Функції. Будова печінки її функції

Будова печінки її функції.

Печінка - найбільша залоза в організмі, бере участь в процесах обміну речовин, травлення, кровообігу та кровотворення.

Анатомія. Печінка розташована в черевній порожнині під діафрагмою у правому підребер'ї, надчеревній області і доходить до лівого підребер'я. Вона стикається з стравоходом, шлунком, правою ниркою і наднирковою залозою, з поперечної ободової і дванадцятипалої кишкою (рис. 1).

Печінка складається з двох часток: правої і лівої (мал. 2). На нижній поверхні печінки знаходяться дві поздовжні і поперечна борозна - це ворота печінки. Ці борозни ділять праву частку на власне праву, хвостату та квадратну частки. У правої борозни розташовані жовчний міхур і нижня порожниста вена. У ворота печінки входять ворітна вена, печінкова артерія, нерви і виходять печінковий жовчний проток і лімфатичні судини. Печінка, за винятком задньої поверхні, покрита очеревиною і має сполучнотканинну капсулу (глиссонова капсула).будова печінки

Рис. 2. Будова печінки: (а - нижня поверхня; б - верхня поверхня): 1 - нижня порожниста вена; 2 - ворітна стоїть з печінкових вена; 3 - загальний жовчний проток; 4 - права частка печінки; 5 - міхурову протоку; 6 - жовчний міхур; 7 - печінковий проток; 8 - ліва частка печінки; 9 - зв'язки печінки.

Печінкова часточка, що складається з печінкових клітин становить основну структурну одиницю печінки. Печінкові клітини розташовуються у вигляді тяжів, які називаються печінковими балками. В них проходять жовчні капіляри, стінками яких є печінкові клітини, а між ними - кровоносні капіляри, стінки яких утворені зірчастими (купферовскими) клітинами. В центрі дольки проходить центральна вена. Печінкові часточки утворюють паренхіму печінки. Між ними сполучної тканини проходять междольковые артерії, відень і жовчний проток. Печінка отримує подвійне кровопостачання: з печінкової артерії і ворітної вени (див.). Відтік крові відбувається з печінки через центральні вени, які, зливаючись, впадають в печінкові вени, які відкриваються в нижню порожнисту вену. На периферії часточки з жовчних капілярів утворюються междольковые жовчні протоки, які, зливаючись, утворюють у воротах печінки печінковий проток, що виводить жовч з печінки. Печінковий, протока з'єднується з протоки міхура і утворює загальний жовчний проток (желчевыносящий протока), що впадає в дванадцятипалу кишку через великий її сосок (фатєров сосок).

1.Виділення жовчі - екзокрінного секрету

2.Метаболічні функції 14

2.3. Антибактерицидні та антітоксікаційні функції

2.4. Регенерація печінки

67- 68Особливості розвитку дитячого і юнацького організму. Життя людини — це безперервний процес розвитку, в якому послідовно проходять такі етапи: дозрівання, зрілий вік, старіння. Період дозрівання організму характеризується безперервними процесами росту й розвитку.

Ріст і розвиток — це два взаємозв'язані і взаємозумовлені боки одного і того ж процесу. Ріст — кількісні зміни, які зв'язані із збільшенням маси всього організму. Розвиток — якісні зміни, морфологічна диференціація тканин і органів і їхнє функціональне удосконалення (рис. 127).

Рис. 127. Схема росту тіла людини; пропорції тіла людини в ембріогенезі та після народження:

1— ембріон 2 міс.; 2 — плід 4 міс.; З — новонароджений; 4 — 2 роки;

5 — 6 років; б — 12 років; 7 — 25 років.

В основі росту і розвитку організму лежить обмін речовин і енергії. Він складається з пластичного і енергетичного обміну. В організмі дорослої людини ці процеси врівноважуються. В організмі, який росте, переважають процеси пластичного обміну. Це конче потрібно для формування нових клітин, росту органів, збільшення маси тіла.

Дитячий вік характеризується процесами інтенсивного росту і розвитку. В цьому віці відбуваються інтенсивний ріст і формування опорно- рухової системи. Йде активний процес перебудови кісткової тканини, особливо тих частин скелета, на які припадає велике навантаження. Кісткова тканина дітей містить більше органічних речовин і менше мінеральних Розвиток м'язової тканини та її функціональних властивостей в дитячому віці не закінчується. М'язи розвиваються безперервно. На першому році життя дитини розвиваються м'язи тулуба і нижніх кінцівок. Потім у зв'язку з розширенням функцій розвиваються м'язи рук та інші. В цей період відбуваються значні зміни в серцево-судинній, дихальній, травній та інших системах, У немовляти відбуваються значні зміни нервової системи. Формуються умовні рефлекси. Найпершим умовним рефлексом є рефлекс на положення тіла для годування. На першому році життя для правильного розвитку дитини потрібен режим чергування сну, неспання, годування та прогулянок.

У дітей у віці 3—7 років усі розміри тіла збільшуються відносно рівномірно. В цьому віці в зв'язку з дальшим розвитком і удосконаленням рухової функції продовжується інтенсивне формування опорно-рухової системи. Швидкими темпами іде формування іннерваційного апарату м'язів. У зв'язку з цим до 7 років спостерігається значний розвиток рухів. Дітям стають доступними такі дії, як малювання, хоч виконувати їх ще важко. Відбувається дальший морфофізіологічний і функціональний розвиток нервової системи. В цьому віці діти нагромаджують відомості про навколишній світ, швидко розвиваються їх мова і мислення.

Проміжок часу від семирічного до вісімнадцятирічного віку — це вирішальний період для фізичного, розумового і морального розвитку людини. До 17—18 років в основному завершуються ріст і скостеніння скелета.

Дальший розвиток м'язової системи відбувається за рахунок діаметра м'язового волокна. Відбувається наростання маси м'язової тканини, одночасно збільшується м'язова сила. Удосконалення координації рухів у цьому віці відбувається вже не стільки за рахунок біологічно зумовлених змін, скільки внаслідок тренування. Серцевий м’яз продовжує інтенсивно рости. Відбувається дальше збільшення діаметра його волокон. До 15—16 років значно збільшується ємність легень. Продовжується перебудова ендокринної системи, і лише до 17—18 років співвідношення активності залоз внутрішньої секреції стає таким, як у дорослої людини.

Розвиток організму безперервно пов’язаний із впливом на нього оточуючого середовища. Проте ріст і розвиток дитини залежать не лише від соціального середовища, але і від спадковості. На деякі із отриманих природою характеристик організму ми можемо впливати, наприклад - темперамент. Отримуючи певний тип темпераменту, дитина вже має свій стиль поведінки, але не завжди він задовільняє батьків та вчителів, і важливо, вплинути на це вже в дитинстві. Дитина виставляє на арену свою природу, а завдання батьків та вчителів - тренувати її. І починати це треба ще з раннього дитинства.

Характеризуючи психічну діяльність підлітків, слід зазначити, що на початку цього періоду зберігаються процеси загального збудження та послаблення всіх видів гальмування. У деяких підлітків спостерігається психічна неврівноваженість. Раціональний режим дня, заняття спортом створюють умови для правильного перебігу цього періоду. До 18-річного віку встановлюються гармонійні співвідношення кори і підкіркових відділів і визначається висока ступінь функціональної досконалості нервової системи.

Дата добавления: 2015-05-24