Практичне значення емульсій

Способи одержання та руйнування емульсій

У більшості випадків емульсії одержують диспергуванням, що до­сягається інтенсивним збовтуванням або перемішуванням рідин за на­явності вибраного емульгатора. Часто емульсії одержують у спеціаль­них апаратах, протискуючи рідини крізь сито з дуже маленькими отвора­ми чи крізь вузькі щілини. Стійку емульсію отримують, використовуючи колоїдні млинки, а також за допомогою ультразвукового диспергування.

Для приготування високодисперсних емульсій застосовують ме­тод гомогенізації, або вторинного зменшення розмірів краплин емульсії. Цей процес здійснюють, протискуючи вихідну емульсію крізь невеликі отвори під дуже високим тиском. При цьому ступінь дисперсності мож­на збільшити у кілька десятків разів. Апарат, в якому він відбувається, називають гомогенізатором.

Одержання емульсій методом конденсації застосовують рідше. Так, емульсію олії у воді отримують при пропусканні її пари крізь воду. Охолод­жуючись і конденсуючись, краплинки олії утворюють дисперсну фазу.

За певних умов може відбуватися процес самочинного емульгу­вання. У цьому випадку емульсія утворюється без зовнішнього пере­мішування. Самочинне емульгування спостерігається, коли міжфазо­вий поверхневий натяг на межі вода - олія знижений до дуже малої ве­личини введенням емульгатора. Наприклад, жири, що потрапляють до організму з їжею, емульгуються в кишках солями жовчних кислот і у вигляді високодисперсної емульсії типу О/В всмоктуються їх стінками. Жовчні кислоти, зменшуючи поверхневий натяг до 1∙ 10^-3 Н/м, сприяють самочинному диспергуванню.

На практиці часто виникає необхідність зруйнувати емульсію і ви­ділити її складові частини. Одним із найпростіших методів є механічне деемульгування. Його суть полягає у руйнуванні адсорбційних оболо­нок на частинках дисперсної фази під час розмішування, збовтування чи центрифугування.

Розведені емульсії, стабільність яких зумовлена наявністю на час­тинках дисперсної фази подвійного електричного шару, можуть бути деемульговані додаванням електролітів, наприклад, кислот, які його руй­нують. Додавання речовин з поверхневою активністю, більшою від за­стосованого емульгатора, які не мають емульгуючих властивостей, при­зводить до витіснення емульгатора з поверхні краплинок дисперсної фази та руйнування емульсії.

Деякі емульсії можна зруйнувати заморожуванням, нагріванням або накладанням електричного поля високої напруги.

Емульсії використовують у найрізноманітніших галузях науки і на­родного господарства. Вони мають велике практичне значення у будів­ництві, текстильній, шкіряній, харчовій, хімічній промисловостях, їх ши­роко застосовують у медицині, фармації та парфумерії. До емульсій на­лежать молоко, вершки, майонез, маргарин, яєчний жовток, латекси,бітумні емульсії, препарати для жирування шкір тощо. В організмі жири і ліпіди переносяться кров'ю у вигляді емульсій і комплексів з -глобуліном, забезпечуючи жирове живлення. В медицині багато лікарських речовин застосовують у вигляді емульсій, причому емульсії О/В вико­ристовують для внутрішнього вживання та для ін'єкцій, а емульсії В/О - у більшості випадків як зовнішні засоби. Інколи емульгуван­ням вдається замаскувати неприємний смак масел, олій та смол, на­приклад, риб'ячого жиру, рицинової олії тощо.

..

Дата добавления: 2015-05-23