Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Квантово-механічна модель атома




Першим кроком на шляху створення квантової, або хвильової механіки були умови квантування і дискретності енергетичних станів електрона в атомі, введені Н.Бором. Наступним етапом стало рівняння Луї де Бройля і принцип невизначеності В.Гейзенберга.

В 1924 р. французький фізик де Бройль зробив припущення, що електрон, як і фотон, має як корпускулярні, так і хвильові властивості, і запропонував рівняння:

,

тобто електрону з масою m, який рухається з швидкістю V, відповідає хвиля довжиною λ; h - стала Планка.

Отже, з одного боку, електрон - це матеріальна частинка з дуже малою масою, яка рухається навколо ядра з дуже великою швидкістю, з другого боку, електрон утворює електромагнітні хвилі, які розподіляються по усьому об’єму, в якому рухається електрон.

Дуже велика швидкість електрона і дуже малий об’єм, в якому він рухається, призводить до того, що електрон як би „розмазується” в усьому об’ємі атома. Німецький фізик В.Гейзенберг в 1927 р. сформулював принцип невизначеності: точне визначення координати частинки і її кількості руху (імпульсу) є неможливим в даний момент часу.

Отже, положення електрона в просторі є невизначеним. Уявлення про електронну орбіту замінюється в хвильовій механіці уявленням про електронну хмару.

Електронна хмара – це область простору навколо ядра атома, в якій зосереджено приблизно 90% маси і заряду електрона і де ймовірність знаходження електрона є максимальною.

Електронна хмара – це квантово-механічна модель руху електрона в атомі.

Густина електронної хмари нерівномірна. Максимальна густина відповідає найбільшій ймовірності знаходження електрона в певній ділянці атомного простору.

Рис. 1. Електронна хмара атома Гідрогену

На рис.1 зображено поперечний перетин атома Гідрогену. Електрон атома Гідрогену утворює сферичну електронну хмару. Як видно з рисунка, поблизу ядра електронна густина практично дорівнює нулю. При віддаленні від ядра електронна густина зростає і досягає максимального значення на відстані 0,053 нм, а потім поступово спадає. Отже, на відстані 0,053 нм від ядра найбільш ймовірне знаходження електрона, що рухається.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 964; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.