Яким чином влаштована в даний час система центральних банків країн — членів ЄС?

Які зміни відбулися в ЄВС з переходом частини країн до валюти євро?

На початку 1999 р. 11 країн ЄС були включені в зону євро як такі що виконали критерії, розроблені ЄВІ. Ці критерії характеризують стабільність фінансово-економічної ситуації в країні, зокрема рівня інфляції, довгострокових відсоткових ставок, державної заборгованості і стійкість валютного курсу. З 2001 р. ще одна країна — Греція — також була включена в зону євро.

Поза нею з різних причин залишалися Англія, Данія і Швеція, що зберегли свої національні валюти.

При переході до євро всі активи і зобов’язання, номіновані в ECU, були перераховані в євро по курсу 1:1. До початку 2002 р. євро існувала тільки в безготівковій формі, а національні банкноти і монети країн зони євро були її представниками. Потім національні гроші були вилучені з обігу, а замість них стали емітувати євро.

ЄЦБ стоїть на чолі Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), яка включає всі 18 центральних банків країн ЄС. Центральні банки держав, що не входять в зону євро, є учасниками ЄСЦБ з особливим статусом: вони не мають права впливати на рішення, які дійсні тільки для зони євро.

Крім того, введено поняття євросистеми (The Eurosystem), яка складається з центральних банків країн, що увійшли до зони євро, ЄЦБ. ЄСЦБ управляється трьома органами — Радою керівників (Governing Council), Правлінням ЄСЦБ (Executive Board) і Загальною радою (General Council), Рада керівників включає членів Правління ЄЦБ (Executive Board of the ECB) і управляючих центральних банків країн зони євро. Правління ЄЦБ обирається на вісім років без права переобрання, і його члени незалежні від країн і урядів які їх рекомендували та обирали. Правління ЄСЦБ складається з президента, віце-президента і чотирьох інших членів. Загальна рада на відміну від Ради керівників разом з президентом і віце-президентом включає всіх управляючих центральних банків країн ЄС Таким чином, структура управління ЄСЦБ є дворівневою з урахуванням наявності двох груп країн. Загальна рада, як і Правління ЄСЦБ, виступає „місточком” між країнами зони євро і країнами, що не увійшли до неї.

Статутний капітал ЄЦБ визначений в розмірі 5 млрд. євро. Частина центральних банків в ньому розраховується виходячи з частки їх країн у ВВП і населенні ЄС. При цьому центральні банки країн зони євро повинні вносити 100 % підписаного капіталу, а країн, що не увійшли до неї, — 5 %. Разом з цим центральні банки повинні перераховувати ЄЦБ резерви іноземних валют (у сумі еквівалентні 50 млрд. євро), за винятком їх національних валют, євро і SDR. Резервні внески встановлені пропорційними часткам центральних банків в підписаному капіталі.

Дата добавления: 2015-05-24