Методичні рекомендації. Тема: Кислотно – основна рівновага в біологічних рідинах

План

Тема: Кислотно – основна рівновага в біологічних рідинах

Позааудиторна самостійна робота № 6

Рівень ІІІ

6.Вказати забарвлення індикатора метилоранжу в розчині калій ацетату:

а) синє; б) жовте; в) фіолетове; г)рожеве.

7.Яка з фізіологічних біорідин має найменшу кислотність:

а) сеча; б) шлунковий сік; в) підшлунковий сік; г) слина.

8. Вказати теорію кислот і основ, на основі якої кислотами є речовини, що

що використовує вільні пари електронів для утворення октету:

а) Бренстеда – Лоурі; б) Арреніуса; в) Льюїса.

9. Вказати забарвлення метилоранжу у розчині калій карбонату:

а) оранжеве; б) жовте; в) рожеве; г) фіолетове.

1. Поняття про кислотно – основну рівновагу (КОР).

2. Чинники, які впливають на КОР.

3. Порушення КОР та їх корекція.

Час виконання: 2 години

Мета роботи: ознайомитися з кислотно – основною рівновагою та її корекцією при патологічних станах.

Невід’ємною складовою гомеостазу внутрішнього середовища організму є кислотно – основна рівновага (кислотно – основний стан), що забезпечує оптимальні умови перебігу обмінних процесів і спрямована на підтримання сталої концентрації йонів Гідрогену.

Кислотно – основна рівновага перебуває у певній залежності від загальної кількості катіонів і аніонів у крові. В нормі загальна кількість катіонів плазми крові складає 154 мекв/л, причому на частку Na⁺ припадає 142, K⁺ і Ca²⁺ - по 5, Mg²⁺ - 2 мекв/л. загальна кількість аніонів також дорівнює 154 мекв/л, основним аніоном плазми крові є Cl^-, на частку якого припадає 105 мекв/л, на частку йонів HCO₃^- - 25, PO₄^2- - 2, SO₄^2- мекв/л, а решта на частку органічних аніонів, а саме білків – 17 мекв/л і на органічні кислоти (молочну, лимонну тощо). При такому співвідношенні аніонів та катіонів концентрація ОН^- в плазмі крові людини дещо перевищує концентрацію йонів Н⁺, у зв’язку з чим кров і має слабко лужну реакцію.

За нормальних умов функціонування організму рН плазми крові коливається у вузьких межах (7,4 0,05). Слабколужне середовище є оптимальним для функціонування численних ферментних систем, перебігу реакцій гідролізу і протолізу, а також окисно – відновних процесів, що відбуваються за участю йонів Н₃О⁺ або ОН^-.

Порушення кислотно – основної рівноваги організму пов’язане з підвищенням або зниженням рН крові. Його можуть зумовити такі чинники, як вживання великої кількості медикаментів, вдихання забрудненого повітря, порушене виведення з організму деяких продуктів метаболізму тощо.

Зміщення кислотно основного стану крові у напрямку підвищення концентрації йонів Гідрогену називають ацидозом, а в напрямку зниження їх концентрації – алкалозом. Алкалоз і ацидоз бувають дихальними (респіраторними) та метаболічними (нереспіраторними).

Респіраторний ацидоз може спричинюватися зменшенням хвилинного об’єму дихання, наприклад, при бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі легенів, недостатності кровообігу, асфіксії. Цей вид ацидозу може виникати також через при захворюваннях, що супроводжуються порушенням дифузії газів через альвеолярну мембрану (хронічний фіброз, легеневий саркоїдоз, бронхіолярний клітинний рак тощо).

На ранніх стадіях цих захворювань газообмін може бути посилений через компенсаторну гіпервентиляцію, але потім вміст СО₂ поступово наростає. Ці патологічні стани спричинюють гіповентиляцію легенів гіперкапнію (гіперкарбоз), тобто накопичення СО₂ в організмі. Це призводить, в свою чергу, до гіпоксії.

Нереспіраторний (метаболічний) ацидоз спричинюється збільшенням в крові вмісту органічних кислот унаслідок порушень проміжного обміну органічних речовин. Цей вид ацидозу часто пов'язаний з первинним порушенням обміну речовин при діабеті, глодуванні, при гіпоксії внаслідок порушення кровообігу. Крім посиленого утворення органічних кислот причиною не респіраторного ацидозу може бути недостатнє виділення або нейтралізація цих метаболітів унаслідок ураження нирок або кишок.

Респіраторний алкалоз може бути наслідком збільшення дихальних можливостей легень, наприклад, при вдиханні чистого кисню, компенсаторній задишці, перебуванні у розрідженій атмосфері, при анемії, отруєнні СО тощо. При істерії, керованому диханні, пухлинах мозку може настати гіпервентиляція, що веде до гіпокапнії, і внаслідок зниження вмісту карбонатної кислоти в крові відбуваються зрушення в гідроген карбонатній буферній системі.

Нереспіраторний (метаболічний) алкалоз виникає внаслідок втрати кислих метаболітів (нестримне блювання) і відносне збільшення вмісту лужних продуктів. Він може бути також наслідком надлишкового введення натрій гідроген карбонату, лужних мінеральних вод.

Останнім часом виявлено порушення КОС при різних серцево – судинних захворюваннях. Досліджено, що при ішемічній хворобі серця закономірним є виникнення ацидозу. Зміщення рН у кислотний бік (некомпенсований ацидоз) виникають у хворих зі значною зоною ураження серця – крупно вогнищевим інфарктом міокарду. Одночасно спостерігається зниження концентрації Калію (гіпокаліємія) у плазмі та еритроцитах. Переміщення

йонів Н⁺ у клітину призводить до зниження рН усередині клітини (внутрішньоклітинний ацидоз). Отже, при інфаркті міокарда з вираженим метаболічним ацидозом слід очікувати зсув рН у лужну ділянку в позаклітинному просторі (зовнішньо -клітинний алкалоз), що і спостерігається на практиці. Для збільшення ефективності лікування потрібно компенсувати дефіцит йонів К⁺ у міокарді і одночасно нейтралізувати йони Н⁺ у плазмі та міжклітинному просторі. Це досягається введенням розчинів калію внутрішньовенно (краплинно).

Цукровий діабет є поширеною важкою недугою людства. Порушення КОС при цукровому діабеті відбувається внаслідок надмірного накопичення йонів у міжклітинній рідині. Йони К⁺ у клітині заміщуються йонами Na⁺ і Н⁺. У хворих, що страждають на важку форму цукрового діабету, спостерігається відхилення рН у кислотну ділянку. У хворих із легкою формою цукрового діабету відхилення рН від норми, як правило, не спостерігається. Вивчення КОС при діабеті дало змогу встановити деякі закономірності між перебігом цього захворювання і змінами рН крові, що, у свою чергу, сприяє цілеспрямованому лікуванню для усунення цих порушень.

Зміни КОС широко вивчають при захворюваннях органів травлення. У разі хвороб шлунка часто виникають порушення КОС, переважно за механізмом ацидозу. Дослідження зміщення КОС при захворюваннях печінки (цироз печінки тощо) показали зміщення рН у лужну ділянку (рН = 7,3 – 7.6).

Для корегування кислотно – основної рівноваги при ацидозах використовують розчин натрій гідрогенкарбонату (питної соди) з масовою часткою 4%, який вводять внутрішньо. При цьому відбувається реакція нейтралізації за рівнянням

NaHCO₃ + HCl = NaCl + CO₂↑ + H₂O

При алкалозах корекція КОР є значно складнішим процесом; на першому етапі вводять розчин аскорбінової кислоти (ω = 5%), а потім застосовують комплекс різних терапевтичних засобів.

1.При розгляді першого питання скласти опорний конспект опрацьованого матеріалу.

2.При опрацюванні другого питання звернути увагу на чинники, які впливають на стан КОР.

3.Розглядаючи третє питання, звернути увагу на патологічні стани, які виникають при порушенні КОР та їх корекцію.

Завдання для самоконтролю:

1.Яка з фізіологічних рідин має найбільшу, а яка – найменшу кислотність? Яким чином підтримується стале значення рН біологічних рідин?

2.Що таке кислотно – основний стан?

3.. Що таке алкалоз? ацидоз?

Тести для самоконтролю:

Дата добавления: 2015-05-23