Будова та функції шкіри. Шкіра(cutis) покриває зовнішню поверхню тіла (рис

Шкіра (cutis) покриває зовнішню поверхню тіла (рис. 179), складається з епідермісу — поверхневого шару та глибокого шару — власне шкіри, або дерми. Під шкірою лежить шар підшкірної основи. Загальна площа шкіри дорослої людини — 1,5— 2,0 кв.м.

Епідерміс шкіри складається з багатошарового епітелію, поверх­неві клітини якого орогівлюються і поступово злущуються, заміню­ються новими. Цей шар (роговий) має неоднакову товщину в різ­них частинах тіла. Найбільша товщина його на долоні кисті та на підошовній поверхні стопи, найтонша — на повіках. Глибокий шар епідермісу називають блискучим, або зародковим шаром. У його клі­тинах накопичується особлива речовина — елеідин, що твердне, внаслідок чого в клітині зникає ядро й вона перетворюється на лу­сочку, яка відмирає і злущується. В клітинах глибокого (базально­го) шару епідермісу міститься пігмент (меланін), який забарвлює тканини. В деяких ділянках шкіри (навколо соска молочної залози, на зовнішніх статевих органах, мошонці, в ділянці відхідника та ін.) меланін розміщується не тільки в клітинах епідермісу, а й у сполуч­ній тканині, а тому ці ділянки мають темнішу пігментацію.

Власне шкіра — дерма складається з двох шарів: сосочкового і сіт­частого. Сосочковий шар — це пухка сполучна тканина. Сосочки утворюють гребені й борозни шкіри. В сосочках розміщені крово­носні й лімфатичні судини та нервові чутливі закінчення — рецеп­тори, які сприймають больові, дотикові й температурні подразнен­ня. Найбільшої висоти сосочки досягають у місцях із підвищеною чутливістю — на долонній поверхні кінчиків пальців, що має вели­ке значення при виконанні тонких трудових процесів. Виступаючи над поверхнею епідермісу, сосочки утворюють папілярний візеру­ ок (рис. 180). Кожна людина має свій, притаманний лише їй од­ній папілярний візерунок. Цю ознаку використовують у судово-ме­дичній практиці.

Найбільш розвинений сітчастий шар шкіри утворений із щіль­ної сполучної тканини. Від цього шару залежать механічні власти­вості шкіри — міцність, еластичність. Міцність дерми зумовлена розташуванням у ній колагенових волокон, які в основному лежать паралельно й косо щодо поверхні шкіри, утворюючи при цьому сітку. Дерма переходить у підшкірну основу.

Різкої межі між шкірою та підшкірною основою не виявлено. Підшкірна основа складається переважно з пухкої сполучної ткани­ни, в петлях якої розміщені жирові скупчення, різні за формою та масою. В деяких місцях у підшкірній сполучній тканині жиру не­має, наприклад на повіках, у раковині вуха, мошонці. Найбільше жиру відкладається в ділянці живота, грудних залоз, таза. Жирова підшкірна основа краще розвинена у жінок, ніж у чоловіків. Вона захищає внутрішні органи від травм, переохолодження, а також є запасом поживних речовин, який у разі потреби використовується організмом.

Дата добавления: 2015-05-24