. Для цього потрібно щодня фіксувати погляд, прагнучи не моргати протягом декількох хвилин.

Глибина гіпнозу. Між станом неспання і глибоким гіпнотичним трансом існує гамма проміжних станів. Прийнято розрізняти три стадії гіпнозу (Бернгейм розрізняв дев'ять стадій, Льєбо — десять): легкий гіпноз (сонливість), середній (гіпотоксія) і глибокий (сомнабулізм). Цю класифікацію запропонував В. Бехтерев (1911) і надалі розробляли А. Форель (1928), Е. Катков (1956), В. Рожнов (1985).

Перша стадія. Пацієнт знаходиться в легкому дрімотному стані, не втрачає зв'язку з тими, що оточують, хоча відчуває слабкість в тілі і тяжкість вік, може за власним бажанням розплющити очі, посувати кінцівками, перервати сеанс. По суб'єктивному звіту пацієнт сплячим себе не рахує.

Друга стадія. Характеризується вираженою сонливістю пацієнта, м'язовою слабкістю, притупленням органів чуття, втратою довільних рухів, пасивною подчиняемостью навіюванню. Орієнтація зберігається. Можливе навіювання каталепсії — восковій гнучкості м'язів з тривалим збереженням доданих незручних поз. При словесному звіті пацієнт стверджує, що в час сеансу знаходився в стані дрімоти, чув навколишні шуми і розмови, міг би розплющити очі і поворушити кінцівками, але "не хотів цього робити". Наголошується часткова гіпнотична для поста амнезія.

Третя стадія. Характеризується порушенням у пацієнта орієнтації і повною гіпнотичною для поста амнезією. В стані гіпнозу пацієнт не сприймає ніяких зовнішніх подразників і підтримує раппорт тільки з психотерапевтом, що загіпнотизував його. Пацієнта можна примусити ходити, відповідати на питання, виконувати складні дії відповідно вселеній ситуації. На цій стадії гіпнозу можна добитися вікової регресії з поведінкою і мовною продукцією, відповідними вселеному віку. Можливі навіювання повної втрати чутливості до больових подразників і виключення інших аналізаторів. На цій стадії можливе гіпнотичне для поста навіювання, зокрема навіювання відсутності амнезії.

Досвідчений психотерапевт зазвичай точно уловлює глибину гіпнотичного трансу і залежно від цього змінює формулу навіювання. Про глибину трансу можна до певної міри судити по диханню пацієнта (воно стає спокійним і поверхневим), відсутності тремтіння вік, ковтальних рухів, реакцій на постійні звуки, за кольором шкіри особи і т.д.

Зараз Ви будете робити на практиці те, що вимагає будь-яка складна перцептивно-моторна навика: завдання буде розкладене на окремі маленькі відрізки, щоб потім оволодіти всією технікою. Тут ми будемо вчитися моделі як робити гіпноз.

Слід пам’ятати, що гіпноз не панацея: Можна позбутися зубної болі за допомогою гіпнозу, але варто й звернутися до лікаря.

Стимули, що ведуть до змінених станів свідомості.

Монотонний викладач теж може ввести в гіпноз або люди, що їдуть в ліфті вибігають зовсім не на тому поверсі, що їм потрібно, якщо ліфт відчиняється швидше.

Коли Ви займаєтесь гіпнозом, Ваше завдання зауважити а що людина реагує природно.

Рапорт-коли люди реагують на слова гіпнотизера (візували, аудіали, кінестети). Психолог завжди має говорити на мові клієнта, йти за клієнтом. Техніка Підлаштування. А потім повести клієнта за собою, щоб не відтворювати його невротичний сценарій, а дати – психологічне здоров’я. Спочатку підтримуюча психотерапія чи психокорекція, а потім – фруструюча.

Тепер підлаштовуємся під іншого і описуємо те, що Він повинен переживати зараз „ Ви чуєте звук мого голосу...і почуваєте тепло там, де Ваша рука лежить на бедрі...”

Так психолог здобуває довіру, підсилює переживання клієнта і він дійсно відчуває тепло. Дається зворотній зв’язок, який є частиною переживання іншого.

Кохання це теж стан зміненої свідомості, а в Каліфорнії приймається закон, що лише дипломовані психологи можуть займатися станом зміненої свідомості.

Висновки до 1-го питання

Метод навіювання в гіпнозі підвищує навіюваність, адже він заснований на тому факті, що в стані гіпнозу значно знижується верифікація інформації, що поступає. В практиці застосовують два види гіпнозу: метод дії монотонними подразниками (що багато разів повторюються) на різні аналізатори і метод, при якому гіпноз викликається дією сильного раптового подразника (гучний звук, спалах світла) у поєднанні з наказом: "Спати!"

Розрізняти три стадії гіпнозу: легкий гіпноз (сонливість), середній (гіпотоксія) і глибокий (сомнабулізм) (В. Бехтєрев).

Дата добавления: 2015-05-23