Гладка О. М

Г52

Процесора Excel

Використання табличного

О. М. Гладка

ПРАКТИКУМ з інформатики

Навчальний посібник

Європейська кредитно-трансферна система

Для студентів напрямів підготовки

6.070106 "Автомобільний транспорт"

6.050301 "Гірництво"

6.050503 "Машинобудування"

6.050601 "Теплоенергетика"

Рівне 2011

УДК 004(075.8)

ББК 32.97я7

Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування.

(Протокол № 11 від 26 листопада 2010 р.)

Рецензенти:

Власюк А.П., доктор технічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування;

Марчук М.М., кандидат технічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування.

Г52 Практикум з інформатики. Використання табличного процесора Excel: Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 75с.

Посібник містить завдання та методичні вказівки для виконання лабораторних і самостійних робіт з інформатики, які передбачають використання табличного процесора Excel. Наведено завдання для формування у студентів навичок із створення та обробки електронних таблиць, а також для використання табличного процесора Excel для розв'язання деяких видів інженерних задач.

Навчальний посібник буде корисним студентам вищих навчальних закладів, викладачам дисциплін, в яких використовується табличний процесор Excel, а також спеціалістам-практикам, котрі самостійно освоюють технології роботи з електронними таблицями.

УДК 004(075.8)

ББК 32.97я7

© Гладка О. М., 2011

© Національний університет водного господарства

та природокористування, 2011

Зміст

Розділ 1. Створення електронних таблиць

Основні відомості та порядок виконання завдань 4

Тема 1. Формування електронних таблиць 8

Тема 2. Таблиці з математичними функціями 16

Тема 3. Таблиці із статистичними функціями 26

Тема 4. Таблиці з логічними функціями 36

Розділ 2. Розв'язування інженерних задач

Тема 1. Побудова таблиці значень і графіка функції, що задана прямокутними, полярними координатами і параметрично 47

Тема 2. Розв'язування нелінійних рівнянь 53

Тема 3. Розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР). Робота з матрицями 56

Тема 4. Знаходження оптимальних розв'язків 61

Тема 5. Дослідження зв'язку між змінними. Знаходження прогнозних значень

Перелік питань для самоконтролю 71

Контрольна тестова програма 72

Література та електронні джерела 75

Розділ 1. Створення електронних таблиць

Основні відомості

Табличний процесор Excel використовується для автоматизації розрахунків при роботі з даними, поданими в табличній формі. Табличний процесор (ТП) Excel працює під управлінням операційної системи Windows і є програмою-додатком, що входить до Microsoft Office.

Документи, що створюються у середовищі Excel, називають книгами. Файл (книга), створений в Excel, має стандартне розширення.xls. Кожна книга складається з листків таких типів: робочі листки, листки діаграм тощо. Робочий листок – це електронна таблиця, що складається із стовпчиків і рядків. Стовпчики адресуються зліва направо літерами: A – Z, AA – ZZ і так далі до останнього, який позначається IV. Рядки адресуються зверху вниз числами від 1 до 16384. На перетині стовпчика і рядка міститься комірка (клітинка, чарунка, рос. - ячейка). Адреса комірки складається з позначення стовпчика та рядка. Наприклад, комірка, що знаходиться на перетині стовпчика А і рядка 1, має адресу А1. Виділену табличним курсором комірку називають активною або поточною коміркою. Адреса активної комірки виводиться в полі імені рядка формул.

В Excel можна одночасно відкрити кілька вікон книг. Для маніпуляцій з вікнами використовують меню Окно. У кожен момент часу одне з вікон є активним; воно виводиться на перший план і може закривати інші вікна. Користувач має змогу встановлювати розмір і положення кожного вікна традиційним для Windows способом.

Книга Excel може складатися з кількох листків (від 1 до 255). Листки можна добавляти в книгу, вилучати з книги, міняти місцями, перейменовувати тощо. Список імен (ярликів) листків книги розміщується ліворуч у нижньому рядку вікна. За замовчуванням, як правило, створюється книга з трьома листками, що мають імена Лист 1, Лист 2, Лист 3.

Введення даних. Для введення даних у комірку таблиці, потрібно зробити цю комірку активною, ввести з клавіатури необхідні дані і натиснути клавішу Enter.

У комірки електронної таблиці можна вводити два типи даних: константи та формули. Константи поділяються на числові значення, текстові значення і значення дати та часу. Крім того, в Excel є ще два спеціальні типи констант: логічні значення та помилкові значення.

Числові значення бувають цілі або дійсні. Для запису цілих чисел використовуються цифри 0…9, а також знаки “+”, “-”. Дійсні числа містять також кому, яка відділяє цілу частину від дробової. Число з експонентою складається з мантиси і порядку, розділених латинською літерою е або Е, воно трактується як мантиса, помножена на 10 у степені, що дорівнює порядку (наприклад, число потрібно ввести як 6,347Е5).

Якщо у результаті введення числа або обчислень за формулою комірка заповнюється символами “#####”, то це означає, що ширини стовпчика недостатньо для виведення значень в призначеному форматі. В такому випадку необхідно розширити стовпець або змінити формат (меню Формат ~ Ячейки ~ Число).

Дані, які вводяться не у форматі числа, сприймаються Excel як текст. Якщо потрібно ввести текст, що починається з цифри, знаків =, +, -, (, то перед ними слід поставити апостроф. Якщо довжина введеного в комірку тексту більша, ніж ширина комірки, то він продовжується праворуч в сусідніх порожніх комірках. Якщо ж ці комірки не порожні, то частина тексту відрізається, однак у пам’яті комп’ютера текст зберігається повністю.

Автоматичне заповнення діапазонів комірок. Команди меню Правка ~ Заполнить ~ Вниз/Вверх/Влево корисні тоді, коли необхідно скопіювати одну або декілька комірок у суміжні комірки. Перед вибором цих команд необхідно виділити діапазон, який потрібно заповнити, разом з коміркою чи комірками, що містять формули, значення чи формати, які потрібно скопіювати.

Для створення ряду чисел або дат можна використати меню Правка ~ Прогрессия, задати початкове значення, діапазон для заповнення, крок ряду і, за бажанням, граничне значення ряду.

Для швидкого заповнення клітин і створення рядів дуже зручно використовувати маркер заповнення (маленький чорний квадрат в нижньому правому куті виділеної комірки).

Форматування таблиць. Форматуванням комірок таблиці називають встановлення вигляду відображення вмісту комірки. Для форматування комірки або виділеного діапазону комірок використовують меню Формат чи кнопки панелі інструментів Форматирование.

Поняття формату включає такі параметри: шрифт (тип, розмір, накреслення, колір); формат чисел (загальний, з фіксованою десятковою комою, експонентний, грошовий, процентний тощо); спосіб вирівнювання (по лівому чи правому краю, по ширині, центрування, а також об'єднання комірок); розміри (ширина і висота) комірок; обрамлення комірок лініями; візерунок фону.

Редагування даних. Редагування вмісту комірки виконується одним із способів:

• двічі клацнути по комірці,
• виділити комірку і клацнути в рядку формул,
• натиснути клавішу F2.

Виділення діапазону комірок. Для виділення діапазону з допомогою клавіатури слід утримуючи клавішу Shift, клавішами переміщення курсора виділити потрібний діапазон. При використанні миші для виділення діапазону потрібно клацнути мишею на комірці і при натиснутій лівій клавіші протягнути курсор на решту комірок. Для виділення стовпчика або рядка слід клацнути мишею на заголовку стовпчика або номеру рядка. Щоб виділити декілька діапазонів, слід виділяти їх з натиснутою клавішею Ctrl. Комірки виділеного діапазону відображаються інверсним кольором за винятком активної клітини, яка зберігає звичайний колір і рамку.

Для того, щоб зняти виділення, слід клацнути мишею на комірці поза виділеним діапазоном.

Формула починається із символа “=” і являє собою вираз, що складається з операндів, знаків операцій і може містити круглі дужки. Операндами (даними, над якими виконуються дії) можуть бути числа, текст, логічні значення, адреси комірок, функції. Знаки операцій вказують, які саме дії потрібно виконати над операндами (додавання +, віднімання -, множення *, ділення /, піднесення до степеня ^). Круглі дужки використовуються для зміни пріоритетів виконання операцій.

Адреси комірок і копіювання формул. Копіювати формули найзручніше з використанням маркера заповнення. У формулах при посиланні на комірку може використовуватися відносна або абсолютна адреса комірки.

Адреса, яка містить лише назву стовпчика і номер рядка, є відносною. При копіюванні формули така адреса буде автоматично настроюватися (змінюватися відповідно до напряму копіювання). Абсолютна адреса записується з використанням символу $ ($А$5, $А5, А$5). При копіюванні формул абсолютні адреси комірок не настроюються (не змінюються).

Функція - це наперед визначена формула, що оперує з одним або декількома значеннями та повертає значення. Багато з функцій Excel є короткими варіантами формул, які часто використовуються (наприклад, CУММ(А5:А8) – знаходження суми). Функція має ім'я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, комірки, діапазони комірок. Для того, щоб ввести функцію у формулу, слід скористатися "майстром функцій", який викликається меню Вставка ~ Функция або кнопкою Мастер функций панелі інструментів Стандартная.

Побудова діаграм. Excel має широкі можливості для побудови діаграм чи графіків - є 14 стандартних типів, кожен з яких має по декілька різновидів. Діаграма може бути розміщена на робочому листку поряд з таблицею або на окремому листку діаграм, який є частиною книги.

Як правило, на діаграмі відображається послідовність значень якого-небудь параметра в залежності від значень аргументів. Послідовність значень параметра називають рядом даних, а послідовність значень аргументів - категорією.

Для побудови діаграм і графіків використовується спеціальна програма Мастер диаграмм, яка викликається меню Вставка ~ Диаграмма абонатисканням кнопки на панелі інструментів Стандартная. Майстер діаграм створює діаграму за чотири кроки:

· вибір типу і вигляду діаграми;

· вибір діапазону даних; задання способу формування рядів (закладка Диапазон данных); задання назв рядів для легенди; задання назв категорій по осі Х (закладка Ряд);

· введення заголовків; оформлення діаграми;

· вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному чи окремому листку).

Дата добавления: 2015-05-24