Виховання дитини до 12-ти років

К н и г а д р у г а

1. Тут другий період життя, з настанням якого закінчується власне дитинство.

7. Еміль не користуватиметься ні дитячими шапочками, ні кошиками на колесах, ні колясочками, ні помочами; або, принаймні, з того моменту, як він почне переступати ногами, його підтримуватимуть тільки на нерівних місцях і проводитимуть по них якнайшвидше. Замість того, щоб гноїти його у важкому повітрі кімнати, нехай його водять щодня на луку. Там нехай він бігає, бавиться, нехай падає сто разів на добу – тим краще: швидше навчиться вставати. Благо волі окупить багато ран....

11. Люди, будьте людяні, це ваш перший обов’язок: будьте такими для всякого стану, для всякого віку, для всього, що не чуже людині. Яка мудрість може бути для вас поза людяністю? Любіть дитинство; заохочуйте його ігри, його забави, його милий інстинкт. Хто з вас не шкодував іноді про цей вік, коли на устах повсякчасно сміх, а на душі завжди мир?...

36. Зберігайте для дитини залежність тільки від речей, ви йтимете за природним порядком у прогресі її виховання. Протиставте її нерозсудливим бажанням тільки фізичні перешкоди або кари, які випливають із самих дій і про які вона згадає у відповідному випадку; не забороняючи їй чинити погане, досить перешкоджати їй так чинити. Досвід або безсилість повинні заміняти їй закон. Поступайтесь її бажанням не тому, що вона цього вимагає, але тому, що вона цього потребує.

37. Для зміцнення тіла і сприяння його росту природа має свої засоби, яким ніколи не треба протидіяти. Не треба змушувати дитину залишатися на місці, коли їй хочеться ходити, або примушувати ходити, коли їй хочеться залишатися на місці... Нехай вона стрибає, бігає, кричить, коли їй хочеться. Всі ці рухи викликані потребами її організму, який прагне зміцнитись....

50. До настання віку розуму неможливо мати ніякої ідеї ні про моральні істини, ні про соціальні відносини; значить, треба уникати, наскільки можливо, вживання слів, які визначають їх, з побоювання, щоб дитина не зв’язала з самого початку з цими словами хибних ідей, яких потім не зуміють або не зможуть знищити.

51. Міркувати з дітьми було головним правилом Локка; воно й тепер користується величезною популярністю;... я зі свого боку не знаю нічого дурнішого за дітей, з якими багато міркували. З усіх людських здібностей розум, який є, так би мовити, сполукою всіх інших, розвивається найважче і найпізніше; і цією-от здатністю хочуть користуватися, щоб розвивати первісні. Вінець доброго виховання – зробити людину розумною, і раптом претендують виховувати дитину за допомогою розуму. Це значить починати з кінця, бажати зробити з роботи знаряддя. Якби діти розуміли розумне, вони не потребували б виховання; але, говорячи їм в їх ранньому віці мовою, якої вони не розуміють, їх привчають задовольнятися словами....

52. Ось формула, до якої можна звести всі моральні повчання, що їх дають і що їх можна давати дітям.

Наставник. Цього не слід робити.

Дитина. А чому цього не слід робити?

Наставник. Тому, що це поганий вчинок.

Дитина. Поганий вчинок. Що це таке – поганий вчинок?

Наставник. Це те, що вам забороняють робити.

Дитина. Чому ж погано робити те, що забороняють?

Наставник. Тому, що за неслухняність карають.

Дитина. Я зроблю потихеньку, так що не дізнаються.

Наставник. За вами стежитимуть.

Дитина. Я сховаюся.

Наставник. Вас запитають.

Дитина. А я збрешу.

Наставник. Брехати не слід.

Дитина. Чому не слід брехати?

Наставник. Тому, що це поганий вчинок, і т.д.

Ось неминуче коло, вийдіть з нього, і дитина перестане вас розуміти. Чи ж неправда, це корисні правила?

53. Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж стати дорослими.... У дитинства власні погляди, власний образ думок і почуттів, і немає нічого безглуздішого, як бажати замінити його нашим; вимагати від дитини в десять років міркування все одно, що вимагати від нього 5 футів росту.

54....Оскільки розуміння обов’язку неприступне їх вікові, то нема на світі людини, яка зуміла б зробити його справді зрозумілим для них; але страх покарання, надія на пробачення, набридання, невміння відповідати виривають у них всі зізнання, які від них вимагаються; і ми гадаємо, що переконали їх, коли насправді тільки набридли їм або залякали їх.

55. Поводьтеся з вихованцем відповідно до його віку. Насамперед поставте його на належне йому місце і вмійте втримати його на ньому.... Не наказуйте йому ніколи нічого, абсолютно нічого. Нехай він знає тільки, що він слабий, а ви дужі, що внаслідок свого і вашого стану він через необхідність залежить від вас....

60. Не давайте вашому вихованцеві ніяких словесних повчань, бо він повинен здобувати їх тільки з досвіду; не піддавайте його ніяким карам, бо він не знає, що таке бути винним; ніколи не змушуйте його просити пробачення, бо він не спроможний вас скривдити. Не маючи ніякого морального начала у своїх діях, він не може зробити нічого, що було б морально поганим і заслуговувало б покарання або догани.

67....я хочу виховувати Еміля у селі, далеко від лакейської наволочі, найгіршого сорту людей після своїх панів; далеко від поганих міських звичаїв, які наведений на них лак робить спокусливими і заразливими для дітей, тоді як пороки селян, не прикрашені і в усій своїй грубості, можуть скоріше відштовхнути, ніж спокусити, якщо нема ніякого інтересу, який змусив би наслідувати їм.... Дитина, живучи у селі, здобуде перше уявлення про сільські роботи; для цього потрібні тільки очі і дозвілля; у неї буде те й інше. Кожному, а особливо в її віці, властиво творити, наслідувати, виробляти, виявляти силу і діяльність. Побачивши раз-другий, як обробляють город, сіють, вирощують, збирають городину, вона в свою чергу захоче займатися городництвом....

92. Ваша непокірна дитина псує все, до чого доторкнеться; не сердьтеся; віддаляйте від неї все, що вона може зіпсувати. Вона псує меблі, якими користується; не поспішайте давати їй нові: нехай вона відчує неприємність утрати. Вона розбиває шибки у вікнах кімнати: дайте вітрові віяти в неї вдень і вночі, не турбуйтеся щодо застуди; краще їй дістати нежить, ніж вирости безумною. Ніколи не скаржтеся на невигоди, яких вона вам завдає, але влаштовуйте так, щоб вона перша їх відчувала.

94....ніколи не слід накладати на дітей кару як кару,...вона має бути природним наслідком їх поганого вчинку....

147. Усуваючи всі обов’язки дітей, я усуваю і знаррядя їх найбліьших лих, – а саме книги. Читання – кара дитинства і майже єдине заняття, яке їм уміють дати. Еміль в 12 років навряд чи буде знати, що таке книга. Потрібно, скажуть мені, щоб він умів читати. Погоджуюсь: треба, щоб він умів читати, коли читання йому корисне....

150. Безпосередній інтерес – ось великий рушій, єдиний, який веде правильно й далеко. Еміль дістає іноді від свого батька, від своєї матері, від своїх родичів, від своїх друзів запрошувальні записочки на обід, на прогулянку, на екскурсію в човні, на яке-небудь громадське свято. Ці записочки короткі, ясні, виразні, чітко написані. Треба знайти кого-небудь, хто б їх прочитав йому; цей хто-небудь не завжди буває в наявності в даний момент... Нарешті, хто-небудь читає записку, але вже пізно. Ах, якби вміти прочитати її самому!

151. Додам одне зауваження, в якому полягає важливе правило; звичайно досягають дуже правильно і дуже швидко того, чого зовсім не квапляться досягти. Я майже впевнений, що Еміль до 10 років швидко читатиме і писатиме саме тому, що для мене це зовсім неважливо....

163. При найретельнішому вихованні учитель наказує і уявляє, що керує; в дійсності ж керує дитина...

164. Оберіть з вашим вихованцем протилежний шлях; нехай він думає, що він господар, а насправді ви завжди будете господарем.... Звичайно, він повинен робити тільки те, що він хоче; але він повинен хотіти тільки те, що ви від нього хочете; він не повинен робити жодного кроку, непередбачуваного вами, він не повинен відкривати рота, якщо ви не знаєте, що він скаже.

165. Тільки тоді він може віддаватися тілесним вправам, необхідним для його віку, і не притупляти при цьому розуму...

166. Залишаючи його таким чином господарем своєї волі, ви не будете викликати його на капризи. Не відчуваючи, що він вчиняє так, як треба, він швидко почне робити тільки те, що повинен робити...

209....Оскільки все, що входить у людське мислення проникає туди за допомогою чуттів, то перший розум людини є чуттєвий розум; він, власне і є основою розуму інтелектуального; наші перші вчителі філософії – наші ноги, наші руки, наші очі. Замінювати все це книгами не значить вчити нас міркувати – це значить вчити нас користуватися чужим розумом; це значить вчити нас багато чому вірити і ніколи нічого не знати.

Щоб навчитися мислити, треба вправляти наші члени, наші почуття, наші органи, які є знаряддям нашого розуму; а щоб здобути всю можливу користь із цих знарядь, потрібно, щоб тіло, яке їх дає, було дужим і здоровим.

Нехай Еміль бігає ранками босий, у будь-яку пору року, по кімнаті, по сходах, по садку,... нехай він уміє стрибати в довжину і вгору, вилізати на дерево, перелазити через стіну: нехай він завжди знаходить рівновагу,... треба сполучати зір з дотиком.... Є тисячі способів зацікавити дітей у вимірюванні, визначуванні, очисленні відстаней. Ось дуже високе вишневе дерево; як нам дістати з нього вишень? Чи придатна для цього драбина з клуні? Ось дуже широкий струмок, як нам перейти його? Чи дістане до того берега яка-небудь з дощок, що лежать на подвір’ї? Мені хотілося б повісити гойдалку між двома деревами, чи вистачить для цього мотузка в два туази завдовжки?

217. Вимірюйте, рахуйте, зважуйте, порівнюйте

218. Треба зрушити важку річ; якщо він бере важіль занадто довгий, він витратить зайве зусилля; якщо важіль надто короткий, йому не вистачить сили, досвід може навчити його вибирати ту палку [важіль], яку потрібно.... Якщо він вміє порівнювати маси одного змісту, але різні за об’ємом, то хай вчиться робити вибір між масами одного об’єму, але різного змісту (повне відро дубових трісок легше за таке ж відро із водою).

219. Ми не однаковою мірою володіємо всіма нашими чуттями. Є між ними таке, дія якого ніколи не припиняється, якщо людина не спить, – я кажу про дотик.... Однак, у сліпих людей дотик краще розвинений.... Поки світить сонце, ми маємо переваги над ними, поночі вони, в свою чергу, стають нашими керівниками.... У нас є свічки, скажуть мені. Як, знову штучні знаряддя?... я вважаю за краще, щоб у Еміля очі були на кінчиках пальців, а не в лавці торговця свічками.

220. Ви закриті вночі в якому-небудь приміщенні; плесніть долонями – ви взнаєте по відголоску, чи велике приміщення чи мале, в середині ви чи в кутку. Стійте на місці і повертайтесь поступово у всі сторони: якщо є відчинені двері, легкий потік повітря вкаже вам на це. Якщо ви у човні, ви взнаєте по тому, як буде дмухати вам в обличчя повітря, не тільки напрямок руху, а й те, повільно чи швидко несе вас течія. Ці і тисячі подібних спостережень добре можуть відбуватися тільки вночі....

Дата добавления: 2015-05-24