Прогнозування в діяльності підприємства: поняття, роль, види і методи

У практичній діяльності розрізняють прогноз і прогнозування. Прогноз — оцінка майбутньої діяльності, а прогнозування — це вид передбачення, оскільки ті, хто цим займається, отримують інформацію про майбутнє.

Роль прогнозування зростає в умовах ринкової економіки. Це зумовлено двома важливими обставинами. По-перше, ринкова економіка, ринкове гос­подарювання характеризуються постійними коливаннями кон’юнк­тури, що безпосередньо позначається на доходах кожного продавця і споживача товарів або послуг. По-друге, при ринковому господарюванні стратегічне прогнозування є основою для обґрунтування проектів довготермінових програм і планів

Прогнозування — це найважливіша процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів. Суть стратегічного прогнозування полягає в розробці довготермінових та середньотермінових прогнозів щодо економіки підприємства в цілому та його структурних підрозділів.

Стратегічне прогнозування виступає як важлива зв’язуюча ланка між теорією та практикою регулювання діяльності підприємства. Воно виконує дві головні функції. Перша з них — передбачення (опису), друга, безпосередньо пов’язана з першою — розпо­ряджувальна, що сприяє оформленню прогнозу в план діяльності.

За масштабом прогнозування прогнози розподіляються на:

-макроекономічні та структурні;

-розвитку окремих комплексів економіки;

-галузеві та регіональні;

-діяльності господарюючих об’єктів, їх асоціацій, а також окремих виробництв і продуктів.

За терміном і характером розв’язуваних проблем виділяють такі прогнози:

-стратегічні;

-довгострокові;

-середньострокові;

-короткострокові;

-оперативні.

Стратегічні прогнози мають на меті передбачення найважливіших характеристик (параметрів) формування керованих об’єк­тів у середньостроковій та довгостроковій перспективах; оперативні — призначені для виявлення можливостей для вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності.

За функціональною ознакою прогнози поділяють на:

пошукові;

нормативні.

Прогнозуванням на підприємстві займаються працівники, які пройшли спеціальну підготовку. Для прогнозування створюються робочі групи, які в своїй роботі використовують різні методи.

Загальні методи прогнозування можна розподілити на такі групи:

-методи експертних оцінок;

-методи екстраполяції трендів;

-методи регресивного аналізу;

-методи економіко-математичного моделювання.

Методи екстраполяції трендів і методи регресивного аналізу об’єднуються поняттям «Методи аналізу рядів з урахуванням часу».

Методи регресивного аналізу і методи економіко-матема­тичного моделювання разом складають поняття «Методи аналізу причинно-наслідкових зв’язків».

Складні методи прогнозування використовуються в стратегічних оцінках у тому випадку, коли комбінація методів дає змогу отримати найкращі результати.

Метод експертних оцінок передбачає врахування суб’єктив­них думок експертів про майбутній стан підприємства. Для експертних оцінок характерним є передбачення майбутнього на основі раціональних аргументів та інтуїції. Методи експертних оцінок, як правило, мають якісний характер.

Суть методу Дельфі, розробленого відомим експертом Аладьом Хельмером, математиком за освітою, полягає в організації проведення анкетних опитувань фахівців з обраної галузі знань.

Метод екстраполяції трендів базується на статистичних спостереженнях за динамікою певного показника, визначенні тенден­ції його розвитку і продовженні її у майбутньому періоді, тобто за допомогою методу екстраполяції трендів закономірності минулого розвитку об’єкта переносяться в майбутнє.

Інформаційний метод передбачає використання оцінок ділової активності підприємства в минулому. Цей метод у сучасних умовах є найпоширенішим і найнадійнішим методом прогнозування. Його переваги — високий рівень об’єктивності та строге кількісне визначення. Але цей метод має недоліки, пов’язані зі складністю врахування змін майбутньої ринкової ситуації.

Уміння аналізувати отримані дані залишається необхідною складовою частиною кожного методу прогнозування.

1.Стратегія діяльності під-ва її зміст та види.

Під стратегією під-ва розуміють узагальнену модель дій, які необхідно для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів під-ва. Це набір правил необхідних для прийняття рішень, які під-во використовувало в своїй діяльності.

Узагальнюючи результат багатьох досліджень під стратегією під-ва слід розуміти процес формування перспективних орієнтирів діяльності під-ва шляхом визначення якісно нових цілей на основі оцінювання його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища.

Розрізняють такі типи стратегій розвитку під-в:

1.Залежно від масштабу розробки:

-загальну;

- допоміжні стратегії

2.Залежно від термінів реалізації стратегій

-корткострокові (до1р)

- середньострокові (1-5р)

- довгострокові (більше5р)

3. За ієрархією в системі управління

- корпоративну

- ділова

- функціональна

- операційна

4. за функціональними критеріями

- стратегія НДДКР

- маркетингова

- виробнича

- фінансова

5. За стадіями життєвого циклу бізнесу

- зростання

- стратегія утримання

- стратегія скорочення

6. За позицією під-ва на ринку

- лідера

- стратегія претендента на лідерство

- стратегія послідовника

- стратегія новачка

7. За способом досягнення конкурентних переваг

- стратегія мінімальних витрат

- стратегія диференціації

- стратегія зосередження

Процес розробки стратегій здійснюється поетапно:

1 етап - усвідомлення місії під-ва

2. вивчення стану зовнішнього середовища та ступеня його впливу на діяльність під-ва.

3. оцінка сильних та слабких сторін під-ва його конкурентоспроможність

4. розробка стратегічних альтернатив розвитку під-ва та їх оцінка.

5. впровадження заходів, що спрямовані на реалізацію обраного варіанту стратегічних альтернатив.

6. формування системи стратегічних цілей розвитку під-ва

7. моніторинг ходу реалізації стратегій.

11. Застосування PEST- аналізу для аналізу середовища підприємства.

Для аналізу зовнішнього макросередовища під-ва використовують підхід який має назву PEST- аналіз тобто аналізу підлягають групи основних факторів: політичних, економічних, соціальних, технологічних.

Матриця PEST- аналізу.

Дата добавления: 2015-05-23