Організаційне забезпечення інформаційної системи у податковій системі. 1 страница

Організаційне забезпечення – це комплекс адміністративно-технічних заходів (посадові інструкції, меетодики, схеми), які регламентують взаємодію працівників між собою, з одного боку, і технічними засобами – з іншого. Організаційне забезпечення зумовлює утворення інформаційних потоків в середині ДПС.

19.Інформаційне забезпечення інформаційної системи у податковій системі. Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази - об'єкта управління.Отже, до інформаційного забезпечення належать також методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази і т. ін.

20.Математичне забезпечення інформаційної системи у податковій системі. До математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв'язування завдань, які застосовуються в АС; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів.Моделі системи управління та об'єкта автоматизації належать звичайно до організаційного забезпечення.

21.Програмне забезпечення інформаційної системи у податковій системі. Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування і перевірки працездатності АС.

22.Ідентифікація суб’єктів обліку. Загальнодержавні та галузеві класифікатори, які використовуються в органах ДПС України. При розв’язанні економічних задач слід забезпечити їх порівнюваність та можливість використання цих результатів для розв’язування інших задач. Цього можна досягти за наявності єдиних систем угруповань, здобутих за єдиними класифікаційними ознаками. Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних обєктів і їх даних позначень.Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:загальнодержавні класифікатори;міжгалузеві класифікатори;галузеві класифікатори;Такі проблеми вирішують створенням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ).ЄСКК являє собою комплекс взаємопов’язаних ТЕІ, пристосованих до безпосередньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів. ЄСКК складається із сукупності взаємопов’язаних класифікаторів ТЕІ, систем їх ведення, науково-методичних і нормативно-технічних документів з розробки, ведення та впровадження, а також організацій і служб, які виконують роботи з класифікації та кодування. Основною метою створення ЄСКК ТЕІ є стандартизація інформаційного забезпечення інформаційних процесів управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки.Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяються на три категорії:загальнодержавні;галузеві (відомчі);класифікатори об’єднань, підприємств та установ.Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві – до галузевих стандартів, класифікатори підприємств – до стандартів підприємств. Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов’язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств. Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об’єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству. Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.Впровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.В органах ДПС України використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів:ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей;ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства; УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності;УКФВ — Український класифікатор форм власності;КОПФГ — Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;СПОДУ — Система позначень органів державного управління;УСГК — Українська стандартна галузева класифікація;УКУД — Український класифікатор управлінських документів;УБК— Українська бюджетна класифікація;КВПП — класифікатор видів платників податків;КБУ — класифікатор банківських установ.

23.Вхідна інформація інформаційних систем в оподаткуванні. Вхідні повідомлення надходять в локальні системи ДПС зафіксованими на паперових документах, машинних носіях, а також по каналах передавання інформації як електронні документи. Близько 80 % вхідних повідомлень надходить від платників податків, до 10 % — від вищестоящих органів, ще 10 % — від інших державних і недержавних установ. Перелік всіх вхідних повідомлень, що надходять на кожний рівень ІАС ДПС, надто значний і навести його повністю в межах розділу неможливо. Основними з них є: інформаційна довідка платника податків, яка подається при постановці на облік; декларації про сплату податків (за кожним видом податку окрема форма); документи, що підтверджують сплату податків та інших платежів до бюджету; звернення платників податків в податкову службу; акти перевірок; нормативні та директивні документи.

24.Машинне зберігання інформації в інформаційних системах в оподаткуванні. Загальну структуру інформаційного забезпечення ілюструє рис. Важливою складовою інформаційного забезпечення є ін­формаційна база, що складається з машинної та позамашинної інформаційної бази.

Рис. Структура інформаційного забезпечення

Машинна інформаційна база — частина інформаційної бази IС, що являє собою сукупність інформаційних масивів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на магнітних носіях.Машинна інформаційна база складається з інформаційних масивів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних масивів, чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою масивів, якими керує система управління базами даних (СУБД). Масив — це ідентифікована сукупність примірників логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.У процесі еволюції розробки автоматизованих IС машинна IБ пройшла такі етапи розвитку:1) підготовку інформаційних масивів (для кожної задачі окремо);2) створення єдиної бази даних, яку можна використовувати для розв’язування певної кількості задач.У сучасних IС для організації інформаційного забезпечення використовується концепція баз даних (БД).

25.Вихідна інформація інформаційних систем в оподаткуванні. Вихідні повідомлення, що формуються в системах податкової служби, можна класифікувати за різними ознаками. За фізичним носієм розрізняють такі повідомлення: що видаються на монітор користувача, до друку, для запису у БД і для передавання по каналах зв’язку. За призначенням вирізняють вихідні повідомлення, що направляються користувачам-спеціалістам і керівникам податкової служби, у формі звітів для вищестоящих органів ДПА та інших державних органів, а також як відповіді на запити платників податків. Більшість вихідних повідомлень мають встановлену форму, і лише незначна частка видається у вільному форматі.

26.Стан і проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади та органах ДПС України. Інформаційне забезпечення органів державної податкової служби – це діяльність органів державної податкової служби у встановленому законом порядку із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів, за якими здійснюється пошук даних, їх збір, обробка, накопичення та зберігання тощо, спрямована на надання своїм підрозділам неодхідних для вирішення такої ситуації даних у обсязі, достатньому для функціонування системи. Основною метою аналітичної роботи в податковому процесі є визначення та оцінка кількісних і якісних показників податкових надходжень, а також факторів, що їх зумовлюють. Аналітична робота містить прогнозування та аналіз податкових надходжень і їх джерел, дослідження впливу оподаткування на економічне становище в державі, вивчення завантаженості платників податками і зборами, оцінку чинників, які впливають на надходження податків, розробку загальних економічних засад оподаткування. Крім того, у процесі аналітичної роботи необхідно не тільки реалізовувати фіскальні завдання, але й закладати інструменти оптимізації оподаткування через застосування регулюючих і контролюючих важелів.Аналітична робота органів ДПС є невід’ємною і найважливішою складовою їх діяльності, не епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно. Аналітична робота в органах ДПС України – це постійна дослідна діяльність, що охоплює широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів ДПС України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.До спектра аналітичної діяльності Державної податкової адміністрації України включили аналіз динаміки податкових платежів усіх категорій платників, прогнозування величини надходження окремих видів податків, економічний і статистичний аналіз фінансової діяльності підприємств регіону, визначення підприємств, які підлягають документальній перевірці, аналіз податкового законодавства і вироблення рекомендацій щодо його вдосконалення, аналіз діяльності районних податкових інспекцій та ін.

27.Принципи створення ІАПДС.Основними принципами побудови ІАПДС є такі:принцип спадковості – ІС грунтується на наявній телекомунікаційній структурі, єдиній національній системі зв’язку та існуючих інформаційно-аналітичних системах, інтеграція яких в ІС максимально використовує і зберігає їх інформаційно-технічний, організаційний та кадровий потенціал і забезпечує спадковість використання накопиченого досвіду в нових умовах;принцип поступовості і неперервності – ІС є масштабним проектом, що потребуватиме значних витрат, і тому повинна створюватися поступово, але постійно й неухильно;принцип якісного вдосконалення – ІС забезпечує якісно новий рівень управлінської діяльності, коли великого значення набувають питання вироблення стратегій розвитку, прогнозні розрахунки, моделювання, міжгалузевих перехресних стосунків, механізмів фінансування, а також інформаційна політика і широка громадська участь в обговоренні важливих проблем;принцип підтримки стратегії програмно-цільового управління – визначає аспект взаємодії між ІС різних підпорядкувань в процесі прийняття рішень. принцип багатоаспектної інтеграції – така організація інформаційних ресурсів ІС, за якої інформаційні одиниці ресурсів, що можуть бути різними в окремих ІС по своїх джерелах, формах подання, способах та регламентах актуалізації, ступенях визначеності, об'єктивності та достовірності, а також інших параметрах мають на рівні ІС єдину концептуальну модель подання, що утворює метабазу ІС;принцип розмежування доступу – доступ згідно з вимогами забезпечення захисту інформації в ІС у залежності від грифу обмеження доступу (відкрита інформація, інформація для службового користування, таємна інформація тощо;принцип раціональної уніфікації – функціональна ефективність та технологічність розвитку ІС забезпечуються сполученням трьох механізмів системно-аналітичного впливу на способи та засоби реалізації функцій окремих ІС, що вводяться у середовище ІС:жорсткі вимоги до способів та засобів реалізації (внутрішній стандарт ІС, наприклад функції захисту інформації);типові функції ІС, наприклад проведення статистичного аналізу та використання експертних методів та систем підтримки прийняття управлінських рішень;спеціалізовані завдання в окремих ІС, для яких висуваються вимоги тільки до подання інформації стосовно інтерфейсів та взаємодії з іншими функціями;принцип раціональності організаційної розбудови – пріоритет в організаційних рішеннях відносно призначення суб’єктів виконання функцій підтримки інтеграційних середовищ та процесів надається рішенням, що не приводять до створення нових організаційних структур. До таких належать варіанти надання відповідних обов’язків та прав існуючим структурам із суб’єктів ІС.

28.Основні завдання та напрямки інформатизації в ДПС.Загальним завданням ІС є забезпечення умов як для прийняття обгрунтованих, узгоджених та ефективних рішень щодо адміністрування податків та для реалізації широких зв’язків владних структур із громадськістю. Це досягається через низку підлеглих завдань ІС, головними з яких є: значне розширення кількості джерел та обсягів інформації, що береться до уваги при прийнятті рішень;підвищення достовірності та оперативності інформації, що надходить до органів ДПС та виходить з них;відповідність інформації міжнародним стандартам;захист державних інтересів щодо зберігання, режиму доступу та розповсюдження податкової інформації;розвиток відкритості ДПС громадянам.До напрямків інформаційно-аналітичної діяльності в ДПС належать: Електронізація документообігу та запровадження електронного підпису. Збір і первинна обробка інформації. Основними джерелами інформації для проведення аналітичних досліджень є: звітність, яку подають фізичні, юридичні особи та суб’єкти про економічної діяльності; результати фундаментальних досліджень; дані державних і недержавних (комерційних) інформаційних ресурсів як на території України, так і за кордоном; оперативна інформація засобів масової інформації тощо. Ведення і поповнення джерел інформації, перш за все електронної, на основі нових технологій вивчення залежностей, сховищ даних та електронних бібліотек з метою забезпечення постійного уточнення і розширення інформаційної бази для прийняття рішень.Автоматизований моніторинг стану управління системами і підсистемами ДПС на основі вироблених критеріїв і показників роботи за допомогою автоматизованих засобів і технологій. Прогнозно-аналітична діяльністьПроведення експертиз при виробленні і прийнятті управлінських рішень. Проведення соціологічних досліджень з використанням електронних засобів інформації та широкого доступу до Інтернету з метою одержання додаткової інформації та її використання при прийнятті рішень. Забезпечення єдиного поля програмно-інформаційного моделювання управлінської діяльності органів ДПС з метою формалізації відносин суб’єктів управління, а також застосування програмного моделювання і автоматичного генерування пакетів документів і цілих документних баз. Проведення фундаментальних досліджень спільно з науковими установами, що передбачає розробку предметної області знань про інформаційно-аналітичні системи і створення інформаційних моделей діяльності ІС.

29.Архітектура інформаційних систем в оподаткуванні. ІС ДПС є багаторівневою розподіленою глобальною організаційно-технічною системою, побудованою за територіальним, галузевим та функціональним принципами. Важливе значення при організації інформаційних баз має визначення їхньої архітектури, розподілу доступу до ресурсів БД та інтерфейсів, а також прав і принципів взаємодії цих компонентів. Щодо архітектури баз даних спеціалісти в сфері автоматизації роботи в органах Державної податкової служби вважають, що доцільно розглядати: дворівневу архітектуру взаємодії компонентів ІС, трирівневу та архітектуру розподілених компонент.Дворівнева архітектура означає наявність двох програмних компонент, одна з яких виступає в ролі серверу, тобто реалізує набір сервісів для другої компоненти, котра виступає в ролі клієнта, тобто реалізує набір сервісів, наданих сервером. Трирівнева архітектура дає змогу використовувати сполучення максимум трьох програмних компонент. Модель трирівневої архітектури унаочнює рис. 6.1. Характерною ознакою такої архітектури є відсутність жорсткого зв’язку між клієнтом і сервером і наявність гнучкіших форм розподіленого оброблення. Тут виділяють три компоненти: рівень подання, прикладний рівень і рівень доступу до інформаційних ресурсів.Ці компоненти є автономними, взаємодія між ними реалізується через міжпроцесорні засоби і стандартні інтерфейси. Компоненти можуть розміщуватись як на одному комп’ютері, так і на різних комп’ютерах, забезпечуючи тим самим розподілене оброблення інформації.Концепція автоматизованої інформаційно-аналітичної системи ДПС України передбачає використання трирівневої архітектури клієнт—сервер.Основним напрямом удосконалення інформаційного забезпечення ДПС є розроблення та запровадження архітектури єдиної розподіленої БД, яка охоплюватиме сховище даних ДПА України, сховище даних ДПА в областях, оперативні бази даних державних податкових інспекцій (ОБД ДПІ) в районах. БД районного рівня та СД обласного і державного рівнів пов’язані між собою єдиним депозитарієм і інформаційними потоками. Депозитарій — це звичайна БД, де зберігаються системні дані, словники даних, довідники, що являють собою у сукупності метадані. Запровадження розподілених сховищ даних у ДПС України дає змогу: здійснювати процеси адміністрування податків за функціональним принципом при суттєвому зниженні трудовитрат персоналу на виконання рутинних інформаційних процедур, таких як підготовка і зведення аналітичних і статистичних звітів; звести до мінімуму, а з часом і повністю виключити дублюючі операції з паперовими документами, виконання трудомістких обслуговуючих і сервісних інформаційних операцій.

30.Основні аспекти інтеграції інформаційних систем в оподаткуванні з іншими інформаційними системами.Нормативно-правове забезпечення інтеграції.Нормативно-правове забезпечення ІС являє собою сукупність правових норм, що врегульовують відносини, які складаються в процесі створення, розвитку і функціонування ІС, а також нормативних документів, використовуваних ІС для ефективного застосування цих норм при взаємодії її компонент, що підлягають різним сферам чинного законодавства та підзаконних актів. Воно повинно скласти юридичне підгрунтя розробки, створення та функціонування ІС шляхом як застосування діючих норм законодавства, так і підготовки та прийняття нових нормативних актів з питань, ще не врегульованих чинним законодавством.На даний час в Україні для регламентації процесу створення ІС діють нормативно- правові документи, пов’язані з реалізацією Національної програми інформатизації, а також два стандарти, що визначають технологію створення таких систем: ГОСТ 34 “Комплекс стандартів на автоматизовані системи” і ДСТУ 3918-1999 ”Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення”. Проблема вибору одного з них вирішується при узгодженні ТЗ на систему.Важливою складовою нормативно-правового забезпечення ІС є чинні законодавчі акти, стандарти та нормативно-технічні документи з технічного та криптографічного захисту інформації, які мають відношення до створення, розвитку та функціонування ІС.Загальні підвалини нормативно-правового забезпечення функціонування ІС повинно складати законодавство у сфері суспільних інформаційних відносин, основні підходи до реформування якого мають визначатися окремою Концепцією.Нормативно-правове забезпечення функціонування ІС містить загальну для всієї системи частину і додаткові частини, що стосуються окремих її функцій чи підрозділів.Загальна частина нормативно-правового забезпечення функціонування ІС являє собою сукупність нормативних документів, що визначають статус ІС, її мету, задачі і функції, коло її компетенції, роль і місце в забезпеченні інформацією, права і зобов’язання, порядок включення користувачів в систему та присвоєння їм визначеного статусу, порядок їх взаємодії між собою, характер і статус інформації в банках даних системи, відповідальність сторін щодо представлення та використання інформації, а також правовий статус документів, які видаються системою, положення про діяльність ІС тощо.Додаткові частини складаються із внутрішніх організаційно-розпорядчих документів ІС, що відповідають реалізації установлених принципів її функціонування.

31.Створення, впровадження, розвиток і експлуатація ІС. Складність та масштаб проблеми створення і впровадження ІС є безпрецедентними для України. Тому цей процес здійснюється поетапно, з поступовим вирішенням питань щодо вдосконалення та модернізації існуючої ІС та її інтеграції з іншими ІС. Стратегія формування ІС полягає у вирішенні на державному рівні наступних завдань:1. Розробка та затвердження нормативної бази ІС, яка включає нормативні документи стосовно системи інформаційних ресурсів ІС, інтегрованої системи електронного документообігу ІС, системи захисту інформації ІС, телекомунікаційного середовища ІС, організаційної структури ІС.2. Розробка та затвердження загальносистемних рішень щодо ІС згідно з чинними стандартами та нормативами (ГОСТ 34.601-90).3. Поетапна розробка та створення (модернізація) ІС.4. Розробка та створення інтеграційних компонентів ІС.5. Поетапне створення організаційної структури ІС.6. Організація підготовки кадрів ІС.Організація експлуатації ІС передбачає: створення служб експлуатації ІС; розробку пакетів експлуатаційних документів та нормативно-методичних матеріалів щодо організації роботи ІС у цілому; розробку планів профілактичного обслуговування та оновлення програмно-технічного, математичного і інформаційного забезпечення ІС та її компонентів; постійну підготовку кадрів для ІС, в тому числі підготовки кадрів для служб захисту інформації; проведення нарад, семінарів та інших заходів з обміну досвідом та вдосконаленню організації роботи ІС.

32.Використання Інтернету та забезпечення зв’язку інформаційних систем в оподаткуванні з міжнародними інформаційними системами і банками даних. Система Інтернет в ІС використовується, з одного боку, як засіб доступу до універсального простору інформаційних ресурсів, що являє собою всесвітня мережа WWW, а з іншого – як засіб “електронного уряду” для виконання оперативного обміну інформацією, подання податкової звітності в електронній формі, звітності перед своїми громадянами через розміщення інформації про свою діяльність на WEB-сторінках відповідних ПС, взаємодії ПС з громадянами при прийнятті законодавчих актів, електронних референдумах, електронних (комерційних) розрахунках тощо.Для забезпечення інформаційних обмінів в рамках світового співтовариства ІС повинна мати вихід на міжнародні і національні інформаційні системи і банки даних. Автоматизований обмін інформацією з організаціями за кордоном здійснюється через національні й міжнародні мережі, а також за допомогою виділених каналів передачі даних. Система повинна керувати інформаційними взаємодіями, одночасно підключати до комунікаційних вузлів множину користувачів, забезпечувати захист інформації.У процесі вирішення проблем взаємодії з мережею Інтернет треба орієнтуватися на існуючі на світовому ринку інформаційні, комунікаційні технології, програмно-апаратні мережні середовища, що включають в себе наступні компоненти: інформаційні ресурси, реалізовані у формі WEB-порталів, і пошукові механізми; державний сегмент Інтернету, реалізований як Інтернет/Екстранет; фізичне відокремлення державного сегмента від усього національного сегмента Інтернету; систему внутрішнього та державного електронного документообігу; систему електронного цифрового підпису; систему шифрування; систему захисту від несанкціонованого доступу; систему законного моніторингу і фільтрації; електронну пошту.Використання мережі Інтернет в ІС має здійснюватися відповідно до вимог нормативно-правових документів у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних.

33. Державні стандарти модернізації державної податкової служби та інформаційно-аналітичної системи ДПС України. Напрями державної політики щодо ІС визначаються системоутворюючим значенням, яке має ця система для Національної програми інформатизації України, де вона повинна відігравати роль лідера з інтеграційними і координаційними функціями. Тому проблеми, що виникатимуть при створенні ІС, підлягають вирішенню на найвищому державному організаційному, науковому і технологічному рівні. Пріоритетними напрямами державної політики України щодо створення ІС є:нормативно-правове забезпечення створення та функціонування ІС;координація створення та модернізації ІС;забезпечення правової захищеності авторських прав на інформацію;забезпечення використання Інтернет та розвитку “електронної демократії”;забезпечення інформаційної безпеки всіх учасників інформаційних процесів в державі;створення системи національних інформаційних ресурсів;створення системи захисту інтелектуальних ресурсів;залучення аутсорсингових центрів для вирішення міжвідомчих завдань;створення умов для інтенсифікації розробки та впровадження програмних засобів аналітичної обробки інформації;сприяння розвитку культури використання інформаційно-аналітичних матеріалів персоналомІС;сприяння підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів для розробки, експлуатації та розвитку систем інформаційно-аналітичної діяльності.При створенні ІАПДС доцільним є застосування програмно - цільового методу формування, виконання та фінансування завдань за визначеними пріоритетними напрямками.

34.Фундаментальні поняття управлінської інформаційної системи (УІС). Поняття системи охоплює комплекс взаємопов’язаних елементів, що діють як єдине ціле. Система - любий об’єкт, який з однієї сторони, розглядається як єдине ціле, а з іншої – як множина пов’язаних між собою елементів або взаємопов’язаних складових частин. До понятійного апарату системи входять наступні складові:1) структура системи – множина елементів системи і взаємозв’язків між ними. Наприклад, структура системи складається із чотирьох елементів, у якій перший елемент пов’язаний із другим, другий – із першим, третім та четвертим, третій – із другим та четвертим та четвертий – із другим та третім.2) входи і виходи системи – потоки повідомлень, які надходять у систему і виходять з неї. Кожний вхідний потік характеризується набором параметрів Хі, вихідний – Уі3) закон поводження системи – функція F(х) (рівняння, алгоритм, програма), що пов’язує вхід і вихід системи.4) ціль або цільова функція системи – мета, як результат функціонування системи, у вигляді цільової функції, значення якої завжди намагаються підтримувати максимальним. Наприклад, результати функціонування системи математично описуються рядом змінних функцій У1, У2, У3,…, одну з яких завжди намагаються підтримувати у максимальному значенні порівняно з іншими, тобто значення такої функції повинно завжди бути максимальним. Нехай У1 = max. Тоді функція У1 = У(x,y,t) називається цільовою функцією або ціллю. 5) обмеження системи – певні обмеження (фінансові, часові, правові, податкові тощо), які накладені на змінні функції, що характеризують результати функціонування системи, наприклад У2, У3,…, і обмежують зростання цільової функції, будуть функціями обмеження системи. 6) елементи, які не входять у склад системи утворюють для неї зовнішнє середовище, з яким система певним чином або взаємодіє, наприклад, обмінюється інформацією, або не взаємодіє.

35.Загальна структура та функції управлінської інформаційної системи (УІС). Управлінська автоматизована інформаційна система (УАІС) – людино-машинна система призначена для автоматизованого збору, обробки, накопичення, збереження, передачі користувачу інформації за його запитом або в регламентному режимі з метою прийняття управлінського рішення.Інформаційна система не тільки відображає функціо­нування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації управлінців різних рівнів прийняття рішень. Призначення ІC полягає в управлінні економічним об'єктом, його станами, які характеризують економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прий­няття рішень, якість яких забезпечує високоефективну ді­яльність об'єкта управління та його підрозділівСтруктурно ІС складається з таких компонентів: власне інформації; системи оброблення інформації; входу; виходу; внутрішніх і зовнішніх каналів; обслуговуючого та управлінського персоналу.Потенційні можливості АІС реалізуються через її функції, до яких належать:Обчислювальна - вчасно і якісно виконує оброблення інформації (в основі оброблення лежать обчислювальні операції) в усіх аспектах, що цікавлять систему управління; Відслідковувальна - відстежує і формує всю необхідну для управління інформацію із зовнішнішніх та внутрішніх джерел;Запам’ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення на матеріальних носіях, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;Комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації за заданими адресами;Інформаційна – реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;Регулююча – здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;Оптимізаційна - забезпечує оптимальний стан функціонування об’єкта у відповідності до заданих критеріїв;Прогнозуюча - визначає основні тенденції, закономір­ності та показники розвитку об'єкта управління;Ааналізуюча - аналізує основні показники техніко-економічного стану виробництва і господарської діяльності об’єкта та причини їхнього відхилення від планових;Документуюча - забезпечує формування всіх облі­ково-звітних, планово-розпорядницьких, конструктор­сько-технологічних та інших форм документів.

Дата добавления: 2015-05-24