Придатки шкіри та їх ф-ції. Місце розташування у шкірі нервових рецепторів.ЯЯку роль вони відіграють?

Місце розташування у шкірі нервових рецепторів.ЯЯку роль вони відіграють?

Рецептори шкіри. Організм контактує з навколишнім се­редовищем за допомогою рецепторів. Рецептори поділяються на два типи: зовнішні, або екстерорецептори, які локалізуються на поверхні тіла — в шкірі, слизових оболонках рота, носа, в органах зору, слуху та ін.; внутрішні, або інтерорецептори, які лежать в оболонках внутрішніх органів. Як зовнішні, так і внутрішні рецеп­тори є початковою ланкою центральної нервової системи, яка, отримавши сигнал, відповідним чином реагує на нього.

Екстерорецептори розміщені на поверхні тіла в шкірі, вони поді­ляються на дві групи. До першої групи належать контактні рецеп­тори: больові, температурні, дотику, тиску, тепла, холоду. З цими рецепторами подразник стикається безпосередньо. До другої групи належать просторові рецептори-, органи зору, слуху та нюху, за до­помогою яких сприймаються подразнення з простору, тобто з пев­ної відстані.

Інтерорецептори також поділяються на дві групи: на пропріоре- цептори й вісцерорецептори. До пропріорецепторів належать рецеп­тори м’язів, сухожилків, фасцій і суглобових сумок, а також рецеп­тори присінково-завиткового апарата. Вісцерорецептори містяться у внутрішніх органах. Шкірні рецептори являють собою нервові за­кінчення, які утворюють густі сітки під епідермісом. Вважають, що нервові закінчення, вільні від мієліну, є рецепторами больового відчуття. Рецептори дотику — дотикові меніски (тільця Мейссне- ра), що містяться в сосочках шкіри у вигляді спірального волокон­ця. Дотиковими рецепторами служать і волосяні мішечки. Тиск сприймають пластичні тільця (тільця Фатера—Пачіні), які склада­ються з зовнішньої та внутрішньої капсул, де містяться кінцеві розгалуження нерва. Холод сприймають колби Краузе, побудовані з капсули, всередині якої міститься корзинчасте сплетення нервів. Тепло сприймають тільця Руффіні, вони нагадують веретеноподіб­не сплетення, яке лежить під епідермісом

Похідні шкіри — це рогові придатки: нігті й волосся. Всі вони мають епідермальне походження.

Волосся покриває все тіло, за винятком червоної частини губ, долонь, підошов і деяких частин зовнішніх статевих органів. Най­більше волосся зосереджено на шкірі голови, брів, у пахвовій запа­дині, на лобку, у чоловіків — на обличчі (вуса, борода) й часто на грудях і ногах. Корінь волосини міститься у власне шкірі, потов­щення його називається цибулиною, яка лежить у сумці волосини. Вільна частина волосини, що виступає над шкірою, називається стрижнем. Волосся росте похило до поверхні шкіри. Під мікроско­пом можна роздивитися будову волосини: вона складається з моз­кової м’якушевої речовини, яку оточує дещо щільніша кіркова ре­човина, а зверху є тверда оболонка, або кутикула. До волосяного мішечка прикріплений м’яз, що піднімає волосся. У волосяний мі­шечок відкривається сальна залоза. При одночасному скороченні багатьох цих м’язів волосся підіймається, і в людини утворюється так звана гусяча шкіра. Це спостерігається при переохолодженні, отруєннях, сильному болю. Зі скороченням м’язів звужуються кро­воносні судини, що зменшує приплив крові й тепловіддачу. У жи­вої людини волосся росте безперервно, але тривалість його життя незначна. Так, волосся голови змінюється через 2—4 роки, вій — 4—5 міс. За місяць волосина виростає на 1 см. Волосся має різне забарвлення — від блідо-жовтого до чорного. Забарвлення його за­лежить від наявності в кірковому шарі пігменту меланіну, а інтен­сивність — від його кількості. При втраті пігменту волосся сивіє. Сивина пов’язана з проникненням повітря між клітини кіркового шару волосся.

Нігті розміщені на тильних поверхнях кінцевих фаланг кисті та стопи. Це тонкі ороговілі пластинки епідермісу. Найбільша части­на нігтя — його тіло — закінчується вільним краєм, який нази­вається дистальним, а проксимальним тонким кінцем — коренем — ніготь заглиблений у шкіру — ложе. На місці переходу тіла нігтя в корінь є росткова зона півмісяцевої форми білого кольору. Нігті ростуть безперервно й виростають до 4 мм за місяць. У роговому шарі нігтя відсутні кровоносні судини й нерви. Рожевий колір нігті мають за рахунок кровоносних судин, що лежать під нігтьовою пластинкою й просвічуються крізь неї. При стенозі судин і застій­них явищах нігті набувають синюватого відтінку. Ніготь оточений невисоким шкірним валиком.

Дата добавления: 2015-05-24