Туристичні ресурси історичної Волині 2 страница

Музей космонавтики ім. С. Корольова складається з двох відділів: меморіального будинку-музею С. Корольова та експозиції «Космос». Меморіальний музей відкрито в 1970 р. в будинку, де народився видатний конструктор космічних кораблів. Основу експозиції складають особисті речі вчено­го і членів його сім'ї, рідкісні книги і документи, фотографії.

В експозиції «Космос», відкритій у 1991 р., представ­лені зразки космічної техніки і обладнання.

В смт Баранівка функціонує музей порцелянового посу­ду. В цій місцевості в 1802 р. на лівому березі р. Случ було відкрито родовище каоліну. Француз М. Мезер, придбавши у поміщиці Гагаріної ділянку землі, заснував фарфоровий завод. У 1815 р. власник підприємства здобув від російсько­го уряду право ставити на своїх на виробах клеймо з дер­жавним гербом, а також одержав грошову допомогу для роз­витку виробництва.

Поселення на території області існували ще в епоху пізнього палеоліту. Серед зареєстрованих археологічних пам'яток - городище другої половини І тис. до н. е. в Жи­томирі, давньоруське місто Болохів (1150 р.) залишки зам­ку Любарта в Любарі.

Житомир є одним із давніх міст, заснова­ним близько 884 р. Перша документальна згадка про місто відноситься до 1305 р.

Майже з усіх сторін Житомир оточений лісовими масивами. Його територію пересіка­ють річки Тетерів, Кам'янка Лісова, Кам'янка Польова, Крошенка, Путятинка. В місті багато парків і скверів. На берегах Тетерівського водоймища облаштований гідропарк. У приміській лісопарковій зоні функціонують санаторні установи.

Старовинна частина Житомира — «городище» — лежить на трьох високих скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою: Охрімовій, Замковій і Петровській горах. На місці давнього городища (VIII—IX ст.) у другій половині XIV ст. зведено замок, навколо якого виросло місто.

В 1444 р. Житомиру було надано Магдебурзьке право.

З 1668 р. Житомир — центр Київського воєводства. Після приєднання Волині до Росії він став адміністратив­ним центром Волинської губернії.

Наприкінці XIX ст. в місті з'явились комунальні зруч­ності. З 1897 р. тут введено в дію водопровід. Функціону­вав громадський транспорт. Так, у 1899 р. Житомир третім серед російських міст одержав трамвайну лінію, що з'єдну­вала центр із залізничним вокзалом.

Житомир був театральним містом. Не маючи власної стаціонарної театральної трупи, він уже на початку XIX ст. володів приміщенням театру.

З 1843 р. у Житомирі діяв один з чотирьох в Україні інститутів шляхетних дівчат.

Житомир — батьківщина відомого письменника В. Короленка, поета О. Ольжича-Кандиби, конструктора перших космічних кораблів С. Корольова. Тут також народився ко­мандуючий збройними силами Паризької комуни Я. Домбровський.

Протягом 1802-1809 рр. у місті неодноразово бував російський полководець М. Кутузов. У 1811-1812 рр. тут жив відомий полководець П. Багратіон.

З містом пов'язані імена відомих письменників М. Ко­цюбинського, О. Купріна, Г. Мачтета, які на початку XX ст. працювали в газеті «Волинь».

У Житомирі збереглись архітектурні споруди різних історичних періодів: церква Пресвятої Богородиці, кафед­ральний костьол Св. Софії (XVIII ст.), будинок магістрату (XVIII ст.), семінарський костьол (1838 р.), Михайлівський собор, комплекс поштової станції (XIX ст.), Преображенський собор (XIX ст.). Найдавнішою з міських споруд є бу­динок колишньої колегії єзуїтського монастиря (1724 р.).

Одним із найдавніших міст Східної Євро­пи є Овруч, який у 997 р. вперше згадується під назвою Вручій. У давнину місто було мо­гутньою фортецею. Після знищення київською княгинею Ольгою в 945 р. Іскоростеня саме Вручій став політико-економічним центром древлянської землі.

В місті збереглася церква Св. Василія (1190 р.), спору­дження якої пов'язують з ім'ям Петра Мілонєга. В 1908-1912 рр. вона була відреставрована О. Щусєвим.

Серед архітектурних пам'яток Бердичева — ансамбль монастиря кармелітів (XVI—XVIII ст.) і костьол Св. Варвари (1826 р.). Перша докумен­тальна згадка про місто відноситься до XVI ст. У 1593 р. тут було споруджено замок. Заснова­ний у 1627 р. монастир босих кармелітів одер­жав його в дар від власника цих земель, київського воєво­ди Я. Тишкевича. В 1634 р. на території монастиря збудовано підземний Маріїнський костьол. У 1740-х рр. розпочато спорудження над печерним храмом кам'яного ко­стьолу у стилі бароко. Монастир став одним із центрів па­ломництва завдяки чудотворній іконі Божої Матері. Палом­ництво сприяло розвитку міста. В 1756 р. князем Радзівілом одержано право на проведення в місті десяти щорічних ярмарків європейського значення.

Архівні документи підтверджують факт перебування в місті у 1820-х рр. Фредерика Шопена, який жив у замку Антона Радзівіла.

З Бердичевом пов'язане ім'я Оноре де Бальзака, який у 1850 р. вінчався в костьолі Св. Варвари з Евеліною Ганською. З ім'ям видатного французького письменника пов'яза­не також с. Верхівня, що було володінням графині Ганської. В її маєток він приїздив двічі — в 1847 і 1850 рр. У Верхівні збереглись палац (XVIII—XIX ст.) і костьол (1810 р.).

Поміщицькі особняки XIX ст. збереглись також у селах Андрушівка, Нова Чортория і Турчинівка.

Неподалік від міста Малин знайдені залишки давнього городища. Деякі історики схильні думати, що саме тут було місто древлянського князя Мала.

В Малині бував видатний етнограф, антрополог, мандрівник М.М. Миклухо-Маклай. У 1874 р. його мати придбала маєток у Малині, де в 1876 р. гостював учений. Протягом двох місяців він вивчав побут, звичаї, традиції місцевого населення, цікавився історією цих країв. Об'єктом його наукового інтересу стала також давня росли­на «азалія понтійська», що збереглася з дольодовикового періоду лише на Поліссі, в околицях Малина. Свій другий приїзд до Малина вчений здійснив у 1888 році.

В с. Тригір'я зберігся Троїцький монастир (XV ст.), комплекс якого включає Преображенську церкву (1873 р.) і келії ченців (1782 р.).

210 пам'яток архітектури Житомирщини внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Із Житомирщиною пов'язані імена багатьох видатних громадських і культурних діячів. У с. Брусилів народився І. Огієнко. У с. Романівка пройшли дитячі та юнацькі роки М. Рильського. С. Туровець — батьківщина Г. Пустовойтової, що брала участь у польському повстанні 1863 р., боро­лася в рядах гарібальдійців, була ад'ютантом командуючого збройними силами Паризької комуни. В с. Терехове наро­дився англійський письменник Дж. Конрад (1857—1924), поляк за походженням (його справжнє ім'я — Юзеф Теодор Конрад Коженьовський).

3.2.3. Рівненська об­ласть розташована на північно­му заході України, на Поліссі і в лісостеповій зоні, її площа -20,1 тис. кв. км, що становить 3,3% території країни.

Область включає 227 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 2 парки - Гощанський і Рівненський, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва.

Сприятливі кліматичні умови, значні лісові масиви, чи­сельні річки (171), озера (понад 500), лікувальні грязі і мінеральні води (радонові і хлоридно-натрієві) є складови­ми рекреаційних ресурсів області. В Сарненському районі функціонує курорт Горинь. В області функціонує 19 го­телів, в тому числі «Мир», «Турист».

В області діє 7 державних музеїв (березнівський, дубнівський, млинівський, рівненський і сарненський крає­знавчі, корецький історичний, літературно-меморіальний музей М. Островського у с. Вілія, на батьківщині письмен­ника). На Рівненщині налічується близько 3 тис історико-культурних, пам'яток. 338 нерухомих пам'яток області вне­сено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Державні історико-культурні заповідники створені в Дубні і Острозі. З 1991 р. функціонує меморіал, що включає заповідник «Поле Берестецької битви» в с. Пляшева і музей-заповідник «Козацькі могили», куди перенесена з с. Острів дерев'яна Михайлівська церква. Ця остання знаменита тим, що в ній митрополит Іосаф відправив молебень на честь пе­ремоги і підперезав Б.Хмельницького мечем, освяченим на гробі господньому в Єрусалимі. До комплексу входить та­кож Георгіївська церква — храм-мавзолей (1914), у якому поховані останки загиблих під час битви козаків. Церква з'єднана з храмом сімсотметровим тунелем. Автор проекту храму-мавзолею - відомий архітектор О.В. Щусєв.

В області кілька міст, які мають давню історію — Дуб­но (1100), Острог (1100), Корець (1150).

Дубно з 1498 р. володіло Магдебурзьким правом і дозволом на проведення щотижневих базарів і щорічного ярмарку.

Місто пов'язане з подіями визвольної війни: в 1660 р. армія польського коронного гетьмана, розквартирована в Дубно, була взята в облогу російсько-українським військом під командуван­ням В. Шереметьєва.

Дія повісті М.В. Гоголя «Тарас Бульба» відбувається саме в Дубно. В період її створення письменник неоднора­зово бував у цих місцях. Пізніше місто відвідав М.В. Лисенко з метою збирання матеріалу для опери «Тарас Бульба». Перебування в м. Дубно І. Мазепи в 1704-1705 рр. пов'язане з подіями Північної війни. За взяття міста він був удостоєний титула князя Римської імперії (у зв'язку з пре­тензією Москви на роль «третього Риму»). Мазепа провів зиму у Дубно, часто навідуючись до Анни Дольської в Біло-криницю. Княгиня була рідною тіткою польського короля Станіслава Лещинського, якого підтримував шведський ко­роль Карл. Можливо, саме це поклало початок зближенню Мазепи із шведським королем.

У 1772 р., після включення Львова до складу Австрії, в Дубно був перенесений великий контрактовий ярмарок. Він супроводжувався пишними балами, театральними вистава­ми, концертами, які влаштовували князі Любомирські. З 1797 р. ярмарок почав проводитись в Новоград-Волинсько­му, а пізніше він став функціонувати в Києві.

У зв'язку з подіями Першої світової війни в Дубно по­бували всесвітньо відомий льотчик П.М. Нестеров і пись­менник О. Толстой, що був військовим кореспондентом.

Комплекс архітектурних споруд Дубно є основою історико-культурного заповідника, до якого входять: замок ХУІ-ХУП ст., перебудований у XVIII ст., що стоїть на місці давньоруського городища; Луцькі ворота (залишки укріплень XV—XVI ст.); Спасо-Преображенська (XVII ст.) і Георгіївська дерев'яна (1709 р.) церкви; бернардинський монастир (XVII ст.), від якого збереглись костьол (1620 р.) і корпус келій; монастир кармеліток (1630-1686 рр.); палац (кінець XVIII ст.).

Серед архітектурних пам'яток міста - Хрестовоздвиженський і Преображенський, або Спаський, чоловічі обо­ронні монастири. До оборонних споруд належать також двір князя Заславського (1631 р.) і синагога (XVI ст.).

Новою дубнівською фортецею називають форт Тараканів (за назвою села), споруджений напередодні Першої світової війни. Фортеця, розташована над р. Іквою, має чисельні тунелі, переходи, сховища, казарми, конюшні. До комплексу входить також церква.

Перша літописна згадка про місто Острог з'явилася до 1100 р. Хоча деякі вчені відносять його виникнення до XI чи навіть IX ст.

Наступна згадка про Острог, що з'яв­ляється в 1341 р., пов'язана з князями Ост­розькими. Є кілька версій щодо походження княжого роду. Так, М. Костомаров виводив його від сина Данила Галицького Романа, претендента на австрійський престол. Інша ймовірна родова гілка — князі Туровські чи Пінські. Історично перша документальна згадка, що сто­сується цього роду, пов'язана з ім'ям Данила Острозького. Відомо, що його син Федір, луцький староста, в 1410 р. брав участь у Грюнвальдській битві на чолі бойового загону. В 1438 (1441) р. він прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі, де одержав ім'я Феодосія. Прилучений до лику святих.

У 1570-і роки в Острозі діяла греко-слов'янська ака­демія, першим ректором якої був Герасим Смотрицький. Серед ЇЇ вихованців — Мелетій Смотрицький і П. Конашевич- Сагайдачний.

У 1577 р. Іван Федоров на кошти князя К. Острозько­го заснував друкарню, четверту після московської, заблудовської і львівської. В ній у 1581 р. було видано «Острозь­ку біблію» з передмовами Г. Смотрицького і К. Острозького і післямовою І. Федорова, а також виданий «Буквар», один примірник якого зберігається в Королівській бібліотеці в Копенгагені, а другий — у крайовій бібліотеці міста Готи в Німеччині. Після від'їзду І. Федорова до Львова друкарсь­ка справа в Острозі перейшла до рук Дем'яна Наливайка. В 1603 р. в Острозі працювали вже три друкарі: Іван, Тишко і Федір. Ними видано більше 20 книг. У місті також діяла мануфактура, що виробляла папір (1580-1630-і рр.).

Історико-культурний заповідник у Острозі включає те­риторію Замкової гори з відреставрованими залишками княжого замку. До ансамблю входять житлово-оборонна башта — так звана «Вежа мурована» (XV ст.), Нова (або Кругла) башта (XVI ст.), Богоявленська церква (XV ст.) і надбрамна дзвіниця.

У трьох міських музеях — історії книги і друкарства, краєзнавчому, художньому — зібрано 48 тис. експонатів.

Неподалік від Острога — мальовниче старовинне село Дермань, «королева волинських сіл». Перша документаль­на згадка про нього відноситься до 1497 р. і пов'язане із спо­рудженням там К. Острозьким кам'яного замку. В 1499 р. вперше згадується дерманський Свято-Троїцький монастир, де в 1575-1576 рр. І. Федоров був управителем маєтками. В 1627-1633 рр. тут служив у сані архімандрита Мелетій Смо­трицький. Дермань була значним культурним центром: у місцевому монастирі діяли друкарня і духовна школа. З мо­настирських споруд збереглися Троїцька церква, надвірна вежа-дзвіниця, корпус келій, а також залишки оборонного муру.

Старовинне місто Корець уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1150 р. як Корчеськ. З 1380 р. містом володів князь Ф. Острозький, який у 1386 р. спорудив ве­ликий замок, що неодноразово перебудовувався протягом XV—XVIII ст. Руїни замку — найважливіша історико-архітектурна пам'ятка міста. Збереглися залишки зовнішніх цегляних стін і кам'яний арочний міст, що з'єднував замок з містом. За мостом височіє трьох'ярусна надвратна башта із в'їзною брамою.

У 1571 р. заснований (за іншим припущенням — віднов­лений більш давній, споруджений ще у XII ст.) жіночий мо­настир Воскресіння Господня. В 1620 р. тут засновується ще один, Троїцький, жіночий монастир, споруди якого частково збереглися. На території монастиря похована Анна Оленіна, якій О. Пушкін присвятив цикл віршів. Вона провела ос­танні роки свого життя у Корці разом з дітьми та онуками. На лівому березі р. Корчик підносяться костьол Св. Антонія (1533 р.; перебудовувався в 1706, 1916 рр.), де збереглися розписи XVIII ст., і Миколаївська церква (1834 р.).

До найдавніших міст відноситься також Рівне, яке вперше згадується в 1282 р. у зв'яз­ку з битвою між краківським князем Лешком Чорним і литовським князем Вітенєм.

У місті збереглися два храми: Успенська дерев'яна церква (1756 р.) і Воскресенський собор (1895 р.).

У 1839 р. в Рівному була відкрита гімназія, де викладав історію М. Костомаров (1844-1845 рр.) і навчався В. Короленко (1866-1871 рр.). Нині в цій будівлі міститься крає­знавчий музей.

Під час Великої Вітчизняної війни Рівне було центром Рейхскомісаріату України.

Давню історію має селище Гоща. Наприкінці XIV ст. тут був споруджений замок.

З кінця XVI до середини XVII ст., за Романа Гойського, Гоща була одним з центрів протестантства. Сестра пра­вителя, Раїна Соломирецька, була прихильницею право­слав'я і сприяла заснуванню в 1638 р. православного монастиря і монастирської школи, ректором якої був Інокентій Гізель (пізніше — ректор Києво-Могилянської ака­демії), а опікуном — Петро Могила. З монастирських спо­руд збереглася Михайлівська церква (1639 р.). У 1994 р. тут було відновлено функціонування жіночого монастиря.

В Гощі зберігся також англійський парк, закладений на початку XVIII ст.

Значні архітектурні пам'ятки збереглися в селищах Клевань (Благовіщенський костьол (1630 р.), синагога (XVII ст.), церква Різдва (1777 р.), залишки замку (XV— XVIII ст.) і Млинків (залишки поселення III—II тис. до н.е.; палац (1780 р.), у селі Межиріч (поселення і могильник кінця III — початку II тис. до н.е., давньоруське городище X—XIII ст., замок-фортеця, костьол Св. Антонія (1725 р.), палац (1789 р.).

Залишки фортифікаційних споруд XIV—XVII ст. збе­реглись у селах Губків, Новомалин, Тайкури.

Село Пересопниця відоме тим, що тут було створено Пересопницьке євангеліє — визначна історико-культурна пам'ятка. В 1556-1561 рр. М. Василевичем і архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм євангеліє було пере­кладене мовою, близькою до народної. Рукопис, прикраше­ний орнаментикою, художніми заставками, мініатюрами, зберігається в інституті рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського НАН України. Саме на ньому присягав на вірність народові перший президент незалежної України Л. Кравчук.

Пересопниця, що стоїть на правому березі р. Стубла, вперше згадується в історичних документах 1149 р. У XII— XIII ст. це — резиденція удільних князів. Від тих часів збе­реглося городище.

Архітектурні пам'ятки наявні в селищах історичної Волині Вишнівці (палац); Кременці (архітектурний ком­плекс Кременецького колегіуму, Богоявленський монастир, францісканський монастир (1760 р.), залишки замку (IX— XVI ст.); Почаєві (ансамбль Свято-Успенської Лаври), що нині включені до складу Тернопільської області.

До історичної Волині належить старовинний Ізяслав, де збереглися руїни замку (1539 р.), монастир бернардинців (початок XVII ст.), костьол Св. Іоанна Хрестителя (1599; перебудований у XVIII ст.), костьол Св. Іосифа (1760 р.), руїни палацу (XVIII ст.), а також Старокостянтинів із ста­ровинним замком (1516 р.), костьолом Іоанна Хрестителя (1754 р.), руїнами костьолу (1612 р.). Адміністративне ці міста належать до Хмельницької області.

Контрольні питання

Які території охоплює історична Волинь? Де розташований Шацький природний національний парк?

Де знаходиться найбільше озеро в Україні? В якому районі Волині розташований Святогірський монастир?

Хто з синів Данила Галицького був великим литовсь­ким князем?

Який син Данила Галицького відомий як претендент на австрійський престол?

Де похований Данило Галицький? Яка історична подія сталася в Луцьку в 1429 р.?

Хто з волинських князів був обраний у 1669 р. польсь­ким королем?

До якого волинського міста М.В. Гоголь відносив події, зображені ним у повісті «Тарас Бульба»?

Яка роль належить місту Острог у розвитку культури в Україні?

Де народився англійський письменник Дж. Конрад?

Які населені пункти на Волині пов'язані з ім'ям О. Бальзака?

Де розташований музей-садиба композитора І. Стравін-ського?

В якій місцевості розташований музей-заповідник «Ко­зацькі могили»?

Де знаходиться «Білий будиночок» - літературно-ме­моріальний музей Л. Українки?

В яких населених пунктах Рівненської області зберег­лися середньовічні замки?

Де знаходиться музей космонавтики ім. С. Корольова?

Теми рефератів

Історико-архітектурна спадщина Волині як основа роз­витку пізнавального туризму.

Природно-рекреаційний потенціал розвитку туризму на Волині.

Оноре де Бальзак і Волинь.

Дата добавления: 2015-05-23