Пояснювальна записка 2 страница

Систематичний відбір - це відбір із списку з певним "кроком"' (наприклад, через 10, 20, 50 і т. д.

чоловік).

Стратифіковані вибірки застосовують до неоднорідних генеральних сукупностей і в тих

випадках, коли списки об'єктів легше одержати частинами, ніж по всій генеральній сукупності в

цілому.

В кластерному відборі в якості одиниць дослідження відбираються не окремі респонденти, а цілі

групи або колективи. Наприклад, із 15 студентських груп, в яких займається по 20, відбирається 5,

і в цих групах проводиться суцільне опитування.

В цілеспрямованій вибірці найчастіше використовуються:

Метод стихійної вибірки - це звичайне поштове опитування телеглядачів, читачів газет, журналів. Тут наперед неможливо визначити структуру масива респондентів, які заповнять і відправлять поштою анкети.

Метод основного масиву зазвичай застосовується при проведенні пілотажного або розвідувального дослідження на невеликих генеральних сукупностях, для яких немає сенсу проводити вибіркове дослідження. Він практикується при задаванні якогось конкретного запитання.

Метод квотної вибірки часто застосовується при вивченні громадської думки. Ним користуються в тих випадках, коли до початку дослідження є в наявності статистичні дані про контрольні ознаки (наприклад, рівень освіти, кваліфікації) елементів генеральної сукупності.

Метод доступної вибірки застосовується при дослідженнях генеральних сукупностей, які є досить складними для дослідження іншими методами. Зазвичай це гіпотетичні генеральні сукупності - аудиторія ЗМІ, споживачі певних товарів, члени релігійних конфесій, представників яких опитують в місцях проведення культових заходів і т. п.

Щодо метода "снігового клубка", то він являє собою щось середнє між методом доступної вибірки і основного масива. Він застосовується до малочисельних гіпотетичних генеральних сукупностей (наприклад, експертів з якоїсь вузької проблеми). Кожного знайденого члена такої сукупності питають, кого із своїх колег він знає. Так складається основа вибірки, поки вона не буде оптимальною.

3. Методи збору соціологічної інформації

Використання соціологом того або іншого методу,в тому числі їх сукупності, залежить від умов, місця і часу, мети і завдань досліджешія, а також; його виду.

Найдавнішим і найпоширенішим способом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів, які є в будь-якому цивілізованому суспільстві. Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб'єкти, що функціонують в суспільстві. Щоб добре орієнтуватися в багатоманітності документів, перш за все необхідна їх класифікація, підвалиною якої слугує форма, в якій той або інший документ фіксує вміщену в ньому інформацію. Від форми, в якій зафіксована інформація, залежить цілі його використання і методи аналізу.

За формою фіксації інформації документи діляться на: *письмові документи (в них відомості подаються у формі тексту); *статистичні дані (цифрова форма викладу); іконографічна документація (кіно-відео-фотодокументація, картини); * фонетичні документи (аудіозаписи).

Письмові документи - найбільш поширений вид документації. Джерелами цього типу документів для соціолога є: державні і центральні архіви, архіви організацій і установ, підприємств, фірм, архіви емпіричних даних в машинописній формі, наукові публікації, преса, особистісні документи (листи, автобіографії, мемуари, щоденники, промови і т. п.).

В соціологічних дослідженнях найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно-кількісний) метод аналізу документів.

Під традиційний аналізом розуміється вся багатоманітність розумових операцій, спрямованих на інтеграцію відомостей, що містяться в документі з певної точки зору, застосованого дослідником в кожному конкретному випадку. Традиційний аналіз документів дає можливість соціологу дати свою інтерпретацію змісту документа, разом з тим основною слабкістю традиційного аналізу документа є суб'єктивність.Бажання позбутися суб'єктивності традиційного аналізу обумовило появу принципово нового, формалізованого метода аналізу документів, який одержав назву "контент-аналіз". Контент-аналіз, або науковий аналіз змісту текста (документа), - це метод дослідження, який застосовується в різних гуманітарних дисциплінах. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям. Разом з тим обмеженість контент-аналізу полягає в тому, що далеко не все багатство змісту документу може бути виміряне за допомогою формальних (кількісних) показників.

Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод анкетного опитування. Надзвичайна популярність цього методу пояснюється різноманітністю і якістю соціологічної інформації, яку можна одержати за його допомогою. Даний метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів.

Анкета, як правило, починається з преамбули - звернення до респондента. В ньому вказується, хто проводить дослідження, описується мета дослідження, характер використання результатів, підкреслюється анонімний характер, спосіб заповнення анкети, а також висловлюється подяка (вона можлива і в кінці анкети) за участь в анкетуванні. Далі йде основна частина анкети, яка містить блоки запитань до опитуваних, і третя частина - паспортичка, в якій представлені відомості про опитуваних (стать, вік, освіта, місце мешкання.

Вимоги до самої анкети і анкетного опитування

*опитування не повинно тривати більше 30-40 хвилин у зв'язку з тим, що респондент втомлюється, і останні запитання залишаються зазвичай без повноцінних відповідей, за цей час опрацьовується 25-30 запитань:

*важливо, щоб інтерес до предмету опитування не спадав, а поступово підвищувався. Тому більш складні за /містом (і розумінням) запитання повинні йти слідом за бйіьш простими; *перше запитання не повинно бути ні дискусійним, ні насторожливим. Хай краще воно буде нейтральним;

*важкі запитання доцільно вмістити в середині анкети, щоб респондент "включився" в тему; ^запитання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими всім респондентам; *запитання повинні відповідати логічним вимогам: спочатку мова повинна йти про встановлення того чи іншого факта, події, а потім вже про його оцінку.

За предметним змістом запитання анкети поділяють на:

* запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ в колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальне становище і т. д.;

* запитання про знання, мета яких - з'ясувати, що знає і що може повідомити респондент.

* запитання про думку респондента, вони мають на меті зафіксувати факти, побажання, очікування, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і особистості самого респондента;

* запитання про мотиви, покликані викликати суб'єктивне уявлення людини про мотиви своєї діяльності.

За характером відповідей на поставлені запитання останні розподіляються на такі види:

*відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді: "Скажіть, будь-ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?";

*запитання закритого типу: " Чим Ви займаєтесь у вільний час? Просимо відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які співпадають з Вашою думкою: 1. відвідую рідних і знайомих;

2. зустрічаюся з друзями; 3. слухаю радіо; 4. читаю книгу; 5. займаюсь рукоділлям";

* запитання напівзакритого типу засноване на додаванні до списку відповідей фрази: "Вкажіть інші види занять". Запитання дає можливість не лише вказати варіанти відповідей, які наводяться в анкеті, але й висловити щось своє.

*запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей;

*шкальні запитання - відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій необхідно

відмітити той або інший показник;

*дихотомічні запитання: "Чи вірите Ви у гороскопи і астрологічні прогнози? Відповідь: "Так-Ні".

Після того, як дослідник визначився із змістом запитань, особливу увагу треба надати упорядкуванню анкети. Верстка анкети передбачає не лише компановку запитань і їх послідовність, про що вже йшла мова, а також і художньо-технічне оформлення анкети. Всі розділи анкети можна виділити відмінним від основного шрифтом. Добре використати різний шрифт при друкуванні запитань і відповідей, при можливості використати кольоровий друк. Можна використати малюнки для підвищення інтересу до анкети, зняття психологічної втоми респондента. Ілюстративно можуть бути оформлені і деякі запитання, що урізноманітнює техніку заповнення анкети.

Коли анкета складена, треба здійснити пробне (пілотажне) опитування, в ході якого перевіряється зміст анкети, формулювання і послідовність запитань та варіантів відповідей і т. д. Пробне опитування охоплює невелику кількість осіб (20-30 чоловік), відібраних за основними характеристиками, які визначаються темою, метою і завданнями дослідження. Після ретельного аналізу результатів пілотажу і виправлення помилок в анкеті можна переходити до масового опитування.

Отже, за допомогою методу анкетного опитування ми можемо зібрати основну масу соціологічної інформації, але щоб вона була більш достовірною, можна поєднувати його з іншими методами: анкетування і спостереження, анкетування і вільне інтерв'ю.

Соціометричний метод - це метод опитування, націлений на виявлення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи (наприклад, студенстської групи).

Найчастіше соціометричний тест застосовується до вивчення малих груп (до 10-25 чоловік), де він дає найбільший ефект, хоча з його допомогою іноді вивчають і структури відносин та зв'язків у великих групах. Соціометричие опитування можна проводити лише в колективах, які мають деякий досвід сумісної діяльності (три і більше місяців), на основі якої вже виникли певні сталі взаємовідносини між його членами. В іншому випадку досліджеішя зафіксує випадкову структуру.

Достатньо розповсюдженою формою соціологічні їх опитувань є інтерв'ю. Найбільш характерна його особливість як специфічного виду опитування полягає в тому, що інтерв'юер (той, хто опитує) і респондент (той, кого опитують) зводяться обличчям в обличчя, що інформація, яка цікавить дослідника, міститься у відповідях індивіда на задане йому в усній формі запитаннях.

Інтерв'ю - це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв'юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.

Види інтерв'ю:

*вільне інтерв'ю, коли, як правило, немає плану і завчасно сформульованих запитань. Його проводять не інтерв'юери, а соціологи, які самі визначають тему бесіди, формулюють запитання, їх послідовність, уточнюють тему і т. Таке інтерв'ю є незамінним методом на ранніх розвідувальних стадіях дослідження;

* глибинне інтерв'ю має за мету отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факта, явища, але й пояснює причини появи даних фактів, явищ;

* фокусоване спрямоване інтерв'ю - вивчення громадської думки відносно конкретної події, факту, ситуації;

* стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються в своїй одноманітності. Цей вид інтерв'ю -найбільш поширений, найчастіше його застосовують при переписі населення.

Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Остання запозичила його ще з часів перших соціологів із раніше сформованих галузей емпіричного знання і в кінцевому рахунку із природничих наук. Всоціологічно-природничому симбіозі спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються.

При цьому збирається і фіксується за допомогою технічних приладів (кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і пояснення проблемної ситуації, яка досліджується.

Розрізняють також відкрите спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи факт спостереження за ними відомий, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.

Можна також виділити спостереження: 1) нестандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні і 2) стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмету і процедури спостереження. Спостереження називається надійним якщо, будучи повтореним в тих же умовах з тим псе об'єктом, воно зможе дати один і той же результат незалежно від того, ким спостереження повторюється - первинним спостережувачем або будь-яким іншим.

Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального об'єкту внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.

Експертне опитування - це одержання інформації щодо стану і прогнозування зміни соціального явища процесу від компетенційних осіб-експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об'єкт дослідження. До групи експертів добираються найдосвітніші спеціалісти. Головний серед усіх критеріїв відбору експертів - компетентність. Для визначення її рівня використовують два методи: самооцінку експертів і колективну оцінку авторитетності кожного з кандидатів в експерти.

Метод експертної оцінки поширений у розвідувальних монографічних дослідженнях, процедура опитування експертів може бути очною і заочною. Одержану первинну соціологічну інформацію йому треба узагальнити, проаналізувати, науково пояснити, згрупувати одержані дані, скласти таблиці, графіки, діаграми і т. д. Тобто скласти підсумковий документ аналізу соціологічної інформації.

Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації - це вид звітності про хід і результати соціологічних досліджень, який (якщо дослідження було замовленим) передається замовнику дослідження.

В практичній діяльності соціологи використовують такі підсумкові документи соціологічного дослідження: інформацію, інформаційну записку, аналітичну записку, звіт про науково-дослідну роботу. В інформації зміст результатів дослідження подається без їх інтерпретації.

Інформаційна записка, як і інформація, містить ті ж підрозділи, а в підрозділах, подаються результати досліджень, підсумкові дані коментуються, тобто описуються, цифровий матеріал може групуватися і співставлятися. В заключенні даються висновки з позначенням тенденції, що виявилися.

Аналітична записка, як різновид підсумкового документа соціологічного дослідження, може завершити важливий етап дослідження або виступати основним підсумковим документом невеликої науково-дослідної роботи.

Головним підсумковим документом соціологічного дослідження є звіт про науково-дослідну роботу. Він включає ряд обов'язкових розділів: титульний лист, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень і символів, вступ, основна частина, заключення, список використаної літератури, додатки. Загальними вимогами до цього документу є: чіткість і логічність викладу, аргументованість основних положень, висновків, точність формулювань, конкретність викладу результатів роботи, обгрунтованість рекомендацій і пропозицій.

Семінарське заняття №1.

Тема: Соціологія як наука. Суспільство як соціальна система. Соціальна структура та стратифікація суспільства.

1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.

2. Закони, категорії і методи соціології.

3. Структура і рівні соціологічного знання.

4. Основні функції соціології.

5. Сутність суспільств.

6. Типологія суспільств.

7. Розвиток суспільств.

8. Сутність та основні елементи соціальної структури.

9. Поняття соціальної стратифікації.

10. Види соціальної стратифікації

.

Література.

Біля витоків соціологічної думки в Україні. Під ред. В. Танчера. К., 1995.

Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного

моніторингу в Україні. К., 1997.

Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах. Луцьк, 1996.

Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996.

Піча В. М. Соціологія вільного часу. Львів, 1994.

Піча В. М. Соціологія науки. Львів, 1995.

Піча В. М., Черниш Н. Й., Кондратик Л. Й. З історії української соціологічн

думки. Львів, 1995.

Піча В. М., Вовканич С. Й., Маковецькш В. М. Як підготувати, провести і

узагальнити результати соціологічних досліджень. Львів, 1996.

Рущенко І. П. Соціологія: Курс лекцій. Харків, 1996.

Соціологія. Курс лекцій Під ред.. Ф. Безродного. К., 1994.

Соціологія. Навч. посіб. Упорядник П. П. Марчук. - Тернопіль, 1998.

Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Львів, 1998.

Шаповал М. Ю. Загальна соціологія. К., 1996.

Якуба О. О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. Харків, 1996.

Хто є хто в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний

словник для студентів. Наук, ред В. М. Піча. Львів, 1999.

Семінарське заняття №2.

Тема: Соціальні відносини. Конфлікт як прояв соціальних відносин. Соціальні процеси. Особливості етнічних, релігійних процесів в України Економічна соціологія. Соціологія менеджменту та праці.

1. Поняття конфлікту, його природа і функції у суспільстві.

2. Становлення соціології конфлікту. Теорії конфлікту.

3. Виникнення конфліктів та управління ними.

4. Соціальні конфлікти в сучасній Україні.

5. Предмет дослідження етносоціології.

6. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.

7. Роль етносоціології в розбудові українського суспільства.

8. Особливості релігійних процесів в Україні.

9. Виникнення економічної соціології.

10. Соціологія економічної і соціальної сфер.

11. Напрями економічної соціології.

12. Предмет соціології праці та управління.

13. Соціологія праці та управління і менеджмент

Література.

Біля витоків соціологічної думки в Україні. Під ред. В. Танчера. К., 1995.

Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного

моніторингу в Україні. К., 1997.

Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах. Луцьк, 1996.

Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996.

Піча В. М. Соціологія вільного часу. Львів, 1994.

Піча В. М. Соціологія науки. Львів, 1995.

Піча В. М., Черниш Н. Й., Кондратик Л. Й. З історії української соціологічні

думки. Львів, 1995.

Піча В. М., Вовканич С. Й., Маковецькш В. М. Як підготувати, провести і

узагальнити результати соціологічних досліджень. Львів, 1996.

Рущенко І. П. Соціологія: Курс лекцій. Харків, 1996.

Соціологія. Курс лекцій Під ред.. Ф. Безродного. К., 1994.

Соціологія. Навч. посіб. Упорядник П. П. Марчук. - Тернопіль, 1998.

Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Львів, 1998.

Шаповал М. Ю. Загальна соціологія. К., 1996.

Якуба О. О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. Харків, 1996.

Хто є хто в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний

словник для студентів. Наук, ред В. М. Піча. Львів, 1999.

Семінарське заняття №3.

Тема: Політична соціологія. Соціологія права і громадської думки. Соціологія особистості та сімї. Гендерна соціологія.

1. Поняття соціології політики, її завдання та предмет.

2. Основні поняття соціології політики та їх зміст

3. Соціологія громадської думки як наука.

4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.

5. Поняття та соціологізація особистості.

6. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.

7. Соціальна структура та регулятори діяльності особистості.

8. Соціальні типи особистості.

9. Сім'я,як об`єкт соціологічного дослідження.

10. Сім'я,як малий соціальний інститут та соціальна група.

11. Основні функції сім"ї та тенденції її розвитку.

Література.

Біля витоків соціологічної думки в Україні. Під ред. В. Танчера. К., 1995.

Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного

моніторингу в Україні. К., 1997.

Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах. Луцьк, 1996.

Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996.

Піча В. М. Соціологія вільного часу. Львів, 1994.

Піча В. М. Соціологія науки. Львів, 1995.

Піча В. М., Черниш Н. Й., Кондратик Л. Й. З історії української соціологічної

думки. Львів, 1995.

Піча В. М., Вовканич С. Й., Маковецькш В. М. Як підготувати, провести і

узагальнити результати соціологічних досліджень. Львів, 1996.

Рущенко І. П. Соціологія: Курс лекцій. Харків, 1996.

Соціологія. Курс лекцій Під ред.. Ф. Безродного. К., 1994.

Соціологія. Навч. посіб. Упорядник П. П. Марчук. - Тернопіль, 1998.

Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Львів, 1998.

Шаповал М. Ю. Загальна соціологія. К., 1996.

Якуба О. О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. Харків, 1996.

Хто є хто в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний

словник для студентів. Наук, ред В. М. Піча. Львів, 1999.

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький державний комерційний технікум

Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів

з дисципліни "Соціологія "

для спеціальностей бухгалтерський облік,

товарознавство та комерційна діяльність,

виробництво харчової продукції.

Розглянуто і схвалено

На засіданні циклової комісії

Соціально - економічних дисциплін.

Протокол №1 від 27,08.08р.

Голова комісії І.І.Козак

Чернівці 2008 р.

Соціологія — це наука про суспільство, яка дає можливість ознайомити студентів з головними системними його елементами, розібратись в їх сутності і простежити взаємозвязок між: ними. Засвоюючи світовий досвід соціології студент має звертатись до проблем власного суспільства з позиції соціологічної науки, виробляти власне ставлення до суспільних явищ і процесів та спрямовувати зусилля на пошук шляхів удосконалення соціальних відносин. Курс соціології в системі підготовки молодих спеціалістів має сприяти громадянському становленню студентської молоді. Метою методичних вказівок для студентів з виконанням самостійної роботи з дисципліни "Соціологія " є допомагати студентам у самостійній роботі з вивчення навчального матеріалу, розвитку творчих здібностей, мислення та морально — вольових зусиль.

На самостійну роботу з даного предмету згідно програми передбачено 24 години.

Завдання для самостійної роботи розроблено відповідно до навчальної програми з дисципліни "Соціологія ". Самостійна робота передбачає вивчення окремих теоретичних питань шляхом роботи з підручником, довідковою та додатковою літературою, мережею "Інтернет " і т.д.

Тематичний план самостійної роботи

Тема дисципліни та її номер	№ самостійної роботи	Тема (питання) самостійної роботи	Кількість годин	Форма поточного контролю
1.Соціологія, як наука.	1	Світові школи і напрямки	2	Перевірка конспектів,
		соціології.		рефератів.
2.Суспільство, як соціальна	2
система. Структура та		Типи суспільств.	2	Перевірка
стратифікація суспільства.				конспекту,контрольні
				питання.
3.Соціальні відносини.	3	Соціальні конфлікти в сучасній	2	Перевірка конспектів,
Конфлікти.		Україні.		рефератів.
4.Соціальні процеси.	4	Особливості релігійних процесів в	2	Перевірка конспектів,
Особливості етнічних,		Україні.		рефератів.
релігійних процесів в Україні.
З.Економічна соціологія.	5	Соціологія праці та управліня.	2	Перевірка конспектів,
Соціологія менеджменту і праці.				усне опитування.
б.Політична соціологія.	6	Соціологія громадської думки.	2	Перевірка конспектів,
Соціологія права. Соціологія				рефератів.
громадської думки.
7.Соціологія особистості.	7	Соціальні типи особистості.	2	Перевірка конспектів,
				усне опитування.
8*Соціологія сім *ї. Гендерна	8	Основні функції сім'ї. Проблеми	2	усне опитування.
соціологія.		стабільності сім 'ї.
Я.Соціологія гуманітарної сфери.	9	Наука, та її вплив на суспільний	2	Перевірка конспектів,
		розвиток. Соціологія науки.		рефератів.
10.Методика організації	10	Методика збору соціологічної
конкретних соціологічних		інформації. Опитування.	2	Усне опитування,
досліджень.				реферати.
ІІ.Методика організації	11	Методика збору соціологічної	2	Усне опитування,
конкретних соціологічних		інформації. Аналіз документів.		реферати.
досліджень.
12.Методика організації	12	Методика збору соціологічної	2	Усне опитування,
конкретних соціологічних		інформації. Спостереження та		перевірка конспектів,
досліджень.		експеримент.		рефератів.
Разом годин			24

Тема самостійної		Помісячний термін виконання самостійної роботи	на II семестр.
роботи	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
1.Соціологія, як наука.	+
2. Суспільство, як соціальна система. Структура і стратифікація суспільства.	+
3.Соціальні відносини. Конфлікти.		+
4.Соціальні процеси. Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні.		+
5.Економічна соціологія. Соціологія менеджменту і праці.			+
б.Політична соціологія. Соціологія права і громадської думки.			+
7.Соціологія особистості. 8.Соціологія сім'ї. Тендерна соціологія.				+ +
9.Соціологія гуманітарної сфери.					+
10.Мето дика організації конкретних соціологічних досліджень.					+
11.Методика організації конкретних соціологічних досліджень.						+
12. Мето дика організації конкретних соціологічних досліджень.						+

Графік виконання самостійної роботи

Дата добавления: 2015-05-23