КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мета і завдання курсу. Філософія мистецтва – це величезна царина знання, яка містить безліч шкіл, течій, напрямків
Філософія мистецтва – це величезна царина знання, яка містить безліч шкіл, течій, напрямків. Протягом двох з половиною тисячоліть – від античності до сьогодення – вона генерувала ідеї та концепції, осмислюючи природу мистецтва і художній досвід. Мета даного курсу – ознайомлення студентів з провідними теоріями філософії мистецтваХІХ–ХХ ст. Основні завдання курсу: 1) розкрити принцип розвитку естетичної рефлексії доби; 2) висвітлити зміст головних концепцій філософії мистецтва; 3) опрацювати твори, програми та маніфести дослідників. Логіка курсу. Навчальна дисципліна складається з трьох модулів, які містять 15 тем. Курс є доступно викладеним. Автор дотримується єдності лекційного матеріалу та дає рівномірне висвітлення всіх тем. Автор також звертає увагу на нерозв’язні проблеми і дискусійні питання. Залучаючи новітню літературу, автор прагне відкрити перед студентами реальну панораму сучасного стану науки. Базові теми курсу побудовано таким чином, щоб у процесі навчання студенти, по-перше, виявили глибоке знання джерел, по-друге, вільно орієнтувались у науково-критичній літературі, по-третє, розвивали навички творчого мислення, здатність до самостійних теоретичних узагальнень. Відповідно, плансемінарськихзанять передбачає не тільки ознайомлення студентів з основним змістом курсу, але й уміння вести дискусію за матеріалами дослідницької літератури. За кожною темою курсу студент має обрати для себе джерело (або наукову статтю) з тим, щоб доповісти про опрацьований твір на семінарі. Форма відкритого семінару, круглого столу чи дискусії дозволяє слухачам провести власне наукове дослідження й оприлюднити його результати. Ознайомлення кожним студентом інших слухачів з результатом своєї праці також дає можливість всебічно охопити всі аспекти теми. Широкий список літератури, куди ввійшли передові здобутки наукової думки, покликаний сформувати у слухачів максимально повне уявлення про дисципліну, зорієнтувати у пошуку матеріалів до рефератів, есе, самостійних досліджень. Студенти, які прослухали курс, повинні знати: · специфіку філософії мистецтва як наукової дисципліни; · тематику та проблематику філософії мистецтва; · термінологію філософії мистецтва; · методологію дослідження мистецтва; · основні теорії та концепції філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. Студенти, які прослухали курс, повинні вміти: · аналізувати та коментувати тексти з філософії мистецтва; · володіти категоріальним апаратом філософії мистецтва; · ставити і вирішувати проблеми філософії мистецтва; · оперувати методологією дослідження мистецтва; · орієнтуватися в теоріях і концепціях філософії мистецтва; · застосовувати одержані знання на практиці.
ФОРМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Введення кредитно-модульної системи оцінки знань студентів сприяє більш глибокому засвоєнню навчального плану. Основна увага приділяється самостійній роботі студентів – опрацюванню першоджерел і дослідницької літератури, виконанню індивідуальних завдань, написанню рефератів або есе, участі в олімпіадах. Кредитно-модульна система передбачає поєднання трьох методів оцінки знань студентів: модульні завдання, тести, контрольна робота. Отримані при вимірюванні різними методами бали складають комплексну оцінку. У процесі визначення такої оцінки можливі недоліки одного методу нівелюються позитивними якостями іншого, тому загальна оцінка наближатиметься до об’єктив-ного критерію. Даний формат оцінки фахової компетентності є більш гнучким і досконалим, ніж традиційний. Він має такі переваги: · скорочення непродуктивного навчального часу; · психологічне розвантаження студентів наприкінці семестру; · систематичний характер засвоєння матеріалу; · своєчасний контроль і коректування отриманих знань; · врахування індивідуальних здібностей студентів; · підвищення їх мобільності, мотивації та відповідальності; · інтенсифікація навчального процесу.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Примітки: * За участь у кожному семінарі нараховується 1 бал. Відповідно за весь курс студент може отримати 15 балів. ** Тестова робота містить 15 питань. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал. Отже, максимальна кількість балів за один модуль складає – 15; за весь курс – 45. *** Якщо студент з поважних причин (хвороба) не відвідує заняття, він має можливість добрати необхідні бали до атестації. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |