ТЕМА 2. «ХУДОЖНІЙ ВОЛЮНТАРИЗМ» Ф. НІЦШЕ

Зміст лекційної частини

«Філософія життя» Фрідріха Ніцше (1844–1900) як фундамент нової культурної парадигми. Місце мистецтва в творчості Ф. Ніцше. Естетичний вимір філософських творів Ф. Ніцше. «Людське, надто людське» (1874–1878). «Ранкова зоря» (1881). «Весела наука» (1882). «Так казав Заратустра» (1883). «Зла мудрість. Афоризми» (1882–1885). «Воля до влади» (1888). Своєрідність ніцшеанського мислення. Стиль Ф. Ніцше як «філософська поезія».

Ф. Ніцше як дослідник античної культури. «Гомер та класична філологія» (1870). «Грецька музична драма» (1870). «Сократ і трагедія» (1871). «Жалоба Аріадни» (1871). «Про музику та слово» (1871). «Народження трагедії, або Еллінство та песимізм» (1872). Новизна ніцшеанської інтерпретації античності.

«Аполлонійське» та «діонісійське» начало в культурі. Аполлонійське начало як світ гармонії та краси. Аполлон і принцип «індивідуації». Діонісійське начало як світ хаосу та екстазу. Діоніс і принцип «колективізації».

Світоглядна сутність аполлонійства та діонісійства. Аполлонізм як споглядання. Оптимістична природа аполлонійства. Знаки Аполлона (закон, розум, порядок). Діонісізм як дія. Трагічна природа діонісійства. Знаки Діонісу (стихія, інстинкт, гра).

Художня сутність аполлонійства та діонісійства. Аполлонізм як «мистецтво пластичного образу». Аполлонійські мистецтва (скульптура, живопис, епос). Діонісізм як «мистецтво афекту». Діонісійські мистецтва (музика, трагедія, лірика).

Філософія музики Ф. Ніцше. Музика як «джерело мистецтва». Музика і «квінтесенція буття». «Musica mundana». Музика як «образ світової волі». Музика як «посередник між мікрокосмом і макрокосмом».

Ф. Ніцше як композитор. Особливості музичних творів Ф. Ніцше. «Героїчна жалоба» (1862). «Угорський марш» (1862). «Ерманаріх: симфонічна поема» (1862). «Відлуння новорічної ночі» (1871). «Манфред-мислитель» (1872). «Гімн дружбі» (1874). «Молитва до життя» (1882). Героїка та драматизм музики Ф. Ніцше.

Ф. Ніцше та Р. Вагнер. Вплив Р. Вагнера на естетичну свідомість Ф. Ніцше. Поняття «Gesammtkunstwerk». Ф. Ніцше та Р. Вагнер про музику і театр. «Вагнер у Байрейті» (1876). Розрив з Р. Вагнером. «Ніцше проти Вагнера» (1889).

Теорія мистецтва Ф. Ніцше. Мистецтво як «Першоєдине» (Ur-Einen). Мистецтво та істина. П’ять положень про мистецтво. «Великий стиль». Твір мистецтва як «само суще» (Seiendste). Мистецтво як альтернатива нігілізму.

Мистецтво та його місія. Три форми мистецтва. 1. «Найвище мистецтво, або розмова з богами». 2. «Суспільне мистецтво, або розмова з аристократією». 3. «Вульгарне мистецтво, або розмова з плебсом». Критика масової («філістерської») культури.

«Художнє» та «естетичне»: проблема розмежування. Поняття «художній суб’єкт». Митець як «kunsterlisch Subjekt». Творчість (продукція) як спосіб дії митця. Поняття «естетичний суб’єкт». Реципієнт як «aesthetisch Subjekt». Інтерпретація (критика) як спосіб дії реципієнта.

Теорія генія Ф. Ніцше. Особливі риси генія. Геній і талант: спільне та відмінне. Геній і його доба. Проблема визнання генія. Геній як фігура «по той бік добра і зла». Геній і «Зверх-людина». «Заратустра».

Ф. Ніцше як поет. Літературне кредо Ф. Ніцше. «Лекції про лірику» (1873). Образи ніцшеанської поезії. «Вільні пісні принца Фогельфрая» (1882). «Пісні Заратустри» (1883). «Дифірамби Діоніса» (1888). Романтизм в поезії Ф. Ніцше.

Ф. Ніцше та гендер. «Чоловіча естетика» (die Mensch Aesthetik) і «жіноча естетика» (die Weib Aesthetik). Еротична природа мистецтва. Пристрасть, фантазія та емоція в мистецтві.

Вплив ідей Ф. Ніцше на художній модерн ХХ ст. (М. Ернст, Ф. Марк, Е. Мунк). Ф. Ніцше та музика (Г. Малер, П. Хіндемит Р. Штраус). Ф. Ніцше та російська культура «Срібного віку» (А. Бєлий, А. Блок, В. Іванов, В. Соловйов). Ф. Ніцше та поетика українського авангарду.

Ф. Ніцше в оцінках дослідників. К. Гільдебрандт: «Ніцше і Вагнер» (1924). М. Гайдеггер: «Ніцше» (1961). І. Гот: «Ніцше і риторика» (1970). С. Кофман: «Ніцше і метафора» (1971). Ж. Дерріда: «Шпори: стилі Ніцше» (1978). П. де Ман: «Алегорії читання: фігуральна мова Руссо, Ніцше, Рільке і Пруста» (1979). А. Нехамас: «Ніцше: життя як література» (1985). Дж. Юнг: «Ніцшеанська філософія мистецтва» (1992).

Дата добавления: 2015-05-24