Монети Стародавнього Риму 3 страница

9. Знаки поштової оплати України: поштові марки й блоки, марковані поштові конверти й марковані поштові картки (ху­дожні й стандартні), видані після 1991 року.

10. Особисті нагороди у разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав за наявності орденських книжок або нагородних посвідчень(Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце прожи­вання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд грома­дян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтвер­джують родинні зв'язки.).

11. Державні нагороди України з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, порядок вивезення яких затверджено по­становою Кабінету Міністрів України.

12. Значки, пам'ятні знаки, настільні медалі, ювілейні та па­м'ятні монети, банкноти, що не є засобом платежу (крім вітчиз­няних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних ме­талів, паперових грошових знаків до 1960 року включно).

63.Визначення культурних цінностей України в Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999).

Культурні цінності України

Відповідно до законодавства України культурними цінностя­ми України є:

культурні цінності, створені на території України громадяна­ми України;

культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або про­живали на території України;

культурні цінності, виявлені на території України; ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічни­ми, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;

ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;

ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів кра­їни походження цих цінностей;

незаконно вивезені культурні цінності України, що перебува­ють за межами її території;

культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;

культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;

культурні цінності, переміщені на територію України внаслі­док Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

64. Компетенція Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999).

Стаття 10. Компетенція Державної служби контролю

Державна служба контролю в межах своєї компетенції:

забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення;

розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;

приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового ви­везення) культурних цінностей;

видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культур­них цінностей;

складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тим­часово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення;

інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки культурних цінностей;

здійснює необхідні заходи для повернення викрадених, неза­конно вивезених та евакуйованих і не повернутих культурних цінностей;

розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незакон­ним вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

65.Порядок відшкодування матеріальних витрат власнику культурних цінностей в разі придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення (Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999).

Стаття 20. Придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення

На підставі висновку державної експертизи Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України, Міжвідомчою радою з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цін­ності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надава­тися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протя­гом якого державний орган повинен вишукати кошти для при­дбання цієї культурної цінності.

66. Визначення порядку проведення державної експертизи культурних цінностей у постанові Кабінету Міністрів України.

КЦ - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збере­женню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства;

державна експертиза КЦ — всебічний аналіз і вивчення культурної цінності об'єктів, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення та повернутих в Україну після тимчасового вивезення, за результатами яких складається експертний висновок;

За видами експертиза поділяється на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну.

Попередня експертиза проводиться мистецтвознавцями для визнання об'єкта культурною цінністю або предметом культур­ного призначення серійного чи масового виробництва на підставі норм атрибуції та критеріїв його художньої, історичної, етногра­фічної та наукової значущості.

Первинна експертиза проводиться для підготовки обґрунтова­ного експертного висновку на об'єкт експертизи.

Повторна експертиза проводиться у разі виявлення порушен­ня вимог цього Порядку під час проведення первинної експерти­зи або за наявності обґрунтованих претензій заявника до екс­пертного висновку первинної експертизи.

Додаткова експертиза проводиться у разі, коли виникли нові наукові підстави для характеристики об'єкта.

Контрольна наукова і науково-технічна експертиза проводи­ться для перевірки висновків первинної експертизи за ініціати­вою суб'єктів експертизи, заінтересованих у спростуванні окре­мих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.

За ступенем складності експертиза поділяється на просту і складну.Проста експертиза не потребує вивчення додаткової спеціалі­зованої літератури.Складна - навпаки.

Для проведення експертизи заявник подає Державній службі контролю або уповноваженій організації письмову заяву із зазначенням мети вивезення, тимчасового вивезення з тери­торії України культурних цінностей і пред'являє документ, що посвідчує особу.

В експертному висновку зазначається достовірність об'єк­та, автор, назва та подається його атрибутивний опис.

Експертний висновок на об'єкти, які були тимчасово виве­зені з території України і повернуті в Україну повинен містити оцінку стану збереже­ності об'єкта.

Експертний висновок друкується на бланках уповноваже­ної організації, завіряється підписами експерта та керівника цієї організації, скріпленими печаткою.

Строк проведення експертизи залежить від ступеня її складності і становить до 30 календарних днів від дати прийнят­тя заяви та об'єктів на експертизу.

Усі матеріали, пов'язані з проведенням експертизи, збері­гаються п'ять років за місцем підготовки і видачі експертного висновку, а потім передаються на зберігання до відповідної дер­жавної архівної установи.Експертиза проводиться після здійснення попередньої оп­лати.Кошти, що надходять від проведення державної експерти­зи, підлягають зарахуванню до державного бюджету і використо­вуються на потреби бюджетних установ і організацій, які прово­дили експертизу, відповідно до законодавства.

Кошти, сплачені за проведення експертизи, незалежно від її результатів не підлягають поверненню.

67. Порядок тимчасового вивезення (ввезення) культурних цінностей за Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999) та Інструкцією „Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивез.

Стаття 23. Тимчасове вивезення культурних цінностей

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюва­тися фізичними та юридичними особами:для організації виставок;для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;в інших випадках, передбачених законодавством України.

Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не повер­нуті в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно виве­зеними.

Стаття 24. Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей

Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до Державної служби контролю.

До клопотання додаються:нотаріально завірена копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;документ про страхування культурних цінностей, що тимча­сово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризи­ку або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає КЦ;документ, що підтверджує право власності на КЦ;висновок державної експертизи.

Стаття 25. Відмова у видачі свідоцтва на право тимчасово­го вивезення культурних цінностей

Свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінно­стей не може бути видано, якщо:відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в та­кому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;КЦ є предметом спору щодо права власності на них;страхова вартість КЦ, заявлених для тим­часового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;КЦ, заявлені для тимчасового вивезення, пе­ребувають в розпіуку;у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обстави­ни, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і по­верненню КЦ, які тимчасово вивозяться в цю державу.

Стаття 26. Умови угоди щодо тимчасового вивезення КЦ не можуть бути змінені після видачі свідоцтва на право тим­часового вивезення культурних цінностей.

Стаття 27. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей

Згідно статті 21 Закону України від 21.09.99р. № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться КЦ. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей.

68.Редакція п.19 наказу Міністерства культури СРСР №120 від 23.03.1987 в наказі Державної служби контролю №4 від 01.03.2001, а також в листі голови ДМСУ №4/09-1308-ЕП від 16.03.2001.

До відома та для використання в оперативній роботі повідом­ляємо. Державна служба контролю за переміщенням культур­них цінностей через державний кордон (далі — Державна служ­ба контролю) листом від 12.03.2001 № 28/148 повідомила про те, що на виконання Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" нею розроблений проект Інструкції "Про порядок контролю за вивезенням (тимчасовим вивезенням) та ввезенням культурних цінностей". В проекті вра­ховано міжнародний досвід, і перш за все країн — членів СНД, з питань контролю за переміщенням через митний кордон України культурних цінностей. На даний час проект знаходиться на пого­дженні у відповідних відомствах.

До введення в дію вищезазначеної Інструкції внесено такі зміни та доповнення:

"Пункт 19 в списке № 1, Приложение № 1 "Инструкции о по­рядке контроля за вывозом из СССР культурных ценностей" (мо­вою оригіналу) від 23.03.87 № 120 втратив чинність і його пода­но в такій редакції:

19. Клавішні, струнні, духові, механічні та ударні музичні ін­струменти, механічні звукозаписуючі та звуковідтворюючі апа­рати, що складають важливу історичну, наукову, художню та меморіальну цінність. В їх числі:

19.1. Українські народні музичні інструменти, виготовлені до 1930 р. включно (кобзи, бандури, торбани, колісні ліри, гусла, гудки, цитри, басолі, цимбали та ін.).

19.2. Унікальні музичні інструменти індивідуального вироб­ництва, виготовлені після 1930 р., які займають певне конкретне місце в історії українського інструментознавства, зокрема інструменти, виготовлені майстрами: Корнієвським О.С., Тузиченком В.П., Скляром І.М., Незовибатьком О.Д., Прокопенком М.А., Зуляком В.О., Івановим П.Г., Попійчуком Д., Шльончиком О.М., Будником М.П.

19.3. Смичкові (скрипкові) музичні інструменти зарубіжних майстрів: Гаспар да Сало, Андреа Аматі, Ніколо Аматі, Андреа Гварнері, Антоніо Страдіварі, Джузеппе Гварнері, Джованні Бапт. Гваданіні, Карло Бергонці, Ніколо Гальяно, Школа Люпо, Жан Баптиста Вільйом, Якоб Штайнер, Нікола Савіцкі, Іван Батов, Леон (Лев) Добрянський, Євген Вітачек, Тимофій Підгорний.

19.4. Музичні інструменти зарубіжних майстрів та фірм:

— арфи, виготовлені до 1900 р. включно;

— фісгармонії, клавесини, клавікорди, виготовлені до 1920 р. включно;

— роялі, піаніно, пінети, виготовлені до 1920 р. включно.

19.5. Іноземні народні музичні інструменти, виготовлені до 1930 р. включно.

19.6. Механічні музичні інструменти, виготовлені до 1920 р. включно:

— музичні скриньки різних конструкцій і назв (симфоніон, поліфон, фортуна, челеста та ін.);

— музичні шкатулки, катеринки (шарманки), а також змінні диски або валики для них;

— механічні піаніно і піаноли та відповідні перфострічки до них;

— механічні звукозаписуючі й звуковідтворюючі апарати: фо­нографи, грамофони та відповідні платівки до них.

69. Порядок митного оформлення і пропуску за кордон України культурних цінностей.

Контроль за переміщенням культурних цінностей через дер­жавний кордон України здійснює посадова особа митного органу. Процедура і порядок здійснення контролю за переміщенням куль­турних цінностей досить повно визначаються у розділі 4 інструкції Міністерства культури і мистецтв України від 09.07.2002.

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та до­даних до нього переліку і фотографіях. Свідоц­тво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у Свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фото­графіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис "Заявлені до вивезення культурні цінності не відповіда­ють тим, що подані для контролю", проставляє відбиток особис­тої номерної печатки, дату у відбитку печатки, підпис і вилучає це свідоцтво.

Під час вилучення Свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва, який підписують власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене Свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю.Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

За відсутності в пункті пропуску через МКУ мистецтвознавця та у разі виникнення у посадової особи сумніву щодо відповідності пред'явлених культурних цінностей, посадова особа повинна залучи­ти до процедури митного контролю представника Державної служби контролю або уповноваженого ДСК у термін, що не перевищує трьох діб.

Під час тимчасового вивезення культурних цінностей Сві­доцтво, переліки та фотографії з відбитком особистої номерної печатки, датою та підписом мистецтвознавця та з відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу про їх пропуск через митну територію України залишаються в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.Копія Свідоцтва та другий примірник переліку й фотографій з аналогічними реквізитами залишаються у власника, що є під­ставою для повернення ним культурних цінностей в Україну.

Для державних сховищ культурних цінностей обов'язковим є надання у десятиденний термін спеціалістами цього сховища висновку державної експертизи із зазначенням у ньому факту повернення тимчасово вивезених культурних цінностей у повно­му обсязі, а також стану їх збереження.

Юридичні та фізичні особи, які здійснювали тимчасове виве­зення культурних цінностей, у десятиденний термін після їх вве­зення в Україну письмово повідомляють Державну службу контролю або уповноваженого Державної служби контролю, який видав Свідоцтво, про повернення культурних цінностей та додають висновок державної експертизи.

У разі відсутності такого повідомлення від фізичної або юри­дичної особи Державна служба контролю протягом трьох днів інформує правоохоронні органи про факт порушення встановле­ного порядку переміщення культурних цінностей для вжиття за­ходів відповідно до чинного законодавства України.

70. Контроль за культурними цінностями, що тимчасово ввозяться в Україну.

Стаття 27. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей

Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підля­гають реєстрації у порядку, встановленому Державною службою контролю разом з Державною митною службою України.

Компетенція Державної служби контролю. Закон України (розд. II, ст. 10) чітко визначає компетенцію Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей, що:

— забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) або при поверненні після тимчасового вивезення;

розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;

— приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

— видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезен­ня) культурних цінностей;

здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) куль­турних цінностей;

— складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться);

— встановлює режим тимчасового вивезення;

— інформує громадськість в Україні та за її межами про фак­ти втрати або крадіжки культурних цінностей;

здійснює необхідні заходи щодо повернення викрадених, незаконно вивезених та евакуйованих і не повернутих культур­них цінностей;

— розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незакон­ному вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) куль­турних цінностей з території України, наявність якого є підста­вою для пропуску культурних цінностей через митний кордон України, видає Державна служба контролю або відділи експертів-мистецтвознавців при обласних управліннях культури держ-обл адміністрацій.

Згідно статті 21 Закону України від 21.09.99р. № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

71.Порядок оформлення документів, у випадках затримання культурних цінностей (відсутність Свідоцтва, порушення митних правил, контрабанда).

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та до­даних до нього переліку і фотографіях.Свідоц­тво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у Свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фото­графіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис "Заявлені до вивезення культурні цінності не відповіда­ють тим, що подані для контролю", проставляє відбиток особис­тої номерної печатки, дату у відбитку печатки, підпис і вилучає це свідоцтво.

Під час вилучення Свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва, який підписують власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене Свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю, що вносить до Реєстру порушень порядку переміщення культурних цінностей через державний кордон України дані про власника цієї культурної цінності з по­дальшим наданням такої інформації правоохоронним органам. Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

За відсутності в пункті пропуску через митний кордон Укра­їни мистецтвознавця та у разі виникнення у посадової особи мит­ного органу сумніву щодо відповідності пред'явлених під час митного контролю культурних цінностей, тим культурним цін­ностям, на які видано Під час тимчасового вивезення культурних цінностей Сві­доцтво, переліки та фотографії з відбитком особистої номерної печатки, датою та підписом мистецтвознавця (у разі його наяв­ності) та з відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу про їх пропуск через митну територію України залишаються в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

Копія Свідоцтва та другий примірник переліку й фотографій з аналогічними реквізитами залишаються у власника, що є під­ставою для повернення ним культурних цінностей в Україну.

Культурні цінності, повернуті в Україну після їх тимчасового вивезення, підлягають обов'язковій державній експертизі у по­рядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для державних сховищ культурних цінностей обов'язковим є надання у десятиденний термін спеціалістами цього сховища висновку державної експертизи із зазначенням у ньому факту повернення тимчасово вивезених культурних цінностей у повно­му обсязі, а також стану їх збереження.

Юридичні та фізичні особи, які здійснювали тимчасове виве­зення культурних цінностей, у десятиденний термін після їх вве­зення в Україну письмово повідомляють Державну службу контролю або уповноваженого Державної служби контролю, який видав Свідоцтво, про повернення культурних цінностей та додають висновок державної експертизи.

У разі відсутності такого повідомлення від фізичної або юри­дичної особи Державна служба контролю протягом трьох днів інформує правоохоронні органи про факт порушення встановле­ного порядку переміщення культурних цінностей для вжиття за­ходів відповідно до чинного законодавства України.

72. Принципи використання програмного продукту „Ідентифікатор культурних цінностей".

На кафедрі мистецтвознавчої експертизи та гуманітарної підготовки і в лабораторії митної експертизи культурних ціннос­тей та об'єктів інтелектуальної власності Академії митної служ­би України розроблено програмний пакет Ідентифікатор куль­турних цінностей за проектом та під керівництвом професора О.Л. Калашникової. Використовуючи можливості комп'ютерних технологій, автор методики пропонує форми опису різних видів культурних цінностей, що дозволяють ідентифікувати пред'яв­лені до контролю пам'ятки культури з тими, на вивезення яких було видане Свідоцтво на право вивезення (тимчасового виве­зення) культурних цінностей з території України. Форми опи­су, наведені у Додатку (ч. 1) цього підручника, складають основу програмного продукту, який використовується на українських митницях для ідентифікації культурних цінностей та для фор­мування бази даних ввезених та тимчасово вивезених культур­них цінностей.

73.Компетенція митних органів України щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон (Митний кодекс України).

Митний кодекс України чітко окреслює компетенцію митних органів щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України: "Митні органи здійс­нюють контроль за переміщенням культурних цінностей че­рез митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповно­важеним державним органом по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства в порядку, вста­новленому законом" (ст. 98).

74.Форми ідентифікації товарів, транспортних засобів тощо під час митного контролю (Митний кодекс України).Стаття 64.

Тов., що перебувають під мит.контр., ТЗ, приміщення, де знаходяться чи можуть знаходитися товари, які підлягають митному контролю, або провадитися чи може провадитися діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а також прилади обліку енергоносіїв, електр., теплової та ін. видів енергії можуть іден-ся мит.ор-ми.

Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків,взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, креслень,виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.

Засоби ідентифікації можуть змінюватися чи знищуватися тільки митними органами або за їх дозволом ін.,крім випадків, коли існує реальна загроза знищення, безповоротної витрати чи істотного псування товарів і транспортних засобів. У таких випадках митний орган терміново сповіщається про зміну, вилучення чи знищення засобів ідентифікації з поданням документальних доказів існування зазначеної загрози.

І. Ідентифікація товарів. До основних вимог, яким повинні відповідати засоби ідентифікації, відносяться:

1) неможливість підробки відтисків (у відношенні печаток, штампів, підписів);

2) неможливість порушення без видимих слідів цілісності атрибутів (пломб,замків);

3) стійкість штемпел. і відтискних матеріалів і зас-в письма до зовн.клімат.впливів.

При проведенні митного контролю постають питання, пов’язані з необхідністю визначення якісних характеристик. Для цього використовуються такі засоби ідентифікації.

Електронні ваги;Детектори: дорогоцінних металів,діамантів,наркотиків,валюти; Дозиметри- призначені для вимірювання потужності польової еквівалентної дози та накопиченої дози гамма-випромінювання. Каратоміри; Комплекти хімічних реактивів.

Для ідентифікації товарів та інших предметів при проведенні митного контролю можуть залучатися митні лабораторії регіональних митниць. Митні лабораторії входять у єдину систему митних органів. ІІ. Ідентифікація транспортних засобів

1.3. До міжнародних перевезень вантажів під мит.печатками і пломбами можуть допускатися тільки такі ТЗ, щоб: не було можливості вилучити або викрасти вантажі з опечатаної частини ТЗ без залишення помітних слідів злому або пошкодження митних печаток і пломб;митні печатки і пломби могли накладатися простим та надійним способом;в них не було ніяких потаємних місць для приховування вантажів;всі місця були легкодоступні для мит.огляду.

Дата добавления: 2015-05-24