Виховання характеру

33. Як сила тіла полягає гловним чином у здатності зносити негоди, так само і сила духу. Велике начало й основа всякої чесноти та гідності полягають у тому, щоб людина була здатна відмовитися від своїх бажань, діяти всупереч власним нахилам і йти виключно за тим, що розум указує як краще, хоча б потяг вабив у інший бік.

35....Батьки, заохочуючи примхи дітей і пестячи їх, поки вони ще малі, псують їхні природні нахили, а пізніше дивуються, що води, джерело яких вони самі отруїли, виявляються гіркими.... Якщо дитину привчали робити все, що їй спаде на думку, поки вона носила сорочечку, то чому ми вважаємо за страшне, що вона бажає того ж і наполягає на тому ж, коли одягне штани?

36.... Порок полягає не в тому, щоб мати бажання, відповідні до різного віку, а в невмінні підпорядковувати їх правилам і обмеженням, розуму; різниця полягає не в тому, чи відчуваєте ви, чи не відуваєте самих потягів, а в здатності керувати ними і відмовлятися від них....

37.... Цю здатність треба набувати і вдосконалювати практикою, яка стає легкою і природною завдяки ранній навичці.... Перше чого [діти] повинні навчитися, – це те, що вони одержують що-небудь не тому, що воно їм подобається, а тільки тому, що воно вважається для них слушним.... Якщо ніколи не допускати здійснення бажань, висловлюваних ними нетерпляче, то вони не плакатимуть через те, що їм не дають різних речей, як не плачуть через те, що їм не дають місяця.

39. Я не кажу, що дітям ні в чому не слід потурати... Я дивлюся на них як на дітей, які потребують ніжного поводження, повинні гратися і мати іграшки.... [Проте] чим вони молодші, тим менше, на мою думку, слід потурати їхнім неприборканим і безладним потягам....

40. Отже, хто ставить собі за мету завжди керувати своїми дітьми, той повинен починати це, поки ті ще дуже малі, і стежити за тим, щоб вони повністю підпорядковувались волі своїх батьків. Ви хочете, щоб ваш син, вийшовши з дитячих років, вас слухав? У такому разі ви неодмінно повинні встановити свій батьківський авторитет якомога раніше, а саме: як тільки він став здатним підпорядковуватися і розуміти, під чиєю владою він перебуває. Якщо ви хочете, щоб ваш син мав шанобливий страх перед вами, утвердіть в ньому це почуття вже в дитинстві; а в міру того, як він ставатиме старшим, дозволяйте йому зближуватися з вами; за цієї умови ви матимете в ньому слухняного підданого (як воно і повинно бути) в дитинстві і відданого вам друга, коли він виросте....

47. Звичайний лінивий і короткий спосіб впливу тілесною карою та різкою – це єдине знаряддя управління, яке визнає і розуміє більшість учителів, менш за все придатний у справі виховання...

48....я не можу вважати будь-яку кару за корисну для дитини, якщо сором постраждати за вчинок не діє на неї сильніше за саме страждання...

49. Цей рід виправлення, природно, породжує огиду до того, до чого вихователь повинен викликати любов....

50. Цей рід рабської дисципліни створює рабську вдачу. Дитина кориться і прикидається слухняною, доки їй загрожує різка...

52. Всяке биття та інші рабські і тілесні кари не придатні для виховання тих, кого ми хочемо зробити розумними, добрими і щирими людьми, і тому мають застосовуватися дуже рідко, тільки з важливих приводів і в крайніх випадках. З другого боку, треба також старанно уникати заохочення дітей речами, які їм подобаються.

64. Дозвольте мені звернути увагу на одну річ, яку я вважаю помилкою звичайного методу навчання: вона полягає в переобтяженні дитячої пам’яті всілякими правилами і розпорядженнями, які часто бувають недоступні їх розумінню і завжди дітьми забуваються в ту ж мить, коли їх отримали. Якщо ви хочете, щоб діти виконали якусь дію або виконали це інакше, коли вони забувають або роблять це невдало, змушуйте їх багато разів переробляти, поки вони не досягнуть досконалості.

65.... Нехай правил, які ви даєте своєму сину, буде якомого менше... Бо якщо ви перевантажите його численними правилами, то як наслідок буде одне з двох: або вам прийдеться свого сина часто наказувати, що буде мати дурні наслідки, оскільки покарання буде занадто частим і стане звичним, або ж ви будете змушені залишати порушення деяких ваших правил безкарними, що, звичайно, викличе зневажливе ставлення до них і підірве вам авторитет в очах сина. Створюйте небагато законів, але слідкуйте за тим, щоб вони виконувалися.

66.... той, хто має справу з дітьми, повинен грунтовно вивчити їх природу і здібності і за допомогою окремих випробувань слідкувати за тим, в яку сторону вони легко ухиляються і що їм підходить, які їх природні задатки, як можна їх удосконалити і на що вони можуть знадобитися.... Природні обдарування кожної дитини повинні бути розвинені до можливих меж...

73. Жоден предмет, який повинні вивчити діти, не треба перетворювати на тягар для них або нав’язувати їм як дещо обов’язкове.

74.... Якщо діти недостатньо часто самі проявляють готовність (до різних занять), слід поспілкуватися з ними,... збудити бажання до майбутніх занять.... Добийтеся того, щоб не вихователь закликав учнів, а щоб вони самі просили його повчити їх, як вони просять товаришів погратися з ними.

81. Може, здасться дивним, що я згадую про міркування разом з дітьми. Проте я вважаю, що це – правильний спосіб поводження з ними. Діти починають розуміти міркування з того моменту, коли починають говорити; і якщо спостереження не обманює мене, вони раніше, ніж ми гадаємо, починають бажати, щоб з ними поводились, як із розумними істотами.... Але, кажучи про міркування, я розумію тільки те, що відповідає здібностям та розумінню дитини.... Діти не можуть подолати довгих дедукцій. Доводи, які на них впливають, мають бути очевидні і відповідати рівневі їхнього мислення; мають бути такими, які можна (якщо дозволено так висловитися) відчути, обмацати. При всьому тому, якщо ви берете до уваги їхній вік, вдачу і нахили, вам ніколи не бракуватиме доводів, достатніх для переконання їх.

83. Але з усіх способів навчання дітей і формування їхніх характерів найпростіший, найзручніший і найдієвіший – ставити перед їхніми очима приклади того, що вони повинні робити і чого повинні уникати; ці приклади з практики знайомих їм осіб, супроводжені зауваженнями щодо позитивних прикмет або непристойності їх, сильніше заохотять або відвернуть їх від наслідування, ніж будь-які міркування. Ніякі слова не можуть дати їм такого ясного уявлення про чесноти і вади, як вчинки інших людей, якщо ви будете керувати їх спостереженням і звертати їхню увагу на ту чи іншу добру чи погану сторону поведінки. І придатність або непридатність багатьох речей у доброму вихованні краще засвоюватиметься ними і справлятиме на них глибше враження через приклади інших, ніж за допомогою будь-яких правил і повчань.

Дата добавления: 2015-05-24