Моделювання і підтримка рішень по управлінню фінансами на підприємствах і в комерційних структурах

Технологія роботи з інформацією, зокрема її обробки, на підприємствах і комерційних структурах України останніми роками істотно змінилася: широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській і фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових і комерційних установах, підприємств як і будь-яких інших, стало реальністю. Проте впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості.

Відомо, що як вид вхідного матеріального потоку визначає характер матеріального потоку визначає характер виробничого підприємства (цукрозавод, виробництво безперервне, серійне і т. ін.), так і специфіка вхідних інформаційних потоків визначає

специфіку інформаційних систем. Саме тому в цьому рефераті я докладно розглянула особливості фінансово-комерційної інформації, яка багато в чому визначає загальну структуру й властивості автоматизованих

інформаційних систем на підприємствах і комерційних структурах.

Для підприємств і комерційних установ, насамперед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління («основне виробництво») пов'язаний з виробленням і переробкою інформації. Адже основу діяльності таких

установ в цілому становить робота з інформацією, яка є і предметом, і продуктом їх праці. У них автоматизація «основного виробництва» також зводиться до автоматизації операцій обробки відповідних окументів,

тобто до обробки інформації.

Методика і алгоритм рішення основних фінансових задач змінювалися на протязі всього їхнього розвитку, це насамперед пов”язано з швидким

розвитком інформаційних технологій на підприємствах і комерційних структурах.

Організація та функціонування фінансів суб'єктів підприємницької діяльності базується на засадах комерційного розрахунку, який передбачає:

- отримання максимального прибутку при мінімальних витратах;

- повну самостійність суб'єктів господарювання;

- невтручання держави у внутрішні справи підприємств;

- реальну відповідальність за результати роботи, своєчасне виконання зобов'язань, сплату податків.

За ринкової економіки фінансовий механізм саморозвитку базується на самоокупності та самофінансуванні - це принцип господарювання, згідно

якого підприємство за рахунок доходів від реалізації відшкодовує затрати, пов'язані з основною діяльністю. Найнижча межа самоокупності - беззбитковість, тобто ситуація, коли доходи дорівнюють видаткам і прибутку немає.

Основні фінансові задачі для підприємств і комерційних структур –це:

- збільшення ліквідності активів комерційних структур;

- збільшення прибутку;

- підвищення платоспроможності;

- зменьшення заборгованості;

- проводити активну фінансову діяльність стосовно розвитку підприємства;

- та інше.

Всі ці фінансові задачі,які ставляться перед підприємствами і комерційними структурами базуються на алгоритмах,які являють собою правило розв'язування задачі, сформульоване як послідовність

обчислювальних, логічних та інших дій (кроків), виконуваних з метою отримання потрібного результату. Алгоритм може бути заданий словесне (засобами природної мови), математичним або графічним описом. Крім того, алгоритм може задаватися алгоритмічною мовою.

Графічному опису передує, як правило, побудова математичної моделі — математичного опису алгоритму. Такий опис полягає у формалізованому (із

застосуванням математичних символів) поданні всіх розглядуваних залежностей і методів відшукання значень вихідних даних на підставі вхідних.

Графічний опис алгоритму виконується у вигляді структурної схеми. Кожний її елемент являє собою фрагмент алгоритму, який описує певні (повністю визначені) дії з даними. Послідовність дій зображується за допомогою ЛІНІЙ ПОТОКУ ІНФОРМАЦІЇ. Напрям потоку інформації «згори — униз» і «зліва — направо» вважається основним і стрілками не позначається.

Будуючи схеми алгоритму, використовують геометричні фігури — умовні позначення, кожне з яких має стандартний і цілком визначений нормативними документами зміст та вигляд. Наприклад, овалом позначається початок або кінець алгоритму, прямокутником — арифметичні та інші операції з даними і т. ін.

Існують певні графічні позначення і для типів носіїв та форм передавання даних, тому за допомогою таких позначень можна подати не лише машинний алгоритм, а й усю технологію розв'язування задачі та обробки інформації.Це важливо, коли йдеться про складні інформаційні зв'язки між задачами або складні процеси обробки даних.

Алгоритмічна мова — це спеціальна мова зі своїм алфавітом, словником, правилами побудови слів, словосполучень, речень, в якій кожне слово має

одне і цілком певне значення.

Після появи алгоритмів і алгоритмічної мови працювати в інформаційному забезпеченні стало легше і зручніше. Зараз за допомогою комп”ютерних технологій і методикам рішення основних фінансових задач дуже легко прорахувати майбутній прибуток комерційної установи, знайти рішення фінансовим проблемам які виникли на підприємстві.

Розрізняють кілька рівнів деталізації (завдання) алгоритму автоматизованого розв'язування основних фінансових задач.

Рівень «інформаційної моделі», або «нульовий», дає уявлення про використовувані вхідні і вихідні повідомлення та форми їх подання.

Наводиться графічне (символьне) зображення всіх зазначених повідомлень: вхідних — з одного боку, а вихідних — із протилежного відносно зображення самої задачі. Водночас зазначають, де саме утворюються вхідні і де використовуються вихідні повідомлення. Якщо задача порівняно проста, то такої точності завдання алгоритму достатньо для його реалізації.

Наступний (перший) рівень — це рівень, коли алгоритм задається з точністю до робіт з інформаційними масивами й загальних операцій із ними (сортування масиву, вибір, злиття тощо) та з точністю до блоків

розрахунків показників за заданими формулами. Багато з таких блоків алгоритму (сортування, добір, бчислення середнього і т. ін.) уже можуть бути реалізовані відповідними командами (операторами) мов високого

рівня. У разі одного масиву досить просто за допомогою відповідних команд типу RЕРОRТ реалізується блок видавання на друк повідомлення в табличній формі.

Коли у процесі видавання вихідних повідомлень беруть участь два масиви (найчастіше — масив числових значень і кодів реквізитів та масив довідкових даних, який містить розшифрування кодів), доводиться

організовувати пошук даних за кодом. Тобто необхідна подальша деталізація алгоритму (хоча в сучасних мовах високого рівня існують відповідні типові засоби видавання повідомлень).

Ще вищим є другий рівень деталізації алгоритму, що означає його завдання з точністю до робіт з окремими записами інформаційних масивів, до маніпулювання з полями записів (вибір записів за умовою, пошук за

ключем, перехід за номером запису, добір полів, аналіз значень окремих полів і т. ін.).

Дата добавления: 2015-05-24