Інформаційна база стратегічного аналізу

СА зовнішнього середовища – це комплексне дослідження зовнішнього середовища, організації, з метою оцінки можливостей та загроз і розробки оптимальної економічної стратегії. СА внутрішнього середовища - це процес комплексного дослідження внутрішніх ресурсів та резервів під-ва з метою системної оцінки його реальних і потенційних можливостей виявлення внутрішньої стратегії можливостей і проблем.

Результатом стратегічного аналізу виступає системна модель об’єкта тобто підприємства та його оточення. Системна модель складається за допомогою дослідження як зовнішніх так і внутрішніх середовища підприємства.

Об’єктами СА є окремі стратегічні господарські підрозділи, стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти.

Інформаційна база стратегічного аналізу — це постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Джерелом такої інформації є середовище. За ступенем зв’яз­ків елементів середовища зі стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

- макрооточення;

- безпосереднє оточення;

- внутрішнє середовище.

Стратегічний аналіз макросередовища включає вивчення впли­ву економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства. Ці елементи макрооточення не мають прямого зв’язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Безпосереднє оточення аналізується за такими основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти, ринок робочої сили та інші. Воно охоплює тих учасників ринку, з якими підприємство має прямі стосунки або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутріш­нє середовище включає такі елементи підприємства: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру.

Макрооточення і безпосереднє оточення разом складають зовнішнє середовище.

Таким чином, об’єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох частинах середовища: макрооточенні, безпосередньому ото­ченні і всередині підприємства. Вони мають різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Ефективність стратегічного аналізу залежить від кількості і якості елементів, які складають його інформаційну базу. Це означає, що фахівці-аналітики до початку аналізу стратегії підприємства повинні визначити межі аналізу середовища.

На визначення цих обмежень для цілей стратегічного аналізу впливають такі основні чинники:

- кількість і характер найважливіших елементів середовища;

- обмеження аналізу середовища рамками часу.

У короткостроковому періоді підприємство в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, які в основному впливають на його поточне функціонування. У довгостроковому періоді у підприємства з’являються можливості досліджувати загальний характер зовнішнього середовища.

5 Коли визначені найбільш значущі фактори середовища підприємства, необхідно одержати щодо них усю можливу інформацію.

Формування інформаційної бази стратегічного аналізу починається зі збирання інформації щодо критичних елементів середо­вища такими способами:

-сканування середовища, тобто пошук вже сформованої інформації, яка існує у ретроспективі;

-моніторинг середовища, тобто відстеження поточної і нової інформації;

-прогнозування — спроба представити інформацію про майбутній стан середовища.

Для аналізу інформації на підприємстві створюється спеціальна система оцінки зовнішнього середовища, яка передбачає проведення спеціальних спостережень, пов’язаних з особливими подіями, і регулярних спостережень за станом важливих для під­приємства зовнішніх чинників. Проведення спостережень може здійснюватися у різний спосіб. Найбільш розповсюдженими серед них є:

-аналіз матеріалів, опублікованих у періодичний пресі, книжках, інших інформаційних виданнях;

-участь у професійних конференціях;

-вивчення думок співробітників підприємства;

-проведення нарад з проблемних питань на підприємстві;

-аналіз досвіду діяльності підприємства.

Вивчення компонентів макрооточення не повинно закінчуватися тільки констатацією того, у якому стані вони знаходилися раніше або знаходяться нині. Потрібно виявити тенденції, характерні для зміни стану окремих важливих факторів і спробувати передбачити тренди розвитку цих факторів, щоб визначити, що загрожує підприємству і які можливості можуть відкритися перед ним у майбутньому.

Система стратегічного аналізу дає необхідний ефект, якщо вона підтримується керівництвом підприємства і забезпечує його інформацією, тісно пов’язаною із системою планування на підприємстві.

Усі ключові стратегічні показники діяльності підприємства разом з показниками, які характеризують виробничий процес, мають кількісно оцінюватися і відображатися у звітах підприємства та його підрозділів. При складанні звітів, що дозволяють контролювати стратегічний процес, слід дотримуватися таких загальноприйнятих правил:

-інформація і система звітності повинні містити дані не більше, ніж це необхідно для з’ясування надійної картини теперішнього часу. Серед зібраних даних виділяють стратегічно важливі змінні і чинники, які мають істотне значення для розвитку підприємства;

-інформація повинна бути необхідною і достатньою для прий­няття своєчасних управлінських рішень;

-статистичні звіти повинні відображати відхилення від планових показників, щоб привернути увагу менеджерів і керівництва до з’ясування причин відхилень від поставлених завдань розвитку підприємства;

-звіти і статистичні дані мають бути своєчасними і надавати можливість оперативно корегувати діяльність підприємства.

Звітна та інша інформація дає виконавцям стратегії можливість оцінити показники і забезпечити умови для впровадження нових розробок та дій, які сприятимуть поліпшенню виконання або конкретизації стратегії.

Дата добавления: 2015-05-23